ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 липня 2020 року
м. Київ
справа № 809/1413/16
адміністративне провадження № К/9901/33736/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
розглянув у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Івано-Франківької області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.12.2016, прийняту у складі головуючого судді Кишинського М.І., та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2017, постановлену у складі колегії суддів: Святецького В.В. (головуючий), Гудима Л.Я., Довгополова О.М.
І. Суть спору
1. У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовом до Прокуратури Івано-Франківької області, в якому просив суд:
1.1. - визнати протиправними дії керівника прокуратури Івано-Франківської області щодо порушення вимог трудового законодавства про притягнення його до дисциплінарної відповідальності;
1.2. - визнати протиправними та скасувати накази прокурора Івано-Франківської області за від 07.10.2016 № 898-к про приступання до виконання посадових обов`язків ОСОБА_1 та від 07.10.2016 № 899-к про притягнення до дисциплінарної відповідальності;
1.3. - зобов`язати прокуратуру Івано-Франківської області поновити його на посаді, з якої він був незаконно звільнений;
1.4. - зобов`язати прокуратуру Івано-Франківської області розглянути його заяви від 07.10.2016, в якій він просив не розглядати його заяви від 03.10.2016 та від 06.10.2016 у зв`язку із залишенням у відпустці по догляду за дитиною та вважати його таким, що перебуває у відпустці по догляду за дитиною без збереження заробітної плати.
2. Обгрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_1 зазначив, що відповідачем у порушення норм чинного законодавства винесено накази про приступання до виконання посадових обовязків ОСОБА_1 та про притягнення до дисциплінарної відповідальності з тих підстав, що подія, яка покладена в основу дисциплінарного проступку мала місце 10.03.2016, тобто раніше піврічного терміну притягнення до дисциплінарної відповідальності, в період перебування позивача у відпустці по догляду за дитиною без збереження заробітної плати. Крім того, в результатах службового розслідування не зазначено, який вид дисциплінарного стягнення слід застосовувати. Окрім цього відповідачем було проігноровано заяву позивача від 07.10.2016 про відкликання заяв від 03.10.2016 та 06.10.2016 якими позивач звертався з метою виходу з відпустки по догляду за дитиною без збереження заробітної плати. Також протиправним є поновлення позивача на посаді в Коломийській міжрайонній прокуратурі Івано-Франківської області, яка станом на момент подання заяви припинила свою діяльність.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
3. Судами попередніх інстанцій установлено, що ОСОБА_1 з 09.09.2003 працював в органах прокуратури Івано-Франківської області на різних посадах, що підтверджується копією трудової книжки (а.с.10-16).
4. Відповідно до протоколу від 08.12.2015 рішенням робочої групи Львівського регіонального центру затверджені рейтингові списки кандидатів на зайняття посад прокурорів місцевих прокуратур, в тому числі і рейтинговий список Коломийської місцевої прокуратури Івано-Франківської області. Згідно з даними рейтингу ОСОБА_1 перебуває на 27 позицій із підсумковим балом 89,33 (а.с.47-50).
5. Згідно з наказом прокуратури Івано-Франківської області від 14.12.2015 №1268к старшому прокурору Коломийської прокуратури Івано-Франківської області молодшому раднику юстиції ОСОБА_1. надана відпустка без збереження заробітної плати для догляду за дитиною з 14.12.2015 по 11.06.2016, а згідно наказу за від 10.06.2016 №495к надана відпустку з 12.06.2016 по 03.12.2016 (а.с.45, 46).
6. 10.03.2016 о 18 год 10 хв. у м.Коломия по вул. Грушевського - Кринична ОСОБА_1, керуючи автомобілем Рено Кенго д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: нестійка хода, почервоніння обличчя., під час вибору встановлених норм безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку, внаслідок чого допустив зіткнення з світлофорним об`єктом, чим порушив пункт 12.1 Правил дорожнього руху України. На вимогу пройти медичний огляд на факт вживання алкоголю в приміщенні ЦРЛ відмовився, чим порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху України.
7. Постановою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 20.04.2016 у справі №346/1587/16-п ОСОБА_1, визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 та частиною першою статті 130 КУпАП та підданий адміністративному стягненню у виді штрафу в сумі 3400,00 грн (а.с.51-52).
8. Постановою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 30.05.2016 у справі №346/1587/16-п виключено з мотивувальної частини постанови судді Коломийського міськрайонного суду від 20.04.2016 щодо ОСОБА_2 у частині визнання його винуватим за частиною першою статті 130 КУпАП посилання судді на те, що 10.03.2016 о 18 год 10 хв. в м. Коломия по вул.Грушевського позивач керував автомобілем Рено Кенго д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: нестійка хода, почервоніння обличчя. У решті постанова суду залишена без змін (а.с.53-56).
9. Рішенням суду, яке набрало законної сили, ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого статтею 124 та частиною першою статті 130 КУпАП.
10. З метою приступити до роботи на посаді прокурора Снятинського відділу Коломийської місцевої прокуратури Івано-Франківської області позивач звернувся до прокуратури Івано-Франківської області із заявами від 03.10.2016 та 06.10.2016 (а.с.20,21).
11. У заяві від 06.10.2016 позивач вказав, що у зв`язку із виходом з відпустки по догляду за дитиною з 07.10.2016 просить призначити його на посаду прокурора Снятинського відділу Коломийської місцевої прокуратури Івано-Франківської області з 07.10.2016 у зв`язку із наявністю вакантної посади в новоствореній місцевій прокуратурі.
12. Згідно з наказом прокурора Івано-Франківської області від 07.10.2016 №898к старший прокурор Коломийської міжрайонної прокуратури Івано-Франківської області молодший радник юстиції ОСОБА_1. є таким, що приступив до виконання своїх посадових обов`язків з 07.10.2016 (а.с.17).
13. Відповідно до наказу прокурора Івано-Франківської області за від 07.10.2016 №899к за грубе порушення вимог Закону України "Про прокуратуру", правил прокурорської етики, Присяги працівника прокуратури, скоєння проступку, який порочить працівника прокуратури, молодший радник юстиції ОСОБА_1 звільнений з посади старшого прокурора Коломийської міжрайонної прокуратури та з органів прокуратури Івано-Франківської області (а.с.18-19).
14. Уважаючи накази прокурора Івано-Франківської області за від 07.10.2016 № 898 про приступання до виконання посадових обов`язків ОСОБА_1 та від 07.10.2016 № 899 про притягнення до дисциплінарної відповідальності протиправними, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
15. Івано-Франківський окружний адміністративний суд постановою від 15.12.2016 у задоволенні позову відмовив.
16. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з правомірності дій відповідача при звільненні позивача. Цей суд дійшов висновку про те, що незважаючи на вимоги Генеральної прокуратури України та прокуратури Івано-Франківської області щодо недопущення керування транспортними засобами у стані алкогольного сп`яніння та недопустимості відмови від проходження огляду з метою виявлення стану алкогольного чи іншого сп`яніння, ОСОБА_1 грубо порушив вимоги Закону України "Про прокуратуру", Правила прокурорської етики, Присягу працівника прокуратури в частині зобов`язання з гідністю нести високе звання працівника прокуратури та допустив поведінку, що шкодить репутації працівника прокуратури.
17. Львівський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 11.04.2017 підтримав позицію суду першої інстанції та за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.
IV. Касаційне оскарження
18. У касаційні скарзі ОСОБА_1 посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також невірної правової оцінки обставин у справі, просить скасувати їхні рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
19. У доводах касаційної скарги позивач, зокрема, зазначає, що накладене на нього дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення не відповідає ступеню вини та тяжкості скоєного ним проступку.
20. У запереченнях на касаційну скаргу відпоідач вказує, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій винесені законно та обґрунтовано, на підставі всебічного та повного дослідження матеріалів та обставин справи, доводи ж касаційної скарги висновків цих судів не спростовують.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
21. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
22. Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
23. Частиною другою статті 147 КЗпП України передбачено, що законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.
24. Згідно зі статтею 147-1 КЗпП України дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.
25. Порядок та підстави притягнення працівників прокуратури до дисциплінарної відповідальності визначені Законом України від 14.10.2014 № 1697-VII "Про прокуратуру" (далі - Закон № 1697-VII) та Дисциплінарним статутом прокуратури України затвердженим Постановою Верховної Ради України від 06.11.1991 (далі - Статут).
26. Відповідно до частини четвертої статті 19 Закону № 1697-VII прокурор зобов`язаний, зокрема, діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України та додержуватися правил прокурорської етики, зокрема не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.
27. Згідно зі статтею 43 Закону № 1697-VII прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження, зокрема, з підстав: вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; систематичне (два і більше разів протягом одного року) або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики.
28. Пунктом 3 частини першої статті 49 Закону № 1697-VII передбачено таке дисциплінарне стягнення як звільнення з посади в органах прокуратури.
29. Відповідно до статті 2 Статуту визначено, що працівники прокуратури повинні мати високі моральні якості, бути принциповими і непримиренними до порушень законів, поєднувати виконання своїх професійних обов`язків з громадянською мужністю, справедливістю та непідкупністю. Вони повинні особисто суворо додержувати вимог закону, виявляти ініціативу в роботі, підвищувати її якість та ефективність і сприяти своєю діяльністю утвердженню верховенства закону, забезпеченню демократії, формуванню правосвідомості громадян, поваги до законів, норм та правил суспільного життя.
30. Будь-які порушення прокурорсько-слідчими працівниками законності та службової дисципліни підривають авторитет прокуратури, завдають шкоди інтересам держави та суспільства.
31. Згідно зі статтею 8 Статуту дисциплінарні стягнення щодо прокурорсько-слідчих працівників, а також працівників навчальних, наукових та інших установ прокуратури застосовуються за невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків або за проступок, який порочить його як працівника прокуратури.