Постанова
Іменем України
08 липня 2020 року
м. Київ
справа № 608/16/16-ц
провадження № 61-35667св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Фаловської І. М., Штелик С. П.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
відповідачі: Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Акціонерному товаристві "Дельта Банк" Кадирова В. В., Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Акціонерному товаристві "Дельта Банк" Кадирова В. В.,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на постанову Апеляційного суду Тернопільської області від 13 березня 2018 року у складі колегії суддів: Міщія О. Я., Ткача З. Є., Парандюк Т. С.
у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Акціонерному товаристві "Дельта Банк" Кадирова В. В., Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Акціонерному товаристві "Дельта Банк" Кадирова В. В. про визнання незаконними і неправомірними дій Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації та її рішення про нікчемність правочинів - договорів вкладу (депозиту), укладених між Акціонерним товариством "Дельта Банк" та ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, і про зобов`язання відповідачів включити їх до переліку (списку) вкладників, які мають право на відшкодування коштів за банківськими вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із зазначенням сум, що підлягають відшкодуванню за усіма договорами банківського вкладу, і визнання права власності на банківські вклади,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2016 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулися до суду з вищевказаним позовом, який уточнили у процесі розгляду справи, посилаючись на те, що 26 лютого 2015 року між ними та Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" (далі - ПАТ "Дельта Банк") було укладено договори банківського вкладу (депозиту) "Зростаючий" у доларах США, а саме із ОСОБА_1 - № 017-19508-260215 ; ОСОБА_2 - № 012-19508-260215 ; ОСОБА_3 - № 013-19508-260215 ; ОСОБА_4 - № 014-19508-260215, згідно з якими кожним із них було внесено кошти в сумі 6 500 доларів США на строк із моменту зарахування вкладу на депозитні рахунки ОСОБА_1 - № НОМЕР_5 ; ОСОБА_2 - № НОМЕР_6 ; ОСОБА_3 - № НОМЕР_7 ; ОСОБА_4 - № НОМЕР_8 до 12 березня 2015 року.
Процентна ставка на суму вкладу становила 5,5 % річних.
Згідно з пунктом 1.10 зазначених договорів вклад виплачується вкладникам у разі закінчення строку розміщення вкладу або в інший термін дострокового припинення дії договорів у випадках, передбачених цими договорами та Правилами, шляхом зарахування на поточні рахунки, операції за якими можуть здійснюватися з використанням електронних платіжних засобів, відкритих на ім`я вкладників в установі банку - ОСОБА_1 № НОМЕР_5 ; ОСОБА_2 № НОМЕР_6 ; ОСОБА_3 № НОМЕР_7 ; ОСОБА_4 № НОМЕР_8 .
Після закінчення строку розміщення вкладу його довірителі звернулися із заявами про повернення їм коштів згідно з договорами вкладів, однак банк надав їм повідомлення про нікчемність їх правочинів, мотивуючи це тим, що на підставі постанови Правління Національного банку України від 02 березня 2015 року № 150 "Про віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 02 березня 2015 року прийнято рішення № 51 про запровадження в банку з 03 березня 2015 року тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в АТ "Дельта Банк" (далі - Фонд).
Також у цих повідомленнях було незаконно та безпідставно зазначено про нікчемність правочинів з посиланням на статтю 215 ЦК України та статтю 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон № 4452-VI).
Вважають такі повідомлення незаконними, оскільки приписами ЦК України передбачено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена Законом (нікчемний правочин).
Враховуючи викладене, позивачі просили визнати незаконними і неправомірними дії Уповноваженої особи тимчасової адміністрації та її рішення про нікчемність правочинів - договорів вкладу (депозиту), укладених між АТ "Дельта Банк" та ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, і зобов`язати відповідачів включити їх до переліку (списку) вкладників, які мають право на відшкодування коштів за банківськими вкладами за рахунок Фонду із зазначенням сум, що підлягають відшкодуванню за усіма договорами банківських вкладів, укладених позивачами із ПАТ "Дельта Банк" із врахуванням встановленої законодавством максимальної суми та визнати за ними право на зазначені банківські вклади.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Чортківського районного суду Тернопільської області від 29 листопада 2017 року у складі судді Запорожець Л. М. уточнені позовні вимоги задоволено.
Визнано незаконними та неправомірними дії Уповноваженої особи тимчасової адміністрації Сичевської Ю. К та її рішення, викладені у формі повідомлень про нікчемність правочинів - договорів вкладу (депозиту), укладених між АТ "Дельта Банк" та ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відповідно від 23 вересня 2015 року № 8821/3012; від 23 вересня 2015 року № 8821/3010; від 23 вересня 2015 року № 8821/3011; від 23 вересня 2015 року № 8821/2600, та зобов`язано відповідачів включити вказаних осіб до переліку (списку) вкладників, які мають право на відшкодування коштів за банківськими вкладами за рахунок Фонду із зазначенням сум, що підлягають відшкодуванню за усіма договорами банківських вкладів, укладених позивачами із ПАТ "Дельта Банк" із врахуванням встановленої законодавством максимальної суми.
Визнано за ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 право власності на банківські вклади, внесені ними у відповідності до договорів банківських вкладів за номерами: ОСОБА_1 - № 017-19508-260215 ; ОСОБА_2 - № 012-19508-260215 ; ОСОБА_3 - № 013-19508-260215 ; ОСОБА_4 - № 014-19508-260215 .
Рішення місцевого суду мотивоване тим, що 26 лютого 2015 року між позивачами та банком було укладено договори банківського вкладу (депозиту) "Зростаючий" у доларах США та відкрито відповідні рахунки. Банк не тільки уклав з позивачами зазначені вище договори, а ще і зарахував внесені третіми особами грошові кошти в сумі 6 500 доларів США на строк із моменту зарахування вкладу на депозитні рахунки позивачів, що на день укладення договорів не суперечило вимогам чинного законодавства.
На день укладення договорів позивачі не знали і не могли знати про майбутню ліквідацію банку чи віднесення його до неплатоспроможних банків.
Відповідач односторонньо визнав нікчемними договори депозиту позивачів, хоча в повідомленнях повідомленнями про нікчемність правочинів відповідно від 23 вересня 2015 року № 8821/3012; від 23 вересня 2015 року № 8821/3010; від 23 вересня 2015 року № 8821/3011; від 23 вересня 2015 року № 8821/2600 не наведено ознак, підстав та доказів визнання їх нікчемними.
Умови договорів депозиту є типовими для всіх вкладників та при їх укладенні не вбачається, які саме пільги чи переваги надано позивачам, отже з цієї підстави вони не можуть бути визнані нікчемними. Укладення позивачами договорів депозиту у період дії обмежень не свідчить про намір позивачів отримати будь-які переваги, прямо не встановлені для них.
Крім цього, суд зазначив про, що банк уклав з позивачами договори банківського вкладу (депозиту), отримав від третіх осіб відповідні кошти та зарахував їм ці кошти на їх рахунки, та згідно з умовами договорів мав повернути з відсотками. Жодних доказів того, що позивачі були ознайомлені з Правилами банківського обслуговування, в яких зазначено про те, що зарахування на вкладний (депозитних рахунок) грошових сум від третіх осіб не допускається, суду не подано. З позовами про визнання договорів депозиту недійсними чи неукладеними банк не звертався.
Постановою Апеляційного суду Тернопільської області від 13 березня 2018 року апеляційну скаргу ПАТ "Дельта Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду на здійснення ліквідації у АТ "Дельта Банк" Кадирова В. В., в інтересах якого діє Коцюба Н. Я., задоволено. Рішення Чортківського районного суду від 29 листопада 2017 року скасовано та прийнято нову постанову про відмову в задоволенні позову.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що необґрунтованими є посилання позивачів на частину четверту статті 26 Закону № 4452-VI, якою передбачено випадки, коли Фонд не відшкодовує внесені у банк вклади. Вказані гарантії стосуються лише чинних договорів, вклади за якими підлягають відшкодуванню за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Однак, укладені позивачами договори банківського вкладу обґрунтовано визнані нікчемними правочинами, тому в поверненні коштів за цими договорами відмовлено.
Та обставина, що укладені з позивачами договори є типовими не може сама по собі бути підставою для задоволення позову, оскільки при їх укладенні порушено вимоги, визначені актами цивільного законодавства, а також порушено порядок внесення коштів на депозитний рахунок, тому відповідач обґрунтовано відмовив позивачам у виплаті за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відшкодування вкладів за депозитними договорами, визнавши правочини нікчемними.
Враховуючи вказане, суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про задоволення позову, визнавши при цьому право позивачів на банківські вклади, які вони фактично не вносили.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У червні 2018 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Апеляційного суду Тернопільської області від 13 березня 2018 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просили скасувати оскаржуване судове рішення і залишити без змін рішення суду першої інстанції.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 мотивована тим, що апеляційний суд неповно з`ясував всі обставини, що мають значення для справи, безпідставно не врахував вимоги закону та ігнорував подані їхнім представником докази і доводи, надав перевагу одним доказам над іншими, що призвело до неправильного висновку, який не відповідає фактичним обставинам справи. Також апеляційний суд в оскаржуваному судовому рішення неправильно тлумачить закон і застосовує закон, який не підлягає застосуванню.
Відзив на касаційну скаргу іншими учасниками справи не подано
Фактичні обставини справи, встановлені судами
02 березня 2015 року на підставі постанови правління Національного банку України № 150 "Про віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 02 березня 2015 року № 51 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк", згідно з яким з 03 березня 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у АТ "Дельта Банк".
Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 08 квітня 2015 року № 71 тимчасову адміністрацію в АТ "Дельта Банк" запроваджено на шість місяців з 03 березня 2015 року до 02 вересня 2015 року, а надалі продовжено до 02 жовтня 2015 року.
Постановою Національного банку України № 664 від 02 жовтня 2015 року відкликано банківську ліцензію та розпочато процедуру ліквідації АТ "Дельта Банк".
Тобто, починаючи з 03 березня 2015 року банк здійснює свою діяльність на підставі Закону № 4452-VI, який є спеціальним в умовах роботи неплатоспроможних банків. Тобто, для правовідносин, що виникають під час здійснення тимчасової адміністрації, а в подальшому і ліквідації, для банку пріоритетними є норми Закону № 4452-VI.
26 лютого 2015 року між позивачами ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ПАТ "Дельта Банк" було укладено договори банківського вкладу (депозиту) "Зростаючий" у доларах США за номерами ОСОБА_1 - № 017-19508-260215 ; ОСОБА_2 - № 012-19508-260215 ; ОСОБА_3 - № 013-19508-260215 ; ОСОБА_4 - № 014-19508-260215, згідно з якими на їх рахунки було внесено кошти в сумі 6 500 доларів США на строк до 12 березня 2015 року. Процентна ставка на вказані суми вкладу становить 5,5 % річних.
Згідно з пунктами 1.5, 1.10 вказаних договорів ПАТ "Дельта Банк" зобов`язується повернути позивачам вклад та виплатити відсотки в кінці строку дії договору шляхом перерахування коштів на поточний рахунок в останній день строку дії вкладу.
Зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку вкладника або готівкою через касу банку (пункт 1.8 депозитних договорів).
Апеляційним судом встановлено, що кошти на рахунки на ім`я позивачів надійшли не від позивачів, а були переказані на їх рахунки від третіх осіб - ОСОБА_6, ОСОБА_7, що стверджується виписками за угодами від 26 лютого 2015 року.
Незважаючи на заборону, АТ "Дельта Банк" укладено депозитні договори з позивачами та проведено банківську операцію, за результатом якої збільшилася гарантована сума відшкодування Фондом за вкладами інших фізичних осіб.
Операції із перерахуванням грошових коштів з рахунків фізичних осіб на вкладні (депозитні) рахунки позивачів здійснено в період дії Постанови Національного банку України № 692/БТ від 30 жовтня 2014 року "Про віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії проблемних", що мало наслідком надання кредиторам - фізичним особам переваги перед іншими кредиторами. При цьому така перевага полягала у можливості отримання відшкодування коштів за рахунок Фонду через третіх осіб.
Зазначеною постановою віднесено АТ "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможного банку на строк 180 днів та запроваджено обмеження в його діяльності, зокрема банку було заборонено проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом, крім договорів, укладених до набрання чинності Постановою, умовами яких передбачено поповнення вкладів фізичних осіб за рахунок відсотків.
Отже, внесення коштів на депозитні рахунки позивачів здійснено з порушенням вимог закону та умов депозитного договору не за рахунок власних коштів вкладників, а шляхом перерахування коштів з вкладів інших фізичних осіб, які не могли розраховувати на відшкодування коштів за рахунок Фонду з огляду на перевищення залишків на власних рахунках максимальної суми відшкодування.
Також апеляційним судом встановлено, що комісія з перевірки договорів за вкладними операціями АТ "Дельта банк" на підставі частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI встановила, що договори № 017-19508-260215, № 012-19508-260215, № 013-19508-260215, № 014-19508-260215, укладені між ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 є нікчемними правочинами, про що повідомлено позивачів.
Крім того, згідно з ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2016 року у справі № 819/1499/16 у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В. В. про визнання незаконним рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Дельта Банк" про визнання нікчемними договорів банківського вкладу № 017-19508-260215, № 012-19508-260215, № 013-19508-260215, № 014-19508-260215 відмовлено.
Ухвалою Чортківського районного суду Тернопільської області від 20 квітня 2017 року у справі № 608/627/17 відмовлено у відкритті провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ПАТ "Дельта Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ "Дельта Банк" Кадирова В. В. про визнання нікчемними договорів банківського вкладу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в сумі 6 500 доларів США, внесених ними відповідно до договорів банківських вкладів за номерами ОСОБА_1 - 017-19508-260215, ОСОБА_2 - 012-19508-260215, ОСОБА_3 - 013-19508-260215, ОСОБА_4 - 014-19508-260215 .
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 20 червня 2018 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із Чортківського районного суду Тернопільської області.
03 серпня 2018 року справа № 608/16/16-ц надійшла до Верховного Суду.
Відповідно до підпунктів 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, (з наступними змінами та доповненнями) та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 02 квітня 2020 року № 1 "Про заходи, спрямовані на належне здійснення правосуддя", у справі призначено повторний автоматизований розподіл.
Доповідачем у цій справі відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено суддю Литвиненко І. В., у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Висоцької В. С., Фаловської І. М.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 червня 2020 року справу призначено до судового розгляду Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в кількості п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Протоколом автоматизованого визначення складу колегії суддів справу призначено судді-доповідачеві: Литвиненко І. В., судді, які входять до складу колегії: Висоцька В. С. - головуючий, Грушицький А. І., Фаловська І. М., Штелик С. П.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-ІХ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Тому у тексті цієї постанови норми ЦПК України наводяться в редакції, яка була чинною станом на 07 лютого 2020 року.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною першою статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
За змістом статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до частини першої статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції та оскаржувана постанова апеляційного суду не відповідають, з огляду на таке.
Щодо позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про зобов`язання відповідачів включити їх до переліку (списку) вкладників, які мають право на відшкодування коштів за банківськими вкладами за рахунок Фонду із зазначенням сум, що підлягають відшкодуванню за усіма договорами банківських вкладів, укладених позивачами із ПАТ "Дельта Банк" із врахуванням встановленої законодавством максимальної суми та визнання за ними право на зазначені банківські вклади
Згідно зі статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
За вимогами частини першої статті 18 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
Частиною першою статті 19 ЦПК України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.