ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 липня 2020 року
м. Київ
справа № 823/1605/17
адміністративне провадження № К/9901/47744/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Мартинюк Н.М.,
суддів Мельник-Томенко Ж.М., Шишова О.О.,
розглянув у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу №823/1605/17
за позовом ОСОБА_1
до Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області, Ліквідаційної комісії Управління Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області
про визнання бездіяльності протиправною і зобов`язання вчинити дії,
за касаційною скаргою Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області
на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2017 року (прийняту у складі: головуючого судді Гайдаш В.А.)
і постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2018 року (прийняту у складі: головуючого судді Василенка Я.М., суддів Шелест С.Б., Троян Н.М.).
УСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 у жовтні 2017 року звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області (надалі також - "Ліквідаційна комісія УМВС України в Черкаській області") в частині не проведення розслідування нещасного випадку, що стався з позивачем 5 квітня 2015 року;
- зобов`язати Ліквідаційну комісію УМВС України в Черкаській області провести розслідування нещасного випадку, що стався з позивачем 5 квітня 2015 року і прийняти відповідне рішення згідно з вимогами Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України від 27 грудня 2002 року №1346.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він 5 квітня 2015 року близько 21 год 45 хв під час несення служби із забезпечення безпеки дорожнього руху та охорони громадського порядку на стаціонарному посту у місті Черкаси отримав від громадянина ОСОБА_2 тілесні ушкодження, після чого позивач неодноразово проходив лікування в установах охорони здоров`я. До того ж, факт отримання позивачем тілесних ушкоджень під час проходження служби при виконанні службових обов`язків, пов`язаних із безпосередньою участю в охороні громадського порядку, громадської безпеки у боротьбі зі злочинністю, також підтверджується висновком службового розслідування від 5 травня 2015 року, затвердженого начальником УМВС України в Черкаській області полковником міліції Пустоваром В.В. Однак, УМВС України в Черкаській області проігноровано вимоги Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах та підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України від 27 грудня 2002 року №1346, оскільки за наслідками нещасного випадку, що стався з позивачем 5 квітня 2015 року під час виконання службових обов`язків, не проведене розслідування нещасного випадку і не складені відповідні акти.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2017 року залучено до участі у справі другого відповідача - Ліквідаційну комісію Управління Державної автомобільної інспекції УМВС України в Черкаській області (надалі також - "Ліквідаційна комісія УДАІ УМВС України в Черкаській області").
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2017 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2018 року, позов задоволено повністю.
Визнано протиправною бездіяльність Ліквідаційної комісії УМВС України в Черкаській області в частині не проведення розслідування нещасного випадку, який стався з ОСОБА_1 5 квітня 2015 року.
Зобов`язано Ліквідаційну комісію УМВС України в Черкаській області провести розслідування нещасного випадку, який стався з ОСОБА_1 5 квітня 2015 року, і прийняти рішення у відповідності до вимог Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України від 27 грудня 2002 року №1346.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Ліквідаційної комісії УМВС України в Черкаській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі: 1280 грн і судові витрати на правову допомогу в розмірі: 1280 грн.
Судові рішення мотивовані тим, що позивач внаслідок події, яка сталася з ним 5 квітня 2015 року під час несення наряду із забезпечення безпеки дорожнього руху та громадського порядку, отримав травму і вказана подія була зареєстрована в журналі ЄО Черкаського РВ УМВС 5 квітня 2015 року за №1980.
Одночасно, за фактом умисного заподіяння працівникові правоохоронних органів ( ОСОБА_1 ) тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням ним службових обов`язків слідчим відділом Черкаського РВ УМВС було розпочато кримінальне провадження №12015250270000389 за частиною другою статті 345 Кримінального кодексу України і вироком Черкаського районного суду Черкаської області від 27 серпня 2015 року у справі №707/1243/154-к (1-кп/707/120/15) визнано ОСОБА_2 винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 345 Кримінального кодексу України і призначено покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі.
Суди дійшли висновку, що вказані обставини є підставою для проведення розслідування нещасного випадку, який стався з позивачем 5 квітня 2015 року під час виконання службових обов`язків, і задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечення)
У касаційній скарзі Ліквідаційна комісія УМВС України в Черкаській області просить скасувати постанову суду першої інстанції і постанову суду апеляційної інстанції й ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Доводи касаційної скарги ґрунтуються на тому, що судами першої та апеляційної інстанцій не було взято до уваги відсутність у Ліквідаційної комісії УМВС України в Черкаській області повноважень щодо проведення розслідування нещасних випадків.
Також скаржник зазначає про те, що відсутні докази вчасного повідомлення позивачем безпосереднього керівника про факт нещасного випадку одразу після його настання. На переконання відповідача, звертаючись із заявою після спливу тривалого часу, позивач порушив процедуру, визначену Порядком розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України.
Позивач надав суду свій відзив на касаційну скаргу, у якому він просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Зокрема зазначає, що скаржник не надає до суду належних доказів, які б підтверджували факти протиправності рішень суду першої й апеляційної інстанцій, натомість всі його доводи вже досліджені в судових засіданнях та їм надана судом належна оцінка.
На думку позивача, безпідставними є посилання скаржника на діяльність Ліквідаційної комісії УДАІ УМВС України в Черкаській області, оскільки позивач проходив службу безпосередньо в УМВС України в Черкаській області, що підтверджується, зокрема, записами в трудовій книжці позивача та іншими документами, які досліджувалися судом.
Позивач вважає необґрунтованими доводи касаційної скарги про відсутність підстав для проведення розслідування у відповідності до вимог Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України від 27 грудня 2002 року №1346, оскільки про подію негайно було повідомлено керівництво підрозділу, що підтверджується в першу чергу матеріалами службового розслідування, яке розпочалося негайно після події.
Інші учасники справи не надали суду своїх відзивів на касаційну скаргу.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами першої й апеляційної інстанцій встановлено, що 5 квітня 2015 року близько 21 год 45 хв позивач ніс службу із забезпечення безпеки дорожнього руху та охорони громадського порядку на стаціонарному посту у місті Черкаси по вулиці Канівській. Близько 23 год 40 хв на вказаний блокпост зайшов у нетверезому стані громадянин ОСОБА_2 і раптово вчинив бійку з позивачем. Вказана подія була зареєстрована в журналі ЄО Черкаського РВ УМВС за №1980.
Згідно з довідкою лікаря-нейрохірурга ОСОБА_3 від 5 квітня 2015 року позивач отримав тілесні ушкодження у вигляді забою м`яких тканин лобної ділянки зліва, забою м`яких тканин носа.
За наслідками службового розслідування за фактом отримання ОСОБА_1 тілесних ушкоджень відповідачем складено висновок від 5 травня 2015 року, у пункті 2 якого зазначено, що тілесні ушкодження отримані старшим лейтенантом міліції ОСОБА_1 у період проходження служби при виконанні службових обов`язків, пов`язаних із безпосередньою участю в охороні громадського порядку, громадської безпеки, у боротьбі зі злочинністю.
На заяву позивача від 14 вересня 2017 року щодо проведення розслідування нещасного випадку, який стався з ним, Ліквідаційною комісією УМВС України в Черкаській області листом від 27 вересня 2017 №16/1-45 повідомлено позивача, що відсутні правові підстави для проведення розслідування нещасного випадку Ліквідаційною комісією УМВС України в Черкаській області.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ (на час виникнення спірних правовідносин)
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 14 Закону України "Про охорону праці" працівник зобов`язаний дбати про особисту безпеку і здоров`я, а також про безпеку і здоров`я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства. Працівник несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.
Крім того, положеннями пункту 5 статті 1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", нещасний випадок - це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактору чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов`язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров`ю або настала смерть.
З метою врегулювання питань, пов`язаних з розслідуванням та веденням обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах внутрішніх справ України розроблено Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27 грудня 2002 року №1346 (надалі - "Порядок №1346").
Так, приписами пункту 2.1 Порядку №1346 визначено, що розслідуванню підлягають раптові погіршення стану здоров`я, поранення, травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострі професійні захворювання і гострі професійні та інші отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, інші ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани та інші надзвичайні події), контакту з тваринами, комахами та іншими представниками фауни і флори, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення потерпілого на іншу (легшу) роботу терміном не менш як на один робочий день, а також випадки смерті в підрозділі (далі - нещасні випадки).
Відповідно до пункту 2.2 Порядку №1346, визначено, що за результатами розслідування складаються акти за формою Н-1* (додаток 1) і беруться на облік нещасні випадки (у тому числі поранення), які сталися з працівниками в період проходження служби при виконанні службових обов`язків.
Згідно з положеннями пункту 2.4 Порядку №1346, якщо за висновками роботи комісії з розслідування прийнято рішення, що про нещасний випадок не повинен складатися акт за формою Н-1*, тобто, нещасний випадок не пов`язаний з виконанням службових обов`язків, про такий нещасний випадок складається акт за формою НТ*.
Разом з тим, пунктом 3.8 Порядку №1346 закріплено, що комісія з розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) зобов`язана протягом трьох діб після утворення комісії: обстежити місце події, опитати свідків і осіб, причетних до неї, і одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо; визначити відповідність умов служби (праці, навчання) вимогам нормативно-правових актів про охорону праці; з`ясувати обставини і причини, що призвели до нещасного випадку (у тому числі поранення), визначити осіб, які припустилися порушення нормативно-правових актів, а також розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам; визначити, чи трапився нещасний випадок (у тому числі поранення) у період проходження служби при виконанні службових обов`язків (не пов`язаний з виконанням службових обов`язків) або в період проходження служби при виконанні службових обов`язків, пов`язаних з безпосередньою участю потерпілого в охороні громадського порядку, громадської безпеки або в боротьбі зі злочинністю; скласти акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) за формою Н-5* (додаток 4) у трьох примірниках, а також акт за формою Н-1* (НТ*) у п`яти примірниках і передати їх на затвердження керівнику підрозділу, який призначив комісію.
Крім того, пунктами 3.1, 3.2 Порядку №1346 визначено, що про кожний нещасний випадок (у тому числі поранення) працівник, який його виявив, або сам потерпілий повинні негайно повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу посадову особу підрозділу і вжити заходів до надання необхідної допомоги.
Керівник (посадова особа), у свою чергу, зобов`язаний: терміново організувати надання медичної допомоги потерпілому, а в разі потреби доставити його до лікувально-профілактичного закладу; повідомити про те, що сталося, керівника підрозділу, службу охорони праці УМЗ, ВМЗ ГУМВС, УМВС. Якщо потерпілий є працівником іншого підрозділу, повідомити керівника цього підрозділу, у разі нещасного випадку (у тому числі поранення), що стався внаслідок пожежі, - місцеві органи державної пожежної охорони, а при гострому професійному захворюванні (отруєнні) - відповідну санітарну епідеміологічну станцію (далі - СЕС) системи МВС України; зберегти до прибуття комісії з розслідування обстановку в тому стані, у якому вона була на момент події (якщо це не загрожує життю і здоров`ю інших працівників), а також ужити заходів до недопущення подібних випадків.