Постанова
Іменем України
15 липня 2020 року
м. Київ
справа № 363/2904/18
провадження № 61-8009 св 19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Сімоненко В. М. (суддя-доповідач), Петрова Є. П., Мартєва С.Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Фонд комунального майна Вишгородського району Київської області,
відповідач - Вишгородська районна рада Київської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 06 грудня 2018 року у складі судді Баличевої М.Б. та постанову Київського апеляційного суду від 12 березня 2019 року у складі суддів Рейнарт І.М., Кирилюк Г.М., Семенюк Т.А.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Фонду комунального майна Вишгородського району Київської області, Вишгородської районної ради Київської області про визнання незаконним та скасування наказу Фонду комунального майна Вишгородського району від 27 вересня 2016 року № 22-К про його звільнення, поновлення його на посаді заступника голови Фонду комунального майна Вишгородського району, стягнення з Фонду комунального майна Вишгородського району середнього заробітку за час вимушеного прогулу із розрахунку середньоденної заробітної плати 210,82 грн., визнання протиправним та скасування частини третьої та четвертої розпорядження Вишгородської районної ради Київської області від 12 вересня 2016 року № 67-ОС "Про звільнення ОСОБА_2 " в частині покладення виконання обов`язків голови Фонду комунального майна Вишгородського району на головного спеціаліста фонду Кальченко О.В. та зобов`язання ОСОБА_2 передати Кальченко О.В. установчі документи, печатки, стягнення моральної шкоди 36 250 грн. та 43 500 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на те, що наказом Фонду комунального майна Вишгородського району від 09 червня 2010 року № 10-к він був переведений з 01 серпня 2010 року на посаду заступника голови Фонду комунального майна.
Наказом №22-к від 27 вересня 2016 року позивач звільнений 30 вересня 2016 року з вказаної посади.
Вважав своє звільнення незаконним, так як наказ про його звільнення був виданий та підписаний особою, яка не мала таких повноважень так як голова Вишгородської районної ради Київської області перевищив свої повноваження, видавши розпорядження про покладення обов`язків голови Фонду комунального майна Вишгородського району на головного спеціаліста Фонду комунального майна Вишгородського району Кальченко О.В., хоча посада голови фонду була вакантна.
Зазначив, що особа, на яку покладено виконання обов`язків голови Фонду комунального майна Вишгородського району, не має таких же повноважень, як особа, на яку покладено виконання обов`язків голови Фонду комунального майна.
Крім того, зазначив, що Вишгородська районна рада Київської області 21 липня 2016 року прийняла неправомірне рішення "Про затвердження положення про Фонд комунального майна Вишгородського району у новій редакції", яким ліквідовано всі штатні посади фонду, однак ніякої реорганізації та змін в організації виробництва фонду проведено не було, а тому були відсутні підстави для його звільнення відповідно до пункту 1 частини 1статті 40 КЗпП України.
Обґрунтовуючи позовні вимоги про стягнення моральної шкоди, позивач посилався на те, що відповідачі порушили його трудові права, принизили його честь та гідність, професійну компетентність, ділову репутацію, що призвело до моральних страждань, вимушених змін у життєвих і виробничих стосунках та потребувало додаткових зусиль для організації свого життя та відновлення попереднього стану.
У зв`язку із викладеним просив суд визнати незаконним та скасувати наказ Фонду комунального майна Вишгородського району Київської області від 27 вересня 2016 року № 22-К "Про звільнення ОСОБА_1 ; поновити ОСОБА_1 на посаді заступника голови Фонду комунального майна Вишгородського району Київської області з 30 вересня 2016 року; стягнути з Фонду комунального майна Вишгородського району Київської області на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 30 вересня 2016 року по дату винесення рішення по справі.
Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанції
Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 06 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 12 березня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, виходив з того, що передбачений статтею 40 та статтями 43-2 КЗпП України порядок вивільнення працівників й подальше звільнення позивача в повній мірі відповідачем дотриманий й прав позивача не порушено.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у квітні 2019 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове про задоволення позову.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 25 квітня 2019 року відкрито провадження у справі та витребувано справу з суду першої інстанції.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У травні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судами не надано належної оцінки тому факту, що наказ Фонду комунального майна Вишгородського району від 27 вересня 2016 року № 22-К підписаний не головою Фонду, а головним спеціалістом.
Також зазначив, що чинним законодавством не надано повноважень голові районної ради одноособово призначати, звільняти або покладати виконання обов`язків керівників підприємств чи організацій спільної комунальної власності територіальних громад сіл, селищ, міст; це виключна компетенція колегіального органу - пленарного засідання сесії районної ради.
Крім того, зазначив, що суди попередніх інстанцій керувалися Положенням про Фонд комунального майна Вишгородського району, затвердженого рішенням Вишгородської районної ради Київської області від 21 липня 2016 року № 134-11-VII, який ще не був введений в дію на момент виникнення спірних правовідносин.
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу
29 травня 2019 року до Верховного Суду надійшли відзиви Вишгородської районної ради Київської області та Фонду комунального майна Вишгородського району Київської області у якому заявники посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваних рішень просять касаційну скаргу залишити без задоволення.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Наказом голови Фонду комунального майна Вишгородського району № 10-к від 9 червня 2010 року позивача переведено з 1 серпня 2010 року на посаду заступника голови Фонду комунального майна Вишгородського району Київської області.
Рішенням Вишгородської районної ради Київської області від 21 липня 2016 року №134-11-VII "Про затвердження Положення про Фонд комунального майна Вишгородського району" затверджена нова структура Фонду комунального майна Вишгородського району в кількості 7 штатних посад, яка вводиться в дію з 01 жовтня 2016 року. Згідно з пунктами 4, 5, 6, 8 вказаного рішення ліквідовано з 01 жовтня 2016 року штатні посади Фонду комунального майна Вишгородського району: 4.1. голова Фонду; 4.2. заступник голови Фонду; 4.3. головний спеціаліст - головний бухгалтер; 4.4. головний спеціаліст; 4.5. головний спеціаліст; 4.6. головний спеціаліст; 4.7. головний спеціаліст; 4.8. комендант; 4.9. водій.
Також рішенням затверджено в новій редакції Положення про Фонд комунального майна Вишгородського району. Голові Вишгородської районної ради доручено в установленому законом порядку не пізніше ніж за два місяці попередити голову Фонду комунального майна Вишгородського району ОСОБА_2 про зміни в організації та виробництві праці. Голові Фонду комунального майна Вишгородського району ОСОБА_2 доручено в установленому законом порядку, не пізніше ніж за два місяці, попередити працівників про зміни в організації та виробництві праці. Визнано такими, що втратили чинність рішення районної ради від 02 липня 2009 року №329-25-V "Про затвердження Положення про Фонд комунального майна Вишгородського району" та від 27 квітня 2012 року № 221-17-VІ "Про затвердження структури Фонду комунального майна Вишгородського району, його граничної чисельності та фонду оплати праці".