Постанова
Іменем України
08 липня 2020 року
м. Київ
справа № 760/4725/17-ц
провадження № 61-39св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),
суддів: Білоконь О. В., Гулька Б. І., Синельникова Є. В., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
представник позивача - адвокат Невмержицький Віталій Іванович,
відповідачі: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Руслан Олегович, акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
третя особа - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Невмержицького Віталія Івановича, на постанову Київського апеляційного суду від 28 листопада 2018 року у складі колегії суддів: Верланова С. М., Мережко М. В., Савченка С. І.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швеця Р. О., акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк"), третя особа - ОСОБА_2, про скасування державної реєстрації та запису про передачу права власності на предмет іпотеки.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 12 листопада 2004 року між ним та закритим акціонерним товариством комерційний банк "ПриватБанк", тепер - АТ КБ "ПриватБанк", укладено кредитний договір, за умовами якого йому надано кредит на придбання квартириу розмірі 33 108,00 дол. США зі сплатою 1,08 % на місяць за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення - 12 листопада 2019 року.
На забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між ним та банком 12 листопада 2004 року укладено договір іпотеки, предметом якого є квартира АДРЕСА_1, що належить іпотекодавцю на праві приватної власності.
З моменту укладання кредитного договору та до 2015 року умови кредитного договору ним виконувались належним чином, залишок за тілом кредиту складав близько 8 000,00 дол. США.
18 квітня 2015 року йому було проведено кардіохірургічне втручання і у зв`язку зі значними матеріальними витратами кредит у 2015 році погашався несвоєчасно, тому банк звернувся до Солом`янського районного суду м. Києва і рішенням суду від 06 вересня 2016 року у справі № 760/4378/15-ц за позовом ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, що набрало законної сили, з нього та поручителів за кредитним договором на користь банку стягнуто заборгованість за кредитним договором у розмірі 16 647,99 дол. США, що за офіційним курсом Національного банку України становить 412 537,19 грн.
11 жовтня 2016 року на виконання рішення суду ним було сплачено на користь відповідача 11 600,00 дол. США та судовий збір у розмірі 7 930,00 грн.
У повному обсязі рішення суду він не виконав, оскільки програмне забезпечення у АТ КБ "ПриватБанк" налаштовано таким чином, що у ньому обліковується саме залишок за кредитом без урахування заборгованості, стягнутої рішенням суду, та яке після внесення ним суми 11 600,00 дол. США повідомило про те, що залишок кредиту погашено, а рахунок закритий і подальше внесення грошових коштів неможливе.
Вважав, що у невиконаній частині рішення суду має місце прострочка кредитора, оскільки невиконання частини судового рішення, яка залишилась, відбулося не з його вини.
Незважаючи на рішення суду, що не набрало законної сили, та сплачену ним суму, АТ КБ "ПриватБанк"звернулося до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швеця Р. О., який 28 вересня 2016 року на підставі рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень від 03 жовтня 2016 року вніс запис № 16693850, відповідно до якого право власності на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 43,60 кв. м, житловою площею 29,50 кв. м, зареєстровано за АТ КБ "Приват Банк". Ці дії вчинені відповідно до іпотечного застереження (пункт 28 іпотечного договору), однак така реєстрація предмету іпотеки здійснена відповідачами у спосіб, що суперечить чинному законодавству, а тому підлягає скасуванню.
Зазначив також, що з 14 серпня 2004 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2, квартира, яка була предметом іпотеки, у силу положень статей 60, 61 СК України належить їм на праві спільної сумісної власності, а тому згода на позасудовий спосіб врегулювання штання про звернення стягнення на предмет іпотеки у договорі іпотеки від 12 листопада 2004 року не відповідала вимогам чинного законодавства, оскільки потребувала під час укладення іпотечного договору щодо спільного майна отримання окремої згоди його дружини.
Крім того, позивач вважав, що відповідачами порушено вимоги Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", оскільки зазначена квартира є його єдиним житлом та житлом його сім`ї, а тому не може бути примусово відчужена без згоди власника.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд: скасувати державну реєстрацію прав АТ КБ "Приват Банк"на нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 43,60 кв. м, житловою площею 29,50 кв. м, шляхом скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 03 жовтня 2016 року та запису про право власності № 16693850, що внесені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швецем Р. О.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва у складі судді Шереметьєвої Л. А. від 19 лютого 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Скасовано державну реєстрацію прав на нерухоме майно, а саме: реєстрацію права власності та запису про передачу права власності ПАТ КБ "ПриватБанк" на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 43,60 кв. м, житловою 29,50 кв. м, шляхом скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 31674455 від 03 жовтня 2016 року, та скасування запису про право власності № 16693850, внесені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швецем Р. О.
Стягнуто з приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швеця Р. О., ПАТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 640,00 грн на відшкодування сплаченого судового збору.
Задовольняючи позов ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив із того, що кредитний договір між банком та позивачем був укладений в іноземній валюті, загальна площа квартири, переданої в іпотеку на забезпечення кредитного зобов`язання, не перевищує 140 кв. м та вона є єдиним постійним місцем проживання позивача, що є підставою для застосування Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", а тому без згоди власника на квартиру не може бути звернуто стягнення.
Також суд зазначив, що рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 06 вересня 2016 року стягнуто з позивача та поручителів на користь ПАТ КБ "ПриватБанк заборгованість за кредитним договором від 12 листопада 2004 року у загальному розмірі 16 647,99 дол. США. 11 жовтня 2016 року ОСОБА_1 майже в повному обсязі виконав зазначене рішення суду, сплативши на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" 11 600 дол. США та судовий збір у розмірі 7 930 грн, тому звернення стягнення на предмет іпотеки є подвійним притягненням позивача до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, що суперечить статті 61 Конституції України.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 28 листопада 2018 року апеляційну скаргу ПАТ КБ "ПриватБанк" задоволено.
Рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 19 лютого 2018 року скасовано.
У задоволені позову ОСОБА_1 відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" судовий збір у розмірі 960,00 грн.
Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 , виходив із того, що реєстрація права власності на предмет іпотеки за ПАТ КБ "ПриватБанк" здійснена за згодою ОСОБА_1, що висловлена у пункті 28 договору іпотеки, а тому Закон України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" не підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Разом з тим наявність судового рішення про стягнення з боржника на користь кредитора заборгованості за кредитним договором не є підставою для припинення грошового зобов`язання боржника і припинення іпотеки та не позбавляє кредитора права задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у спосіб, передбачений законодавством, тому застосування кредитором іншого законного засобу для захисту свого порушеного та не поновленого боржником належним чином права не є подвійним стягненням заборгованості.
Отже, рішення про реєстрацію права власності за ПАТ КБ "ПриватБанк" на предмет іпотеки відбулось з дотриманням вимог чинного законодавства та не підлягає скасуванню з підстав, викладених у позові.
Крім того, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що звернення стягнення на предмет іпотеки та стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором на підставі рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 06 вересня 2016 року, є подвійним притягненням позивача до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, оскільки наявність самого судового рішення про стягнення з боржника на користь кредитора заборгованості за кредитним договором не є підставою для припинення грошового зобов`язання боржника і припинення іпотеки та не позбавляє кредитора права задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у спосіб, передбачений законодавством.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У січні 2019 року представник ОСОБА_1 - адвокат Невмержицький В. І., подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржуване судове рішення і залишити рішення суду першої інстанції в силі.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 14 січня 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 760/4725/17-ц з Солом`янського районного суду м. Києва.
28 січня 2019 року справа надійшла доВерховного Суду.
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 21 березня 2019 року справу за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швеця Р. О., АТ КБ "ПриватБанк", третя особа - ОСОБА_2, про скасування державної реєстрації та запису про передачу права власності на предмет іпотеки призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 08 травня 2019 року зупинено касаційне провадження у справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Об`єднаною Палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду справи № 464/8589/15-ц (провадження № 61-10874св18) за позовом ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Омега", ОСОБА_5, приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Х. М., третя особа - відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції Львівської області, про визнання недійсним договору купівлі-продажу предмета іпотеки, зобов`язання вчинити певні дії.
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29 січня 2020 року поновлено касаційне провадження у справі.
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29 січня 2020 року зупинено касаційне провадження у справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 760/18364/16-ц (провадження № 61-2792св19) за позовом ОСОБА_6 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Швеця Р. О., публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк", треті особи: ОСОБА_7, ОСОБА_8, департамент з питань реєстрації Київської міської державної адміністрації, про скасування нотаріальної дії, визнання дій приватного нотаріуса протиправними.
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 25 березня 2020 року поновлено касаційне провадження у справі.
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 25 березня 2020 року зупинено касаційне провадження у справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 644/3116/18-ц (провадження № 61-23265св19) за позовом ОСОБА_9 до акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк", приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Бакумової А. В. про витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності, поновлення права власності, відновлення запису про державну реєстрацію права власності.
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 08 липня 2020 року поновлено касаційне провадження у справі.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд не врахував, що звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку у спосіб реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідного застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору, має наслідком відчуження предмету іпотеки на користь іпотекодержателя без згоди власника такого нерухомого майна, що є незаконним, він такої згоди не давав.
Отже, визначальним при вирішення спору щодо можливості звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку протягом строку дії Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" є настання правового наслідку, що у цьому випадку передбачає фактичний перехід до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки, без згоди власника майна.
Відзив на касаційну скаргу учасники справи до суду не подали
Фактичні обставини справи, встановлені судами
12 листопада 2004 року між ОСОБА_1 та закритим акціонерним товариством комерційний банк "ПриватБанк", тепер - АТ КБ "ПриватБанк", укладено кредитний договір, за умовами якого позивач отримав кредит на придбання квартири у розмірі 33 108,00 дол. США зі сплатою 1,08 % на місяць за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення - 12 листопада 2019 року.
На забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між ОСОБА_1 та закритим акціонерним товариством комерційний банк "ПриватБанк" у цей же день був укладений договір іпотеки.
Згідно з договором іпотеки банк прийняв в іпотеку квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 43,60 кв. м, житловою площею 29,50 кв. м, що належить іпотекодавцю на праві приватної власності.
Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 06 вересня 2016 року у справі № 760/4378/15-ц за позовом ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_10 солідарно стягнуто за кредитним договором на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за тілом кредиту у розмірі 8 829,83 дол. США, що за офіційним курсом Національного банку України становить 218 803,19 грн, за процентами - 3 721,90 дол. США, що за офіційним курсом Національного банку України становить 92 228,68 грн, заборгованість за комісією - 1 498,94 дол. США, що за офіційним курсом Національного банку України становить 37 143,73 грн, заборгованість за пенею - 2 597,32 дол. США, що за офіційним курсом Національного банку України становить 64 361,59 грн, на загальну суму 16 647,99 дол. США, що за офіційним курсом Національного банку України становить 412 537,19 грн, а також судовий збір у розмірі 7923,04 грн.
Після набрання рішенням законної сили ОСОБА_1 сплачено 11 600,00 дол. США у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором та 7 930,00 грн судового збору.
Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна 03 жовтня 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Р. О., як державним реєстратором, внесено запис № 16693850 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень, відповідно до якого право власності на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 43,60 кв. м, житловою площею 29,50 кв. м, що належить позивачу, зареєстровано за ПАТ КБ "ПриватБанк".
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_1 - адвоката Невмержицького В. І.,підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону постанова апеляційного суду не відповідає.