Постанова
Іменем України
08 липня 2020 року
м. Київ
справа № 449/70/16
провадження № 61-35401св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Сімоненко В. М.,
суддів: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Фаловської І. М., Штелик С. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 (правонаступник ОСОБА_2 ),
відповідачі: публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк", приватний нотаріус Перемишлянського районного нотаріального округу Львівської області Юзва Вікторія Яківна,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Перемишлянського районного суду м. Львова від 02 серпня 2017 року у складі судді Савчак А. В. та постанову Апеляційного суду Львівської області від 22 березня 2018 року у складі колегії суддів: Приколоти Т. І., Мікуш Ю. Р., Павлишина О. Ф.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2016 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", приватного нотаріуса Перемишлянського районного нотаріального округу Львівської області Юзва В. Я. про припинення іпотечного договору.
Позовна заява мотивована тим, що 16 липня 2008 року ОСОБА_3 уклав із АТ КБ "ПриватБанк" кредитний договір № LV1BGA0000000007, за умовами якого позичальнику надано кредит у розмірі 349 073,00 грн терміном на 10 років, строком до 16 липня 2018 року.
На забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, цього ж дня між АТ КБ "ПриватБанк", ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладений договір іпотеки, за умовами якого ОСОБА_2 передала в іпотеку банку житловий будинок з господарськими будівлями, що розташовані на АДРЕСА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_3 помер.
Зазначений договір іпотеки забезпечував виконання зобов`язань ОСОБА_3 як позичальника за кредитним договором від 16 липня 2008 року №LV1BGA0000000007, укладеним з АТ КБ "ПриватБанк". У зв`язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3, за відсутності у останнього спадкоємців, ОСОБА_2 вважала, що зобов`язання за кредитним договором та іпотекою є припиненим, а тому просила визнати припиненим договір іпотеки житлового будинку на АДРЕСА_1, укладений 16 липня 2008 року між нею та АТ КБ "ПриватБанк", посвідчений приватним нотаріусом Перемишлянського районного нотаріального округу Львівської області Юзвою В. Я.; вилучити з Державного реєстру іпотек та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про обтяження предмету іпотеки.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 померла.
Після закінчення строку для прийняття спадщини до участі в справі залучено правонаступника позивача - ОСОБА_1, яка подала уточнення позовних вимог, у якому підтримала заявлені у позові вимоги, разом з тим, просила припинити пов`язані з іпотекою заборони відчуження житлового будинку; зобов`язати приватного нотаріуса Юзву В. Я. внести відповідні записи в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно щодо припинення іпотеки.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Перемишлянського районного суду м. Львова від 02 серпня 2017 року у позові відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач не надав доказів відсутності у ОСОБА_3 спадкоємців; кредитне зобов`язання не є таким, що нерозривно пов`язане з боржником, може бути виконано в межах вартості заставленого (іпотечного) майна; смерть боржника за кредитним договором за наявності боржника за таким договором не є підставою для припинення договору іпотеки, що укладений для забезпечення виконання умов кредитного договору боржником.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Львівської області від 22 березня 2018 року рішення Перемишлянського районного суду м. Львова від 02 серпня 2017 року залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, які відповідають вимогам закону, обставини справи встановлені повно.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення Перемишлянського районного суду м. Львова від 02 серпня 2017 року та постанову Апеляційного суду Львівської області від 22 березня 2018 року, ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 16 листопада 2018 року відкрито касаційне провадження, витребувано матеріали справи та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
У січні 2019 року на адресу Верховного Суду надійшли матеріали цивільної справи.
Відповідно до розпорядження Верховного Суду від 13 квітня 2020 року призначений повторний автоматизований розподіл вказаної судової справи.
У квітні 2020 року справу розподілено судді-доповідачу.
Ухвалою Верховного Суду від 22 травня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції відмовлено у задоволенні усних клопотань представника позивача щодо надання перерви у судовому засідання з метою надання додаткових доказів на підтвердження відсутності у боржника спадкоємців та копії судових рішень у справі № 449/884/13-ц про звернення стягнення на предмет іпотеки; та клопотання щодо ознайомлення із запереченнями відповідача, поданими 01 серпня 2017 року; суд апеляційної інстанції не дослідив надані під час апеляційного розгляду копії судових рішень та витяг із спадкового реєстру. Натомість, у справі № 449/884/13-ц судами встановлено обставини припинення іпотеки, відсутність спадкоємців та майна після смерті ОСОБА_3 . У договорі іпотеки сторони не передбачили обов`язку іпотекодавця відповідати перед кредитором за зобов`язаннями померлого боржника. Посилаючись на постанови Верховного Суду України від 17 квітня 2013 року у справі № 6-13цс13, від 11 вересня 2013 року у справі № 6-52цс13, ОСОБА_1 зазначає, що на поручителя може бути покладено відповідальність за порушення зобов`язань померлого боржника лише за наявності у останнього правонаступника, який прийняв спадщину, та згоди поручителя відповідати за нового боржника; іпотека є припиненою у зв`язку з відсутністю у боржника спадкоємців.
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу
У відзиві, поданому у грудні 2018 року до Верховного Суду, АТ КБ "ПриватБанк" просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Перемишлянського районного суду м. Львова від 02 серпня 2017 року та постанову Апеляційного суду Львівської області від 22 березня 2018 року - без змін, мотивуючи це тим, що ОСОБА_1 отримала свідоцтво про право на спадщину після смерті іпотекодавця, відповідає перед банком в межах отриманого у спадщину майна.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
16 липня 2008 року ОСОБА_3 як позичальник уклав з АТ КБ "ПриватБанк" кредитний договір № LV1BGA0000000007, за умовами якого надано кредит у розмірі 349 073,00 грн терміном на 10 років, строком до 16 липня 2018 року.
На забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором цього ж дня між АТ КБ "ПриватБанк", ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладений договір іпотеки, за умовами якого ОСОБА_2 передала в іпотеку банку належний їй на праві власності житловий будинок з господарськими будівлями, що розташовані на АДРЕСА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_3 помер.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 померла.
Відповідно до свідоцтва про спадщину за законом, ОСОБА_1 прийняла спадщина після смерті ОСОБА_2 та оформила право власності на переданий в іпотеку житловий будинок з господарськими будівлями, що розташовані на АДРЕСА_1 .
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 2 розділу II "Перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.