ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 червня 2020 року
м. Київ
справа № 470/569/18
провадження № 51-875 км 20
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого судді Марчук Н.О.,
суддів Короля В.В., Лагнюка М.М.,
за участю:
секретаря
судового засідання Крота І.М.,
прокурора Гошовської Ю.М.,
захисника Гордейчука М.О. (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою захисника Гордейчука Миколи Олександровича на вирок Снігурівського районного суду Миколаївської області від 06 вересня 2019 року та ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 19 листопада 2019 року стосовно
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженця та жителя
АДРЕСА_1,
засудженого за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Снігурівського районного суду Миколаївської області від 06 вересня 2019 року, залишеним без змін ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 19 листопада 2019 року, ОСОБА_1 засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, до покарання у виді громадських робіт на строк 200 годин.
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 15 липня 2018 року, знаходячись на перехресті вулиць Армійська та 1-го Травня в смт Березнегувате Снігурівського району Миколаївської області, на ґрунті раптово виниклого конфлікту, умисно спричинив ОСОБА_2 легких тілесних ушкоджень, що призвело до незначної втрати працездатності.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, які її подала
У касаційній скарзі захисник, не погоджуючись із судовими рішеннями через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить їх скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Свої вимоги захисник мотивує тим, що:
- постанова про визначення групи прокурорів у даному кримінальному провадженні була винесена раніше, ніж були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, до того ж вона стороні захисту не була відкрита в порядку ст. 290 КПК України;
- слідчий Ігнатов О.О. був неповноважним під час досудового розслідування на здійснення будь-якої слідчої дії;
- вирок суду першої інстанції не відповідає вимогам кримінального процесуального закону;
- були допущені порушення при визначенні експертної установи та дослідженні експертом медичної карти потерпілої;
- суд апеляційної інстанції під час апеляційного перегляду вироку суду першої інстанції за його апеляційною скаргою не дослідив доказів безпосередньо та ухвалив рішення, яке не відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу.
Позиція учасників судового провадження
Захисник підтримав подану скаргу, просив її задовольнити, скасувати оскаржувані рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Прокурор заперечив проти касаційної скарги, просив залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без зміни.
Мотиви Суду
Положеннями ст. 433 КПК України передбачено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин; переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
У поданій касаційній скарзі сторона захисту порушує питання щодо істотного порушення вимог кримінального процесуального закону та безпідставного засудження ОСОБА_1 за вчинення інкримінованого злочину.
Проте зазначені доводи захисника Суд уважає такими, що не ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження та вимогах кримінального процесуального закону.
Обвинувальний вирок ухвалюється судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом.
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
Відповідно до ст. 94 КПК України оцінка доказів є компетенцією суду, який ухвалив вирок. Безпосередність сприйняття доказів дає змогу суду належним чином дослідити і перевірити їх (як кожний доказ окремо, так і у взаємозв`язку з іншими доказами), здійснити їх оцінку за критеріями, визначеними у зазначеній статті, і сформувати повне та об`єктивне уявлення про фактичні обставини конкретного кримінального провадження.
Оцінка доказів має здійснитись судом за критеріями належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а сукупності зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Так, при перевірці матеріалів кримінального провадження касаційним судом установлено, що свої висновки про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, та правильність кваліфікації його дій за даною нормою кримінального закону судом зроблено на підставі доказів, досліджених та оцінених у сукупності з дотриманням вимог кримінального процесуального закону, про що у судовому рішенні наведено докладні мотиви.
Той факт, що ОСОБА_1 умисно спричинив ОСОБА_2 легких тілесних ушкоджень, що призвело до незначної втрати працездатності, підтверджується показаннями потерпілої, свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, даними, що містяться у протоколах слідчого експерименту, висновку експерта.
Так, потерпіла ОСОБА_2, свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 показали, що 15 липня 2018 року ОСОБА_1 наніс потерпілій рукою удар в обличчя, розбивши їй брову, ніс, губу, вибив два зуба.
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 79 від 21 серпня 2018 року у ОСОБА_2 були виявлені легкі тілесні ушкодження, що призвели до незначної втрати працездатності, такий висновок підтвердив експерт ОСОБА_5 під час допиту в суді першої інстанції.