ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 липня 2020 року
м. Київ
справа № 336/7176/16-а (2-а/336/41/2017)
адміністративне провадження № К/9901/30317/18,К/9901/30318/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Коваленко Н.В., судді Чиркіна С.М., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя
про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,
за касаційними скаргами Шевченківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя, ОСОБА_1
на постанову Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 9 лютого 2017 року (прийняту у складі головуючого судді Артемової Л.Г.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2017 року (постановлену у складі колегії: головуючого судді Шлай А.В., суддів Прокопчук Т.С., Чабаненко С.В.),
В С Т А Н О В И В :
Короткий зміст позовних вимог
5 листопада 2016 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя (далі також - відповідач), в якому просила:
визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя по відмові в перерахунку пенсії за віком з урахуванням положень пункту 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";
зобов`язати відповідача перерахувати пенсію за віком відповідно до статей 27, 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 14 квітня 2016 року та з урахуванням пункту 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", збільшивши пенсію за кожний повний рік страхового стажу понад 15 років;
стягнути з відповідача понесені позивачем судові втрати у розмірі 1200 грн, які складаються з витрат на правову допомогу.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Постановою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 21 вересня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 7 листопада 2017 року, позов задоволено частково, а саме: визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя по відмові в перерахунку пенсії за віком з урахуванням положень пункту 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя перерахувати пенсію за віком відповідно до статей 27, 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 14 квітня 2016 року та з урахуванням пункту 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", збільшивши пенсію за кожний повний рік страхового стажу понад 15 років.
Частково задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про те, що заперечення відповідача не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи, а тому відмова у здійсненні перерахунку пенсії позивачу є протиправною.
Водночас, суди дійшли висновку про відсутність підстав для стягнення витрат на правову допомогу, оскільки позивачем не було подано до суду документів, які підтверджують понесені нею витрати на правову допомогу.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційних скарг
Не погоджуючись із судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Шевченківське об`єднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя звернулося з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просило скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.
Касаційну скаргу відповідач обґрунтовує тим, що пенсія позивача обчислена відповідно до частини першої статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням підвищення за понаднормовий страховий стаж відповідно до статті 28 цього Закону. На думку скаржника, позивачем реалізоване право на пенсійне забезпечення з урахуванням Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" і Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Крім того, норма пункту 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовується лише під час призначення пенсії, а не при її перерахунку.
Також, не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, позивач звернулася з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просила скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій в частині відмови у задоволенні вимог про стягнення судових витрат на правову допомогу та прийняти в цій частині нове рішення, яким стягнути із відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 1200 грн.
Касаційну скаргу позивач обґрунтовує тим, що судами попередніх інстанцій проігноровано положення частини першої статті 90 КАС України, в яких зазначено, що витрати, пов`язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених частиною другою статті 90 КАС України.
Також позивач зазначає, що відповідно до вимог частини першої статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи викладене вище, позивач зазначає, що судами попередніх інстанцій безпідставно відмовлено у стягненні на її користь витрат на правову допомогу, оскільки в матеріалах справи наявні копії квитанції про оплату послуг з надання правової допомоги, розрахунки витрат на правову допомогу понесених позивачем та договір про надання юридичних послуг, дослідивши які суд мав дійти висновку щодо присудження на користь позивача понесених ним витрат на правову допомогу.
Позиція інших учасників справи
26 вересня 2017 року до суду надійшли заперечення відповідача на касаційну скаргу позивача, в яких зазначається, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині стягнення витрат на правову допомогу є законними та обґрунтованими, прийнятими з правильним застосуванням норм матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині витрат на правову допомогу - без змін.
Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи
Ухвалами Вищого адміністративного суду України від 14 липня 2017 року та 27 липня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі №336/7176/16-а (2-а/336/41/2017), витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційні скарги, проте розгляд справи цим судом не був закінчений.
У зв`язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, далі - КАС України) матеріали цієї справи передано до Верховного Суду.
Суддя-доповідач ухвалою від 15 липня 2020 року прийняв до провадження адміністративну справу №336/7176/16-а (2-а/336/41/2017) та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 16 липня 2020 року.
При розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками справи клопотань заявлено не було.
Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи
Судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що ОСОБА_1 є особою, яка віднесена до 1 категорії постраждалих від Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 із вкладкою НОМЕР_2.
З 4 січня 2001 року ОСОБА_1 була призначена пенсія по інвалідності у розмірі фактичних збитків на підставі Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року №796-XII (далі - Закон №796-ХІІ) та додаткову пенсію як постраждалій внаслідок Чорнобильської катастрофи.
З 2 грудня 2015 року на підставі заяви ОСОБА_1 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон № 1058-ІУ).
12 жовтня 2016 року позивач звернулась до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя із заявою про перерахунок її пенсії шляхом її збільшення на 1% заробітку за кожний рік роботи понад 20 років на підставі частини другої статті 56 Закону №796-ХІІ.
Листом від 1 листопада 2016 року відповідач відмовив позивачу у здійсненні перерахунку, оскільки заява подана не за формою, а тому зареєстрована як звернення громадян, роз`яснивши, при цьому, що пенсія нарахована правильно у відповідності до вимог чинного законодавства.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка висновків судів попередніх інстанцій та доводів учасників справи
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 9 лютого 2017 року та ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2017 року відповідають, а доводи касаційних скарг є необґрунтованими з огляду на наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.