ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 липня 2020 року
м. Київ
справа № 823/849/17
адміністративне провадження № К/9901/4121/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Желєзного І. В., суддів: Шарапи В.М., Чиркіна С.М., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу заступника прокурора міста Києва на постанову Черкаського окружного адміністративного суду у складі судді Гараня С.М. від 18 липня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду у складі суддів: Кобаля М.І., Епель О.В., Карпушової О.В. від 29 листопада 2017 року у справі № 823/849/17 за позовом заступника керівника Звенигородської місцевої прокуратури в інтересах держави до Виграївської сільської ради Корсунь-Шевченківського району Черкаської області, третя особа: Громадська організація "Всеукраїнська екологічна ліга", про визнання незаконним та скасування рішення,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ.
1. У травні 2017 року заступник керівника Звенигородської місцевої прокуратури в інтересах держави (далі - позивач) звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Виграївської сільської ради Корсунь-Шевченківського району Черкаської області (далі - відповідач), третя особа: Громадська організація "Всеукраїнська екологічна ліга", в якому просив визнати незаконним та скасувати рішення Виграївської сільської ради Корсунь-Шевченківського району Черкаської області від 24 жовтня 2016 року № 9-1/VII "Про зміну цільового призначення будівлі колишнього Виграївського навчально-виховного комплексу "Дошкільний навчальний дитячий заклад загальноосвітня школа І-ІІ ступенів".
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначав про те, що оскаржуване рішення відповідача є незаконним та підлягає скасуванню, оскільки змінивши цільове призначення приміщення навчального закладу на адміністративну будівлю відповідач порушив вимоги законодавства про освіту, зокрема статті 16 Закону України від 11 липня 2001 року № 2628-III "Про дошкільну освіту" (далі - Закон № 2628-III), яка передбачає, що використання приміщення ліквідованих державних та комунальних дошкільних навчальних закладів здійснюється виключно для роботи з дітьми. Зміна цільового призначення спірного приміщення призведе до його використання не за призначенням - наданням освітніх послуг, а також унеможливить реалізацію права громадян на дошкільну освіту в подальшому.
3. Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 18 липня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2017 року, у задоволенні позову відмовлено.
4. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що на момент прийняття спірного рішення Виграївський навчально-виховний комплекс "Дошкільний навчальний дитячий заклад загальноосвітня школа І-ІІ ступенів" був ліквідований, а тому положення статті 63 Закону України від 23 травня 1991 року № 1060-XII "Про освіту" не може бути застосованим до спірних правовідносин. Крім того, оскільки спірне приміщення колишнього дошкільного навчального закладу використовується третьою особою з метою здійснення інформаційно-просвітницької діяльності для дітей про природу та її охорону, то для територіальної громади це є одним із способів організації навчання, дозвілля та відпочинку дітей села Виграїв. Відтак, зміна цільового призначення будівлі колишнього Виграївського навчально-виховного комплексу "Дошкільний навчальний дитячий заклад загальноосвітня школа І-ІІ ступенів" не впливає та не може вплинути в подальшому на реалізацію освітніх прав мешканців села Виграїв. За таких обставин рішення Виграївської сільської ради Корсунь-Шевченківського району Черкаської області від 24 жовтня 2016 року № 9-1/VII є законним та таким, що відповідає нормам чинного законодавства, а тому не підлягає скасуванню.
ІІ. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
5. Не погодившись з такими судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій, у грудні 2017 року заступник прокурора міста Києва звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 18 липня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2017 року та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
6. Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, позивач зазначає про те, що судами не надано належної правової оцінки статусу майна, переданого в оренду за спірним договором. Так, згідно з договором оренди від 28 грудня 2016 року № 1, приміщення навчально-виховного комплексу "Дошкільний навчальний дитячий заклад загальноосвітня школа І-ІІ ступенів" передано громадській організації "Всеукраїнська екологічна ліга" для використання в цілях природоохоронної діяльності орендаря, не пов`язаної з навчально-виховним процесом та не з метою надання освітних послуг. Отже, збереження цільового призначення приміщення Виграївського навчально-виховного комплексу дозволило б відновити його діяльність як дошкільного навчального закладу, враховуючи позитивний приріст кількості дітей дошкільного віку на території села.
ІІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
7. Касаційну скаргу подано до суду 27 грудня 2017 року.
8. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 липня 2019 року для розгляду цієї справи визначено колегію суддів у складі суддів: Желєзного І.В., Шарапи В.М. та Чиркіна С.М.
9. Ухвалою Верховного Суду від 23 січня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі № 823/849/17 та витребувано матеріали справи.
10. 13 лютого 2018 року та 20 лютого 2018 року на адресу Верховного Суду надійшли відзиви на касаційну скаргу голови Громадської організації "Всеукраїнська екологічна ліга" та Моринської сільської ради Корсунь-Шевченківського району Черкаської області відповідно, в яких просять залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
IV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
11. Як встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням Корсунь-Шевченківської районної ради Черкаської області від 30 березня 2016 року № 5-12/VII "Про оптимізацію мережі навчально-виховних закладів Корсунь-Шевченківського району" припинено діяльність Виграївського навчально-виховного комплексу "Дошкільний навчальний дитячий заклад загальноосвітня школа І-ІІ ступенів" Корсунь-Шевченківської районної ради Черкаської області з 27 серпня 2016 року шляхом ліквідації.
12. Пунктом 1 рішення Корсунь-Шевченківської районної ради від 05 серпня 2016 року № 9-35/VII "Про передачу майна" приміщення колишнього Виграївського навчально-виховного комплексу "Дошкільний навчальний дитячий заклад загальноосвітня школа І-ІІ ступенів" передано із спільної власності територіальних громад Корсунь-Шевченківського району до комунальної власності Виграївської територіальної громади, та, відповідно, прийняте на баланс Виграївської сільської ради.
13. 24 жовтня 2016 року Виграївською сільською радою Корсунь-Шевченківського району Черкаської області прийнято рішення № 9-1/VII "Про зміну цільового призначення будівлі колишнього Виграївського навчально-виховного комплексу "Дошкільний навчальний дитячий заклад загальноосвітня школа І-ІІ ступенів" із дошкільного закладу на адміністративну будівлю.
14. 04 листопада 2016 року рішенням відповідача № 9-5/VII надано Громадській організації "Всеукраїнська екологічна ліга" в оренду терміном на 49 років адміністративну будівлю (приміщення колишнього навчально-виховного комплекс) з допоміжними спорудами загальною площею 1216,8 кв.м, яка знаходиться за адресою: с. Виграїв, вул. Шкільна, 24.
15. 28 грудня 2016 року між сільською радою Корсунь-Шевченківського району Черкаської області та Громадською організацією "Всеукраїнська екологічна ліга" укладений договір оренди спірного майна № 1.
16. Не погоджуючись з рішенням відповідача від 24 жовтня 2016 року № 9-1/VII, заступник керівника Звенигородської місцевої прокуратури звернувся з даним позовом до суду за захистом порушених, на його думку, прав та інтересів.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
17. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
18. Згідно із частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (тут і далі - у редакції, чинній на час звернення позивача до суду з цим позовом, КАС України) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
19. На підставі пункту 7 частини першої статті 3 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
20. Відповідно до частини другої статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
21. Пунктом 1 частини другої статті 17 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
22. Наведені норми узгоджуються з положеннями статей 2, 4 та 19 КАС України (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), якими визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.
23. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.