ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 липня 2020 року
м. Київ
Справа № 9901/308/19
Провадження № 11-25заі20
Велика Палата Верховного Суду у складі:
головуючого судді Князєва В. С.,
судді-доповідача Анцупової Т. О.,
суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
за участю:
секретаря судового засідання Яроша Д. В.,
представника відповідача - Русакової І. Г.,
розглянувши в режимі відеоконференції справу № 9901/308/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя, третя особа - Вища кваліфікаційна комісія суддів України, про визнання протиправним та скасування рішення
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 02 грудня 2019 року (у складі колегії суддів Желєзного І. В., Берназюка Я. О., Саприкіної І. В., Бучик А. Ю., Рибачука А. І.),
УСТАНОВИЛА:
Рух справи
1. У червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до Вищої ради правосуддя (далі - ВРП), третя особа - Вища кваліфікаційна комісія суддів України (далі - ВККС, Комісія), у якому просив визнати протиправним та скасувати рішення ВРП від 26 лютого 2019 року № 589/0/15-19, яким його звільнено з посади судді Ширяївського районного суду Одеської області.
2. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване рішення відповідача є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки згідно із Законом України від 02 червня 2016 року № 1402-VІІІ "Про судоустрій і статус суддів" у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 1402-VІІІ), Конституцією України суддя може бути звільнений з посади виключно з підстав, передбачених частиною шостою статті 126 Конституції України, в якій немає такої підстави звільнення, як невідповідність займаній посаді за результатами оцінювання.
На переконання позивача, правове регулювання звільнення суддів з посади у зв`язку з невідповідністю займаній посаді суперечить принципам верховенства права, ефективного засобу правового захисту, справедливості та правової визначеності.
Крім того, позивач вважає, що неможливість оскарження результатів оцінювання практичного завдання є порушенням права на оскарження рішень, дій суб`єкта владних повноважень, порушенням положень міжнародних стандартів. Вказаного не врахував під час прийняття оскаржуваного рішення відповідач. До того ж було порушено і процедуру, оскільки не враховано пояснень позивача щодо оскарження рішення ВККС у суді і незавершення такого розгляду.
Окремо ОСОБА_1 звертає увагу й на те, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідач не повідомив йому про конкретних осіб - членів ВРП, які брали участь у засіданні при розгляді матеріалів ВККС про його звільнення, чим порушив право на відвід членів ВРП. Також відповідач не врахував і клопотання позивача про відкладення розгляду справи.
3. Рішенням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 02 грудня 2019 року ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні позову.
4. Не погодившись із таким рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу з тих підстав, що оскаржуване рішення є незаконним, необґрунтованим та прийняте Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 02 грудня 2019 року та ухвалити нове рішення - про задоволення позовних вимог.
5. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 14 лютого 2020 року відкрила апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 02 грудня 2019 року.
6.Ухвалою від 26 лютого 2020 року Велика Палата Верховного Суду призначила розгляд справи у судовому засіданні.
7. 26 травня 2020 року до Великої Палати Верховного Суду від ВРП надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому ВРП просить відмовити ОСОБА_1 у задоволенні апеляційної скарги, а рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 02 грудня 2019 року залишити без змін.
8. У судовому засіданні 09 липня 2020 року суддя-доповідач Анцупова Т. О. розголосила інформацію, що вона у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (як головуючий суддя), приймала участь у розгляді справи № 9901/820/18 за позовом ОСОБА_1 до ВККС, третя особа ВРП про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії. Рішенням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 31 січня 2019 року ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні позову.
9.Представник відповідача у відповідь на зазначену інформацію вказав, що не заперечує на участі судді Анцупової Т. О. у розгляді цієї справи, і відводів не заявляв.
10. ОСОБА_1, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи за його позовом, у судове засідання не з`явився та причин неявки не повідомив.
Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
11. Указом Президента України від 25 липня 2013 року № 391/2013 ОСОБА_1 призначено на посаду судді Ширяївського районного суду Одеської області строком на п`ять років.
12. 02 березня 2018 року рішенням № 33/зп-18 ВККС призначено проведення іспиту під час кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді, в тому числі щодо позивача.
13. За результатами складення анонімного письмового тестування та практичного завдання в межах процедури кваліфікаційного оцінювання суддів позивач набрав 72 бали та 49,5 бала відповідно.
14. Рішенням ВККС від 20 липня 2018 року № 1266/ко-18 вирішено: визначити, що суддя Ширяївського районного суду Одеської області ОСОБА_1 не склав іспиту для суддів місцевих та апеляційних судів, призначеного рішенням Комісії від 02 березня 2018 року № 33/зп-18; відмовити судді Ширяївського районного суду Одеської області ОСОБА_1 в допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді "Дослідження досьє та проведення співбесіди", призначеного рішенням Комісії від 01 лютого 2018 року № 8/зп-18, за результатами іспиту суддів місцевих та апеляційних судів; визнати суддю Ширяївського районного суду Одеської області ОСОБА_1 таким, що не відповідає займаній посаді.
15. Цим же рішенням ВККС вирішила внести до ВРП подання з рекомендацією про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Ширяївського районного суду Одеської області.
16. Позивач скористався процедурою судового оскарження рішення ВККС від 20 липня 2018 року № 1266/ко-18. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду рішенням від 31 січня 2019 року, залишеним без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 11 червня 2019 року, відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1 до ВККС про визнання протиправним та скасування рішення ВККС від 20 липня 2018 року № 1266/ко-18.
17. 19 лютого 2019 року від позивача до ВРП надійшло клопотання про відкладення розгляду питання про звільнення його з посади судді на достатній термін до розгляду Великою Палатою Верховного Суду апеляційної скарги у справі № 9901/820/18.
18. 26 лютого 2019 року ВРП прийняла рішення № 589/0/15-19, яким вирішено звільнити ОСОБА_1 з посади судді Ширяївського районного суду Одеської області на підставі підпункту 4 пункту 16-1 розділу ХV "Перехідні положення" Конституції України.
19. Згідно з наказом Ширяївського районного суду Одеської області від 02 травня 2019 року № 5-ос "Про відрахування судді ОСОБА_1 зі штату Ширяївського районного суду Одеської області" на виконання рішення ВРП від 26 лютого 2019 року № 589/0/15-19 ОСОБА_1 відраховано зі штату цього суду 02 травня 2019 року.
20. Вважаючи зазначене рішення ВРП про його звільнення з посади протиправним, ОСОБА_1 звернувся до суду із цим позовом.
Оцінка суду першої інстанції
21. Відмовляючи ОСОБА_1 в задоволенні позову, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду виходив з того, що, приймаючи оскаржуване рішення, ВРП діяла в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII "Про Вищу раду правосуддя" (далі - Закон № 1798-VIII), з дотриманням принципів пропорційності та законності. Оспорюване рішення містить обґрунтовані мотиви, з яких відповідач дійшов правильного висновку про наявність підстав для звільнення позивача з посади судді Ширяївського районного суду Одеської області.
22. Також суд зазначив, що оскаржуване рішення відповідає вимогам, визначеним частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
23. При цьому суд першої інстанції визнав безпідставним посилання позивача на те, що оскаржуване рішення прийняте на основі рішення ВККС, яке не набрало законної сили, тому є протиправним, оскільки його оскарження не зумовлює зупинення його виконання.
24. Посилання позивача на безпідставність його звільнення через відсутність відповідної підстави у Конституції України суд першої інстанції також не взяв до уваги, оскільки підпункт 4 пункту 16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України, на який міститься посилання в оскаржуваному рішенні, є самостійною, окремою, відмінною від наведених у статті 126 Конституції України підставою звільнення судді безпосередньо за результатами виявлення під час проведення оцінювання судді невідповідності його займаній посаді за критерієм компетентності.
25.Також Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду відхилив як необґрунтовані покликання позивача на те, що оскаржуване рішення прийняте без його участі, тому він не мав можливості, зокрема, заявити відвід членам ВРП, які приймали це рішення.
Короткий зміст та обґрунтування наведених в апеляційній скарзі вимог
26. В апеляційній скарзі на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 02 грудня 2019 року ОСОБА_1 зазначає, що воно прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.
27. На обґрунтування апеляційної скарги позивач наводить доводи, аналогічні доводам позовної заяви, та вказує на необ`єктивність рішення ВККС про його невідповідність займаній посаді, на порушення порядку проведення іспиту. ОСОБА_1 стверджує, що ВККС неправильно підрахувала прохідний бал іспиту та, як наслідок, безпідставно не допустила його до наступного етапу кваліфікаційного оцінювання.
28. Позивач звертає увагу на те, що Конституція України, а саме її основний текст, не містить такої підстави звільнення судді з посади, як невідповідність займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності.
29. В апеляційній скарзі позивач наводить доводи про те, що ВРП безпідставно не задовольнила його клопотання про відкладення розгляду питання про його звільнення до закінчення провадження у справі № 9901/820/18 за його позовом до ВККС та не повідомила його про конкретних осіб - членів ВРП, які повинні були брати участь у засіданні при розгляді матеріалів ВККС про звільнення ОСОБА_1, чим порушила право на відвід членів ВРП.
30. ОСОБА_1 вважає, що ВРП ухвалила рішення про звільнення його з посади без достатніх правових підстав та на порушення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція), Конституції та законів України, з порушенням права на судовий захист та професію.
Позиція ВРП щодо апеляційної скарги ОСОБА_1
31. ВРП подала відзив на апеляційну скаргу. Вважає, що оскаржуване рішення є законним та обґрунтованим, а наведені в апеляційній скарзі ОСОБА_1 доводи - необґрунтованими. Зокрема, наголошено, що при прийнятті оскаржуваного рішення ВРП діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Рішення прийняте з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, з урахуванням усіх обставин, що мали значення для його прийняття; безсторонньо; добросовісно; розсудливо.
32. При цьому у відзиві на апеляційну скаргу ВРП зауважує, що Конституцією України передбачено, що підставою для звільнення судді із займаної посади є виявлення за результатами оцінювання його невідповідності цій посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання.
33. Також ВРП звертає увагу на те, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду питання про його звільнення з посади судді шляхом надіслання йому запрошення на засідання ВРП (08 листопада 2018 року засідання було відкладено у зв`язку з неявкою позивача; 26 лютого 2019 року ВРП, керуючись положеннями статті 56 Закону № 1798-VIII, вирішила проводити розгляд питання за його відсутності). Окрім цього, відповідну інформацію було розміщено на офіційному вебсайті ВРП.
Позиція Великої Палати Верховного Суду
Релевантні джерела права
34. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
35. Відповідно до статті 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Носіями судової влади в Україні є професійні судді.
36. Статтею 131 Конституції України визначено, що в Україні діє ВРП, яка, серед іншого, ухвалює рішення про звільнення судді з посади.
37. Підпунктом 4 пункту 16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України передбачено, що з дня набрання чинності Законом України від 02 червня 2016 року № 1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" (далі - Закон № 1401-VIII) відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п`ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом №1401-VIII, має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади. Порядок та вичерпні підстави оскарження рішення про звільнення судді за результатами оцінювання встановлюються законом.
38. Згідно з пунктом 20 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1402-VIII відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п`ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом № 1401-VIII, оцінюється колегіями ВККС у порядку, визначеному цим Законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням ВРП на підставі подання відповідної колегії ВККС.