ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 липня 2020 року
м. Київ
справа № 818/335/17
адміністративне провадження № К/9901/43440/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Желєзного І.В., судді Коваленко Н.В., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича, треті особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-розрахунковий центр" про визнання протиправним та скасування рішення, визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Гриценка Володимира Володимировича на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2017 року (ухвалену у складі судді Павлічек В.О.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 8 серпня 2017 року (постановлену у складі колегії суддів: Мінаєвої О.М., Макаренко Я.М., Шевцової Н.В.),
В С Т А Н О В И В :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2017 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича (далі - Уповноважена особа фонду на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський", відповідач), треті особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - ФГВФО, третя особа 1), товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-розрахунковий центр" (далі ТОВ "ІРЦ", третя особа 2), в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича щодо визнання нікчемним переказу коштів (транзакції), здійсненого ТОВ "ІРЦ" 19 травня 2016 року в сумі 189 000,00 грн з призначенням платежу "Повернення коштів згідно з договором № 980-019-000241190 від 18 травня 2016 року" на рахунок № НОМЕР_2, що належить ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 );
- визнати протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича щодо невключення ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на суму 189 000, 00 грн;
- зобов`язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича включити дані про ОСОБА_1 на суму 189 000, 00 грн до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 8 серпня 2017 року, позов задоволено.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про наявність у позивача права на одержання суми коштів під час дії тимчасової адміністрації ПАТ "Банк Михайлівський" у розмірі 189000,00 грн, як суму коштів, яка підлягає виплаті за вкладом ОСОБА_1 по рахунку № НОМЕР_2 , оскільки висновки, якими Уповноважена особа Фонду обґрунтовує правомірність визнання правочинів нікчемними, не підтверджені жодними належними і допустимими доказами.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з постановою Сумського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2017 року та ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 8 серпня 2017 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" звернулася з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційну скаргу подано до суду 30 серпня 2017 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 818/335/17, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом не був закінчений.
Ухвалою Верховного Суду від 13 липня 2020 року прийнято до свого провадження адміністративну справу № 818/335/17, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" суддею-доповідачем Берназюком Я.О.
Скаржником подані клопотання про забезпечення його участі у касаційному розгляді справи у судовому засіданні та про зупинення дії судових рішень до закінчення розгляду справи у касаційному порядку, в задоволенні яких відмовлено ухвалою від 13 липня 2020 року.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами встановлено та матеріалами справи підтверджено, що між ОСОБА_1 та ПАТ "Банк Михайлівський" укладено договір банківського рахунку "Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту)" від 18 квітня 2014 року № 980-019-000000130, згідно якого банк за ініціативою клієнта відкриває на його ім`я поточний рахунок № НОМЕР_2 в гривні для зберігання грошей клієнта і здійснює його розрахунково-касове обслуговування за допомогою платіжних інструментів.
20 листопада 2015 року між ПАТ "Банк Михайлівський" (повірений) і ОСОБА_1 було укладено договір № 980-019-000151886, згідно умов якого позивач передав у власність ТОВ "ІРЦ" кошти у сумі 138 000,00 грн під 35,03% річних на 180 днів з 20 листопада 2015 року по 18 травня 2016 року.
Також 20 листопада 2015 року позивачем підписано з ПАТ "Банк Михайлівський" договір поруки № 980-000151886, згідно умов якого ПАТ "Банк Михайлівський" (поручитель за договором) поручається перед позивачем (кредитор за договором) за виконання ТОВ "ІРЦ" (боржник за договором) зобов`язань, що виникли/можуть виникнути в майбутньому на підставі договору про залучення коштів протягом дії договору поруки.
18 травня 2016 року по закінченню строку дії договору № 980-019-000151886 від 20 листопада 2015 року позивач з`явився до Сумського відділення ПАТ "Банк Михайлівський" щоб отримати свій вклад, але працівники банку, посилаючись на відсутність коштів на той час, запропонували укласти договір на новий строк, на що позивач погодився.
18 травня 2016 року позивач уклав з ТОВ "ІРЦ" договір "Суперкапітал" (Новий) (з виплатою процентів) № 980-019-000241190, згідно умов якого позивач передав у власність ТОВ "ІРЦ" кошти у сумі 189 000,00 грн під 33,54% річних не більше 184 днів з 18 травня 2016 року по 18 листопада 2016 року.
Згідно пункту 5.4.3 зазначеного договору ТОВ "ІРЦ" має право з власної ініціативи достроково повернути кошти позивачу у будь-який момент дії договору.
Відповідно до пункту 8.3 договору № 980-019-000241190 від 18 травня 2016 року сторони підтверджують, що даний договір є договором позики та регулює відносини між сторонами, що пов`язані з наданням позики стороною - 1 стороні - 2 у сумі, на строк та у порядку, що передбачені договором, у зв`язку з чим взаємовідносини сторін за цим договором регулюються статтями 1046-1053 Цивільного кодексу України (ЦК України) та іншими нормативно-правовими актами, що встановлюють правила та вимоги до договорі позики.
Перерахування коштів з рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_3 в ПАТ "Банк Михайлівський" за договором № 980-019-000241190 від 18 травня 2016 року на рахунок ТОВ "ІРЦ" № НОМЕР_3 в AT "УкрСиббанк" підтверджується платіжним дорученням № 3903602 від 18 травня 2016 року.
19 травня 2016 року ТОВ "ІРЦ" було здійснено повернення коштів на рахунок позивача у ПАТ "Банк Михайлівський", що підтверджується випискою з рахунку.
У подальшому, на підставі рішення Національного банку України від 23 травня 2016 року № 14/БТ "Про віднесення ПАТ "Банк Михайлівський" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 23 травня 2016 року № 812 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку". Згідно з даним рішенням розпочато процедуру виведення ПАТ "Банк Михайлівський" з ринку шляхом запровадженням в ньому тимчасової адміністрації на один місяць з 23 травня 2016 року до 22 червня 2016 року включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора ПАТ "Банк Михайлівський" Ірклієнку Ю.П.
Виконавча дирекція Фонду прийняла рішення від 13 червня 2016 року № 991, відповідно до якого продовжено строки тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський" з 23 червня 2016 року до 22 липня 2016 року включно. Відповідно до даного рішення продовжено повноваження Уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський" Ірклієнка Ю.П. з 23 червня 2016 року до 22 липня 2016 року включно.
Відповідно до рішення Правління Національного банку України від 12 липня 2016 року №124-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 12 липня 2016 року № 1213 про початок процедури ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" з 13 липня 2016 року та делегування повноважень ліквідатора банку Ірклієнку Ю.П . У зв`язку з цим, з 18 липня 2016 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб розпочав виплати гарантованого відшкодування вкладникам ПАТ "Банк Михайлівський".
Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 1 вересня 2016 року № 1702 змінено уповноважену особу Фонду, якій делегуються повноваження ліквідатора ПАТ "Банк Михайлівський".
Згідно з зазначеним рішенням всі повноваження ліквідатора ПАТ "Банк Михайлівський" делеговано провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Волкову О.Ю. з 5 вересня 2016 року.
Листом від 25 січня 2017 року позивача було повідомлено про нікчемність правочинну, а саме, що переказ коштів (транзакції), здійснений ТОВ "ІРЦ" 19 травня 2016 року в сумі 189 000,00 грн, з призначенням платежу "Повернення коштів згідно з договором № 980-019-000241190 від 18 травня 2016 року" на рахунок № НОМЕР_2, що належить ОСОБА_1, є нікчемним на підставі статей 215, 216 ЦК України, статті 37 та пунктів 7, 9 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
У касаційній скарзі скаржник вказує на те, що суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки тому, що операція з перерахування коштів з рахунку ТОВ "ІРЦ" на рахунок позивача має ознаки нікчемності, визначені частиною третьою статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Від учасників справи заперечення або відзиву на касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду не надходило, що відповідно до частини четвертої статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій у касаційному порядку.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частини четвертої статті 328 КАС України (у редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (у редакції, чинній після 15 грудня 2017 року) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Сумського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2017 року та ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 8 серпня 2017 року відповідають не повністю, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є частково обґрунтованими з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження ФГВФО, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Закон № 4452-VI).
Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на дату прийняття такого рішення незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000,00 грн. Фонд не відшкодовує кошти: передані банку в довірче управління; за вкладом у розмірі менше 10 гривень; за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред`явника.
Згідно з положеннями статті 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Протягом шести днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур`єр", "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.
Гарантії Фонду є формою участі держави у системі гарантування вкладів фізичних осіб, передбаченої Законом № 4452-VI; для виконання Фондом відповідних зобов`язань можуть залучатися бюджетні кошти; рішення та дії Фонду чи уповноваженої особи Фонду щодо включення вкладника до переліку осіб, яким необхідно здійснити виплату відшкодування сум вкладів за рахунок коштів Фонду, є рішеннями та діями суб`єкта владних повноважень, який реалізує делеговані державою повноваження по виведенню з ринку неплатоспроможних банків (статті 2, 25).
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що держава через відповідні фінансові та організаційні механізми бере активну участь та створює належні умови для функціонування відповідно до цього Закону системи гарантування вкладів фізичних осіб шляхом забезпечення фізичній особі, яка на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, мала у такому банку вклад (від 10 грн.), відшкодування суми коштів, зокрема, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів ФГВФО у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200000 грн.
Отже, Закон № 4452-VI пов`язує можливість реалізації права на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами з настанням таких обставин: 1) прийняття Національним банком України рішення про віднесення відповідного банку до категорії неплатоспроможних (у разі, якщо на дату прийняття такого рішення дія договору банківського вкладу закінчилась) або рішення про відкликання банківської ліцензії; 2) наявність на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних у фізичної особи банківського вкладу за договором, укладеним до вказаної дати; 3) наявність на зазначеному банківському вкладі фізичної особи коштів разом з нарахованими відсотками на суму не менше 10 грн; 4) включення уповноваженою особою Фонду фізичної особи до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми коштів за вкладами, з визначенням конкретної суми відшкодування; 5) затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, відповідно до складеного уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, на дату прийняття Правлінням НБУ постанови від 23 травня 2016 року № 14/БТ "Про віднесення ПАТ "Банк Михайлівський" до категорії неплатоспроможних" на депозитному рахунку ОСОБА_1 , відкритому відповідно до укладеного договору банківського вкладу № 980-019-000241190 від 18 травня 2016 року, знаходилась сума 189 000,00 грн.
Кошти на банківські рахунки позивача були зараховані шляхом перерахунку з банківського рахунку ТОВ "ІРЦ" відповідно до банківської виписки від 19 травня 2016 року.
Разом з тим, уповноваженою особою Фонду позивача не було включено до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми вкладу за рахунок коштів ФГВФО.
Відповідно до частини першої статті 34 Закону № 4452-VI Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.