Постанова
Іменем України
08 липня 2020 року
м. Київ
справа № 569/9220/17
провадження № 61-41393 св18
Верховний суд складі колеги суддів Третьої Судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Сімоненко В. М. (суддя-доповідач)
суддів: Грушицького А.І.,Мартева С.Ю., Петрова Є.В., Штелик С.П.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" на рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 22 січня 2018 року у склад судді Куцоконя Ю. П. та постанову Апеляційного суду Рівненської області від 05 липня 2018 року у складі суддів: Бондаренко Н. В., Ковальчук Н.М., Хилевича С.В.
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" (далі - ПАТ "УкрСиббанк") про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
Позовна заява мотивована тим, що рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 17 серпня 2016 року, яке набрало чинності 05 жовтня 2016 року він був поновлений на роботі.
Наказом відповідача від 06 жовтня 2016 року рішення виконано, однак про його існування йому стало відомо лише під час ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження 06 квітня 2017 року.
07 квітня 2017 року ОСОБА_1 з`явився до Волинського регіонального управління ПАТ "УкрСиббанк" у Рівненській області і того ж дня був ознайомлений під розписку з наказом від 06 жовтня 2016 року № 329-ВК про своє поновлення на роботі та приступив до виконання посадових обов`язків.
15 травня 2017 року ПАТ "УкрСиббанк" видав наказ "Про кадрові питання" № 132-ВК, пунктом 1.1. якого його звільнено з посади начальника відділення № 422 ПАТ "УкрСиббанк" 15 травня 2017 року за прогул без поважних причин з 06 жовтня 2016 року по 06 квітня 2017 року включно за пунктом 4 статті 40 Кодексу законів про працю України (Далі - КЗпП України)
Своє звільнення вважає незаконним, оскільки чинне законодавство не зобов`язує працівника виходити на роботу наступного робочого дня після оголошення рішення про його поновлення на роботі.
З огляду на викладене, ОСОБА_1 просив суд визнати незаконним наказ від 15 травня 2017 року № 132-ВК про звільнення його з роботи, поновити на посаді начальника відділення № 422 ПАТ "УкрСиббанк" з 15 травня 2017 року, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 91 667,40 грн та моральну шкоду у розмірі 100 000 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 22 січня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано незаконним наказ ПАТ "УкрСиббанк" від 15 травня 2017 року № 132-ВК про звільнення ОСОБА_1
Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділення № 422 ПАТ "УкрСиббанк" з 15 травня 2017 року.
Стягнуто з ПАТ "УкрСиббанк" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 91 667,40 грн та судові витрати у сумі 1 500 грн, що складаються з витрат на професійну правничу допомогу.
В частині позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди відмовлено.
Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділення № 422 ПАТ "УкрСиббанк" та стягнення заробітної плати за один місяць допущено до негайного виконання.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що невихід працівника на роботу у зв`язку з необізнаністю його про видачу наказу про поновлення на роботі та не ознайомленням його з таким наказом не можна вважати прогулом без поважних причин. Звільнення є незаконним, а тому позивач підлягає поновленню із виплатою йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Крім того, позивач належними та достатніми доказами не довів самого факту заподіяння йому моральної шкоди, ні обставин, які визначають її характер та обсяг. Позивач не довів наявності моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків, а також наявності чи необхідності його додаткових зусиль для організації свого життя.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Рівненської області від 05 липня 2018 року апеляційну скаргу ПАТ "УкрСиббанк" задоволено частково, рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 22 січня 2018 року в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі скасовано і провадження у справі у цій частині закрито на підставі пункту 2 частини 1 статті 255 Цивільного процесуального Кодексу України (Далі - ЦПК України).
В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Закриваючи провадження у справі тільки в частині поновлення на роботі суд апеляційної інстанції виходив з того, що наказ від 15 травня 2017 року № 132-ВК про звільнення ОСОБА_1 за прогул втратив чинність та з урахуванням постанови Верховного Суду від 21 березня 2018 року, позивача решті звільненим з 06 липня 2015 року у зв`язку із скороченням штату за пунктом 1 статті 40 КЗпП України, а тому відпала необхідність поновлення позивача на роботі. Разом з тим, рішення суду про поновлення позивача на роботі по даній справі не ухвалюється, оскільки відповідач самостійно скасував наказ про звільнення позивача за прогул, однак наявні підстави для стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу позивача, так як положення частини другої статті 235 КЗпП України не звільняє роботодавця від обов`язку здійснити оплату вимушеного прогулу у разі звільнення працівника без законної підстави, що мало місце при звільненні позивача за пунктом 4 статті 40 КЗпП України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У серпні 2018 року ПАТ "УкрСиббанк" подало до Верховного Суду касаційну скаргу на оскаржувані судові рішення, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанцій в частині задоволення позовних вимог щодо визнання незаконним наказу ПАТ "Укрсиббанк" від 15 травня 2017 року № 132-ВК про звільнення ОСОБА_1, поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділення № 422 ПАТ "Укрсиббанк" з 15 травня 2017 року та стягнення з ПАТ "Укрсиббанк" на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у сумі 91 667,40 грн, стягнення судових витрат у загальній сумі 3 056,67 грн. та закрити в цій частині провадження у справі.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 07 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі № 569/9220/17 та витребувано справу з Рівненського районного суду Рівненської області.
У листопаді 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 30 червня 2020 року справу призначено до
судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судами помилково застосовано частину другу статті 235 КЗпП України, оскільки вимоги щодо поновлення на роботі не задоволені. Крім того, позивач отримав згідно рішення Апеляційного суду Рівненської області від 05 жовтня 2016 року грошові кошти у розмірі 149 758,95 грн.
Висновки судів попередніх інстанцій про те, що ПАТ "Укрсиббанк" не надано належних доказів щодо ознайомлення та необізнаності позивача з наказом про його поновлення на роботі до 07 квітня 2018 року є безпідставними, оскільки позивач був присутній в судових засіданнях, отримав його особисто, а також вказаний наказ був вручений його матері - ОСОБА_2 .
Крім того, у порушення вимог статті 264 ЦПК України судами першої та апеляційної інстанцій не досліджено матеріали виконавчого провадження, не з`ясовано час отримання позивачем матеріалів виконавчого провадження, а також не враховано, що виконавче провадження про поновлення позивача на роботі було закінчено 16 січня 2017 року у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення суду ПАТ "УкрСиббанк".
Також, судами безпідставно не взято до уваги та не застосовано вимоги статті 43 КЗпП України, статті 39 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності".
Судами не зазначено розрахунки, з яких вони виходили, визначаючи розмір стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, судами не визначено розмір середньоденної заробітної плати та відповідно середньої зарплати за місяць, не зазначено, що середня заробітна плата за час вимушеного прогулу стягується без утримання податків та інших обов`язкових платежів.
Разом з тим, судом апеляційної інстанції порушено вимоги положень статей 255, 377 ЦПК України, оскільки на час апеляційного перегляду даної справи, оспорюваний наказ про звільнення ОСОБА_1 від 15 травня 2017 року № 132-ВК був скасований відповідачем правомірно та на законних підставах, а тому апеляційний суд повинен був скасувати рішення суду першої інстанції та повністю закрити провадження у справі.
Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходив
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 17 серпня 2016 року у справі № 569/11307/15-ц ОСОБА_1 був поновлений на посаді начальника відділення № 422 ПАТ "УкрСиббанк" з 06 липня 2015 року.
Цим же рішенням з ПАТ "УкрСиббанк" на користь ОСОБА_1 стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 127 375,05 грн. та моральну шкоду у розмірі 2 000,00 грн.
Рішенням Апеляційного суду Рівненської області від 05 жовтня 2016 року апеляційна скарга ПАТ "УкрСиббанк" була відхилена, а апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволена частково.
Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 17 серпня 2016 року в частині стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу скасоване та ухвалене в цій частині нове рішення про часткове задоволення цих вимог та про стягнення з ПАТ "УкрСиббанк" на користь ОСОБА_1 149 758,95 грн. В решті рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 17 серпня 2016 року залишено без змін.
06 жовтня 2016 року ПАТ "УкрСиббанк" видано наказ "Про кадрові питання" № 329-ВК, згідно з пунктом 6.1. розділу 2 якого, ОСОБА_1 з 07 липня 2015 року поновлено на посаді начальника відділення № 422 ПАТ "УкрСиббанк" з робочим місцем у м. Рівне з посадовим окладом згідно зі штатним розкладом. Пунктом 7.1. розділу 2 цього ж наказу відмінено пункт 2.2. розділу 2 наказу від Об липня 2015 року № 258-ВК про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділення № 422 ПАТ "УкрСиббанк" 06 липня 2015 року у зв`язку із скороченням штату (пункт 1 статті 40 КЗпП України).
Отримавши 06 квітня 2017 року повідомлення Подільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві та ознайомившись з матеріалами виконавчого провадження щодо свого поновлення на роботі, позивач 07 квітня 2017 року з`явився до Волинського регіонального управління ПАТ "УкрСиббанк" у Рівненській області і того ж дня був ознайомлений під розписку з наказом від 06 жовтня 2016 року № 329-ВК про своє поновлення на роботі та приступив до виконання посадових обов`язків.
15 травня 2017 року ПАТ "УкрСиббанк" видано наказ "Про кадрові питання" № 132-ВК, пунктом 1.1. якого, ОСОБА_1 звільнено з посади начальника відділення № 422 ПАТ "УкрСиббанк" 15 травня 2017 року за прогул без поважних причин з 06 жовтня 2016 року по 06 квітня 2017 року включно (пункт 4 статті 40 КЗпП України). Як слідує з наказу, підставою для його винесення були: службова записка начальника Волинського РУ ПАТ "УкрСиббанк" Лебедки 0. М. від 12 жовтня 2016 року, акти про відсутність ОСОБА_1 на його робочому місці з 06 жовтня 2016 року по 06 квітня 2017 року включно, лист ОСОБА_1 від 07 квітня 2017 року, службова записка начальника Волинського РУ ПАТ "УкрСиббанк" Лебедки 0. М. від 10 квітня 2017 року, акт про відмову надання пояснень ОСОБА_1 від 10 квітня 2017 року, рішення профспілкової організації від 04 травня 2017 року, яке не містить обґрунтувань.