ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 липня 2020 року
м. Київ
справа № 809/1734/16
адміністративне провадження № К/9901/36775/18
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,
розглянув в попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Івано-Франківської митниці ДФС на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31.01.2017 (суддя - Лучко О.О.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2017 (головуючий суддя - Сеник Р.П., судді: Попко Я.С., Хобор Р.Б.) у справі №809/1734/16.
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Івано-Франківської митниці ДФС №206050001/2016/000677/2 та картки відмови №206050001/2016/00765 від 23.11.2016.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав про безпідставність прийняття відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів та визначення митної вартості за другорядним (резервним) методом, оскільки ним надано всі необхідні документи для визначення митної вартості товару за ціною договору (контракту) щодо автомобілю, який імпортується (вартість операції).
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31.01.2017, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2017, позовні вимоги задоволено.
При прийнятті рішень суди попередніх інстанцій виходили із надання позивачем митному органу всіх передбачених чинним законодавством документів, необхідних для визначення митної вартості ввезеного товару, та обґрунтованості вимог щодо скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови.
Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, Івано-Франківська митниця ДФС оскаржила їх у касаційному порядку.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31.01.2017, ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2017 та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю.
В обґрунтування своїх вимог Івано-Франківська митниця ДФС посилається на порушення судами норм матеріального права, зокрема, статей 53, 54, 58 Митного кодексу України.
Так, у касаційній скарзі відповідач зазначає про правомірність визначення митної вартості із застосуванням резервного методу у зв`язку з ненаданням декларантом витребуваних документів, необхідних для підтвердження заявленої митної вартості.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Як встановлено попередніми судовими інстанціями, 10.11.2016 позивачем придбано за 3000,00 ЕUR у нерезидента транспортний засіб - легковий автомобіль марки "Volkswagen", модель "Passat", що був в експлуатації (колишнє таксі), тип кузова - Універсал, ідентифікаційний номер кузова - НОМЕР_1, тип двигуна - бензиновий, об`єм двигуна - 1390 см3, потужність двигуна - 110 КВТ, календарний рік виготовлення - 2012, модельний рік виготовлення - 2012, що підтверджується договором/рахунком-фактурою №382016 від 10.11.2016.
23.11.2016 представником позивача фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (декларантом) для здійснення митного оформлення вказаного транспортного засобу відповідачу подано в електронній формі митну декларацію №206050001/2016/404537 на ввезений транспортний засіб, згідно якої заявлено його митну вартість автомобіля в розмірі 3000,00 євро. Митну вартість транспортного засобу визначено за основним методом - за ціною договору.
Для підтвердження заявленої митної вартості товару вказаної митної декларації декларантом долучено: уніфіковану митну квитанцію МД - 1 №651615 від 12.11.2016; митну декларацію, форма, якої затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 №431 №б/н від 12.11.2016; акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 21.11.2016 №209090401/2016/01879; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 28.06.2012 VQ 642963; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 10.11.2016 ZBI 179011604; рахунок-фактуру (інвойс) №382016 від 10.11.2016; інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару №3105 від 10.11.2016; декларацію про походження товару №3105 від 10.11.2016; паспорт громадянина України; митну декларацію, за якою було відмовлено у випуску товарів.
23.11.2016 посадовою особою митного поста "Івано-Франківськ-Центральний" сформовано електронне повідомлення декларанту про необхідність надання додаткових документів, а саме: якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; експортну декларацію країни відправлення.
Однак, декларантом не було подано відповідачу додаткових документів у зв`язку з тим, що на його думку останнім було надано увесь необхідний перелік документів, визначений Митним кодексом України, та інших документів у нього не було.
23.11.2016 відповідач за результатами розгляду поданої декларантом митної декларації №206050001/2016/404537 та доданих до неї документів, відмовив позивачеві у митному оформленні транспортного засобу за заявленою митною вартістю у зв`язку з тим, документи, які подані до митного оформлення, містять недостовірні відомості у зв`язку з тим, що містять наявні виправлення в договорі-купівлі продажу, а саме: виправлено ідентифікаційний код продавця в рахунку-фактурі та декларантом не подано додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості транспортного засобу (банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару) та експортну декларацію країни відправлення.
Відмову у митному оформленні транспортного засобу відповідач оформив карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні виписку чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №206050001/2016/00765 від 23.11.2016.
У зв`язку з наведеним, відповідач здійснив коригування митної вартості транспортного засобу та прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №206050001/2016/000677/2 від 23.11.2016, яким визначив митну вартість імпортованого автомобіля за резервним методом у розмірі 8026,85 євро.
У графі 33 оскаржуваного рішення зазначено, що перший метод не застосований, у зв`язку з відсутністю у документах, зазначених частиною 2 статті 53 Митного кодексу України всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо цін, що була фактично сплачена, або підлягає сплаті за ці товари. Другий-п`ятий методи визначення митної вартості товарів (статті 59-63 Митного кодексу України) не застосовано у зв`язку з відсутністю інформації щодо угод на ідентичні та подібні (аналогічні) товари та даних, на підставі яких можливе визначення митної вартості згідно методів четвертого та п`ятого. Джерело інформації: каталог SchwaсkeListe 08/2016 ст.1370, з врахуванням коригувань на комплектацію автомобіля та технічний стан.
Відповідно до статей 49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Згідно з частиною першою статті 51, частиною першою статті 52 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Як встановлено частиною другою статті 52 Митного кодексу України, декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Згідно з частинами першою, другою статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.
Відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.
Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Частиною п`ятою статті 54 Митного кодексу України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Згідно з частиною першою статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.