Постанова
Іменем України
22 червня 2020 року
м. Київ
справа № 400/587/16-ц
провадження № 61-38712св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Сімоненко В. М.
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство "Альфа-Банк",
відповідачі - ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Петрівського районного суду Кіровоградської області від 28 вересня 2017 року в складі судді Жушмана О. М. та постанову Апеляційного суду Кіровоградської області від 18 січня 2018 року в складі колегії суддів: Дуковського О. Л., Єгорової С. М., Письменного О. А.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2016 року публічне акціонерне товариство "Альфа-Банк" (далі - ПАТ "Альфа-Банк", банк) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 22 вересня 2008 року ЗАТ "Альфа-Банк", та фізична особа - резидент України, якою є ОСОБА_1, уклали Рамкову угоду № 8МЕК801452, відповідно до якої кредитор може відкрити клієнту кредитну лінію та транш.
22 вересня 2008 року ЗАТ "Альфа-Банк" та ОСОБА_1 уклали договір про надання траншу № 8МЕ0017823. Рамкова угода є невід`ємною частиною даного договору. Відповідно до умов договору, позивач зобов`язався надати відповідачу кредит у сумі 70 000, 00 доларів США, а відповідач зобов`язався повернути наданий кредит і сплатити проценти за користування кредитом в сумі, строки та на умовах, що передбачені договором та додатком № 1 до нього - графіком погашення кредиту.
22 вересня 2008 року, позивач та фізична особа - резидент України ОСОБА_2, уклали договір поруки № БМЕ0017823/1.
ЗАТ "Альфа-Банк" 19 серпня 2009 року було приведено у відповідність до Закону України "Про акціонерні Товариства" назву організаційно-правової форми, шляхом перейменування ЗАТ "Альфа-Банк" в ПАТ "Альфа-Банк".
Позивач свої зобов`язання за договором виконав, надавши відповідачу ОСОБА_1 кредит у розмірі 70000,00 доларів США.
Проте в порушення умов договору відповідач зобов`язання не виконав, внаслідок чого станом на 24 лютого 2016 року загальна сума заборгованості становить 52 009,54 доларів США, з них за кредитом в розмірі 42 412,43 доларів США, по відсотках в розмірі 9 597,11 доларів США, яку позивач просить стягнути з відповідачів солідарно, а також стягнути судовий збір.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Петрівського районного суду Кіровоградської області від 28 вересня 2017 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Альфа-Банк" заборгованість за кредитним договором № SME0017823 від 22 вересня 2008 року в сумі 52 009,54 доларів США.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
В іншій частині задоволення позовних вимог відмовлено.
Задовольняючи позов в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Альфа-Банк" заборгованість за кредитним договором, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 належним чином не виконала грошові зобов`язання за кредитним договором у відповідності до статей 526, 610, 625 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України). А відмовляючи в частині задоволенні позову про стягнення заборгованості за кредитним договором солідарно з поручителя - ОСОБА_2, суд послався на закінчення строку, який установлений договором поруки на підставі статті 559 ЦК України.
Постановою Апеляційного суду Кіровоградської області від 18 січня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишено без задоволення.
Рішення Петрівського районного суду Кіровоградської області від 28 вересня 2017 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Альфа-Банк" заборгованість за кредитним договором залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, та зазначив, що висновок суду першої інстанції щодо стягнення з ОСОБА_1 загальної заборгованості за кредитним договором в сумі 52 009,54 доларів США є обґрунтованим та таким, що відповідає обставинам справи, суд ухвалив рішення з додержання норм матеріального і процесуального права.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
21 червня 2018 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв`язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Петрівського районного суду Кіровоградської області від 28 вересня 2017 року та постанову Апеляційного суду Кіровоградської області від 18 січня 2018 року в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором у розмірі 52 009, 54 доларів США на користь ПАТ "Альфа-Банк" та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, неповним з`ясуванням обставинам, що мають значення для справи.
Касаційна скарга мотивована тим, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами розмір заборгованості за кредитним договором, не надано первинної бухгалтерської документації, на підставі якої можливо встановити отримання суми кредиту. Також відсутні докази правомірності надання банком кредиту в іноземній валюті, оскільки позивачем не надано генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій.
Також заявник в касаційній скарзі зазначає, що умови кредитування, які були встановлені в кредитному договорі не відповідають волевиявленню ОСОБА_1 та вимогам законодавства. У змісті рамкової угоди та договору про надання траншу відсутні встановленні законодавством обов`язкові умови, які необхідні для його укладання, а саме: відсутній розпис сукупної вартості кредиту для споживача з урахуванням відсоткової ставки та вартості всіх послуг; не визначено процентної ставки; не визначено та не зазначено про абсолютне значення подорожчання кредиту в грошовому вигляді та інших обов`язкових умов.
Доводи інших учасників справи
У грудні 2018 року АТ "Альфа-Банк", в особі представника Луньової А. Г., подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому вказує на те, що доводи касаційної скарги є безпідставними, оскільки суди попередніх інстанцій забезпечили повний і всебічний розгляд справи й ухвалили законні та обґрунтовані судові рішення, а доводи скарги висновків суду не спростовують. Просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані рішення залишити без змін.
Рух касаційної скарги
Ухвалою Верховного суду від 12 листопада 2018 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи ізПетрівського районного суду Кіровоградської області.
Справа надійшла до Верховного суду у листопаді 2018 року.
Розпорядженням від 16 квітня 2020 року № 1123/0/226-20 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 квітня 2020 року визначено суддю - доповідача Петрова Є. В.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ТРЕТЬОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Петрівського районного суду Кіровоградської області від 28 вересня 2017 року та постанову Апеляційного суду Кіровоградської області від 18 січня 2018 року, здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Перевіривши доводи касаційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Фактичні обставини, встановлені судами
Судами встановлено, що 22 вересня 2008 року ЗАТ "Альфа-Банк", та фізична особа - резидент України, якою є ОСОБА_1, уклали Рамкову угоду № 8МЕК801452, відповідно до якої кредитор може відкрити клієнту кредитну лінію та транш (а.с. 4).
22 вересня 2008 року ЗАТ "Альфа-Банк" та ОСОБА_1 уклали договір про надання траншу № SМЕ0017823. Договір траншу є частиною Рамкової угоди (а. с. 4-6).
Відповідно до умов вищевказаного договору, позивач зобов`язався надати відповідачу кредит у сумі 70 000,00 доларів США, а відповідач зобов`язався повернути наданий кредит і сплатити проценти за користування кредитом в сумі, строки та на умовах, що передбачені договором та додатком № 1 до нього - Графіком погашення кредиту, відповідно до якого останій платіж повинен бути внесений 21 вересня 2018 року. (а.с. 7-8).
Згідно пункту 2.6 договору про надання траншу від 22 вересня 2008 року сторони домовились про видачу кредиту безготівковим шляхом - "Кредит надається Позичальнику шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позичальника № НОМЕР_1 ".