Постанова
Іменем України
08 липня 2020 року
м. Київ
справа № 307/1647/17
провадження № 61-868св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
особа, яка подала апеляційну та касаційну скарги, - Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 19 листопада 2018 року у складі колегії суддів: Кожух О. А., Куштана Б. П., Собослоя Г. Г.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог та рішень судів попередніх інстанцій
У липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 25 липня 2018 року у складі судді Чопика В. В. позов ОСОБА_1 задоволено. У рахунок погашення заборгованості в розмірі 2 000 000 грн звернуто стягнення на предмет іпотеки - торгово-офісний комплекс, розташований за адресою: АДРЕСА_1, та земельну ділянку з кадастровим номером 2124410100:07:007:0046 шляхом продажу вказаного предмета іпотеки іпотекодержателем ОСОБА_1 з укладенням від імені ОСОБА_2 договору купівлі-продажу предмета іпотеки. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" (далі - ПАТ "Дельта Банк") як особа, яка не брала участі у справі, однак вважає, що рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 25 липня 2018 року порушені його права, оскаржило це рішення в апеляційному порядку.
Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 19 листопада 2018 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПАТ "Дельта Банк" на рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 25 липня 2018 року у цій справі закрито.
Ухвалу апеляційного суду мотивовано тим, що на момент пред`явлення позову та вирішення справи судом першої інстанції ПАТ "Дельта Банк" не було власником чи іпотекодержателем спірного майна. На підставі рішення Апеляційного суду Київської області від 05 грудня 2015 року у справі № 357/5413/13 (провадження № 22-ц/780/67/15) власником спірного нерухомого майна замість ПАТ "Дельта Банк" стало ТОВ "Мегна Груп Індустрія-Ук (МГОЛД)", що встановлено також у рішенні Апеляційного суду Закарпатської області від 15 березня 2018 року у справі
№ 307/2993/16-ц. У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні відомості щодо реєстрації за ПАТ "Дельта Банк" будь-яких інших речових прав на спірне майно.
Отже, рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 25 липня 2018 питання про права та законні інтереси ПАТ "Дельта Банк" не вирішувалося, а тому апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПАТ "Дельта Банк" підлягає закриттю на підставі статті 362 ЦПК України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У касаційній скарзі, поданій у січні 2019 року до Верховного Суду, ПАТ "Дельта Банк" просить скасувати ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 19 листопада 2018 року, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду, обґрунтовуючи свою вимогу порушенням апеляційним судом норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд порушив норми процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, не дослідив зібрані у справі докази, встановив обставини, що мають суттєве значення на підставі недопустимих доказів, апеляційну скаргу розглянуто неповноважним складом суду. Закарпатський апеляційний суд не звернув увагу на те, що відповідно до довідки Апеляційного суду Київської області від 25 серпня 2016 року вих. № 03-16/24633/16 рішення від 05 грудня 2015 року у справі № 357/5413/13, провадження № 22-ц/780/67/15, яке стало підставою для вибуття спірного майна з власності банку, Апеляційним судом Київської області не ухвалювалось.
Крім того, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно торгово-офісний комплекс, розташований за адресою: АДРЕСА_1, та земельна ділянка з кадастровим номером 2124410100:07:007:0046 перебувають в іпотеці ПАТ "Дельта Банк"; відповідно до довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 18 червня 2018 року № 127932962 указане нерухоме майно перебуває у власності ПАТ "Дельта Банк". Однак на порушення положень статті 89 ЦПК України зазначене вище судом не враховано.
Надходження касаційної скарги до Верховного Суду
Ухвалою Верховного Суду від 19 лютого 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ПАТ "Дельта Банк" на ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 19 листопада 2018 року та витребувано із Тячівського районного суду Закарпатської області цивільну справу № 307/1647/17.
Ухвалою Верховного Суду від 26 травня 2020 року справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки призначено до судового розгляду.
Короткий зміст позиції інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу, поданому до суду у березні 2019 року, ОСОБА_1 заперечував проти доводів ПАТ "Дельта Банк", а оскаржувану ухвалу апеляційного суду вважав законною і обґрунтованою.
Фактичні обставини, встановлені судами
Рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 25 липня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено. У рахунок погашення заборгованості в розмірі 2 000 000 грн звернуто стягнення на предмет іпотеки - торгово-офісний комплекс, розташований за адресою: АДРЕСА_1, та земельну ділянку з кадастровим номером 2124410100:07:007:0046 шляхом продажу вказаного предмета іпотеки іпотекодержателем ОСОБА_1 з укладенням від імені ОСОБА_2 договору купівлі-продажу предмета іпотеки з іншою особою - покупцем. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
ПАТ "Дельта Банк" як особа, яка не брала участі у справі, вважає, що рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 25 липня 2018 року порушені його права, та оскаржило його в апеляційному порядку.
Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 19 листопада 2018 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПАТ "Дельта Банк" на рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 25 липня 2018 року у цій справі закрито.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі - у редакції до набрання чинності Законом України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ") передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги і відзиву на неї, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, і застосовані норми права
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону ухвала апеляційного суду не відповідає.
Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Крім того, згідно з пунктом 8 частини першої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду.
Відповідно до положень статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (далі - ЄСПЛ) (частина четверта статті 10 ЦПК України та стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.