Постанова
Іменем України
09 липня 2020 року
м. Київ
справа № 176/546/19
провадження № 51-5743км19
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Шевченко Т.В.,
суддів Григор`євої І.В., Крет Г.Р.,
за участю:
секретаря судового засідання Михальчука В.В.,
прокурора Руденко О.П.,
засудженого ОСОБА_1,
захисника Цвєткова О.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_1 - адвоката Білика С.І. на вирок Дніпровського апеляційного суду від 25 жовтня 2019 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за
№ 12018040220000348, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця і жителя АДРЕСА_2
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2
ст. 307 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Згідно з вироком Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 11 червня 2019 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 307 КК, та призначено покарання із застосуванням ст. 69 КК у виді позбавлення волі на строк 5 років.
На підставі ст. 75 КК ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки.
На підставі п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК суд поклав на ОСОБА_1 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Вирішено питання щодо процесуальних витрат та долю речових доказів.
25 жовтня 2019 року Дніпровський апеляційний суд ухвалив свій вирок, яким вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 скасовано в частині призначення покарання, та призначив ОСОБА_1 покарання за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 307 КК
у виді позбавлення волі на строк 6 років із конфіскацією всього майна, яке є його власністю. В іншій частині вирок суду першої інстанції залишено без змін.
Судом ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 23 квітня 2018 року близько 21:15, обіймаючи посаду начальника медичної частини Державної установи "Жовтоводська виправна колонія (№26)", діючи умисно, з метою придбання наркотичних засобів та подальшого їх збуту на охоронюваній території закритого типу в місцях позбавлення волі, зустрівся біля території зазначеної виправної колонії у пров. Дальньому, 11 у м. Жовті Води Дніпропетровської області з невстановленою особою та отримав від неї згорток, в якому знаходились 14 ампул з надписом "трамадол 50 мл" та пігулка масою 0,1201 г, яка містить наркотичний засіб, обіг якого обмежено, - метадон. Тим самим він придбав вказані наркотичні засоби.
Продовжуючи свій єдиний злочинний умисел на таємний збут наркотичних засобів у місця позбавлення волі, усвідомлюючи, що занесення на територію охоронюваної зони виправної установи наркотичних засобів є протиправним, взявши згорток до рук, 23 квітня 2018 року близько 21:20 ОСОБА_1 пройшов повз контрольно-пропускний пункт зазначеної установи та проніс згорток на її територію з метою подальшого збуту наркотичних засобів засудженим.
Цього ж дня близько 21:30 співробітниками виправної колонії проведено вибірковий огляд речей ОСОБА_1, за результатами якого в останнього виявлено та вилучено 14 ампул з надписом "трамадол 50 мл", масою 2 г в одній ампулі та загальною масою 28 г, в яких містився наркотичний засіб, обіг якого обмежено, - трамадол, та пігулку масою 0,1201 г, яка містила наркотичний засіб, обіг якого обмежено, - метадон.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 307 КК як закінчений замах на незаконне придбання та зберігання наркотичних речовин з метою їх збуту в місця позбавлення волі.
Вимоги касаційної скарги й узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник Білик С.І. просить вирок апеляційного суду щодо ОСОБА_1 скасувати у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Зазначає про порушення апеляційним судом вимог ст. 69-1 КК. Стверджує, що оскільки судом першої інстанції відповідно до положень ст. 66 КК були встановлені такі обставини, що пом`якшують покарання, як щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, то строк призначеного ОСОБА_1 покарання не повинен перевищувати двох третин максимального строку, передбаченого санкцією