ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 липня 2020 року
м. Київ
Справа № 914/1295/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Волковицької Н. О. - головуючого, Могила С. К., Случа О. В.,
секретар судового засідання - Мельникова Л. В.,
за участю представників:
позивача - не з`явилися,
відповідача - не з`явилися,
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - не з`явилися,
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - не з`явилися,
розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного підприємства "Інтра-Львів"
на рішення Господарського суду Львівської області від 12.11.2019 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 09.04.2020 у справі
за позовом Приватного підприємства "Інтра-Львів"
до Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Приватне підприємство "СТО-ВП",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Львівська міська рада,
про визнання протиправним та скасування розпорядження від 26.06.2017 № 377 про демонтаж тимчасової споруди за адресою: м. Львів, вул. Сихівська, 19.
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1. 05.07.2019 до Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява від Приватного підприємства "Інтра-Львів" (далі - ПП "Інтра-Львів") до Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради про визнання протиправним та скасування розпорядження від 26.06.2017 № 377 про демонтаж тимчасової споруди за адресою: м.Львів, вул.Сихівська, 19.
Позивач стверджує, що оскаржуване розпорядження порушує його право приватної власності на будівлю магазину літ "Г-1", площею 78,5 м2, який розташований за адресою: м.Львів, вул.Сихівська, 19, оскільки, відповідачем не вжито заходів до отримання повної інформації, яка стосується об`єкта, а саме не зроблено спроб отримати інформацію про наявність або відсутність зареєстрованого речового права на об`єкт, який визначено відповідачем як самовільно встановлену Приватним підприємством "СТО-ВП" тимчасову споруду. Відтак, під час виконання рішення Господарського суду Львівської області від 23.04.2018 у справі №914/2114/17 в частині примусового демонтажу вказаного об`єкта відбудеться протиправне позбавлення позивача права приватної власності і ПП "Інтра-Львів" буде позбавлене права вільно володіти, користуватись та розпоряджатись належним йому на праві приватної власності майном.
2. Короткий зміст судових рішень у справі
2.1. Рішенням Господарського суду Львівської області від 12.11.2019 у справі № 914/1295/19, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 09.04.2020, у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, мотивоване тим, що розпорядження голови Сихівської районної адміністрації від 26.06.2017 №377 винесено відповідачем з метою спонукання ПП "СТО-ВП", демонтувати самочинно встановлену тимчасову споруду, а не об`єкт нерухомого майна, належний позивачу. Позивачем не подано жодних належних, достатніх та допустимих доказів в обґрунтування заявлених доводів щодо того, що тимчасова споруда ПП "СТО-ВП" площею 56 м2 розташована за адресою: м. Львів, вул. Сихівська, 19, якої стосується оскаржуване розпорядження відповідача, та належне позивачу на праві приватної власності нерухоме майно нежитлова будівля магазину площею 78,5 м2 за адресою: м.Львів, вул. Сихівська, 19 є одним і тим же об`єктом, а також того, що вказаним розпорядженням порушуються права позивача як власника нерухомого майна. Позивачем також не подано доказів, що зображена в актах обстеження тимчасової споруди від 13.06.2017 та від 21.08.2018 споруда є належною позивачеві на праві власності нежитловою будівлею, як і не доведено, що вона передана в оренду мережі магазинів "Бейкер Маркет". Обставини щодо того, чи об`єкт нерухомого майна, належний позивачу, та тимчасова споруда ПП "СТО-ВП" є одним і тим же об`єктом, встановлювалися судами у справі № 914/2114/17. Зокрема, рішенням Господарського суду Львівської області від 23.04.2018, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 01.04.2019 та постановою Верховного Суду від 03.07.2019, було задоволено позов Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради до ПП "СТО-ВП" та зобов`язано ПП "СТО-ВП" здійснити демонтаж тимчасової споруди, розташованої за адресою: м. Львів, вул. Сихівська, 19.
3. Фактичні обставини справи, встановлені судами
3.1. Як установили суди попередніх інстанцій і свідчать матеріали справи, розпорядженням голови Сихівської районної адміністрації №377 від 26.06.2017 "Про демонтаж тимчасової споруди за адресою: м. Львів, вул. Сихівська, 19", яке мотивовано вилученням тимчасової споруди із Комплексної схеми тимчасових споруд:
- зобов`язано Приватне підприємство СТО-ВП (79049, м. Львів, просп. Червоної Калини, 109, ідентифікаційний код 38007636) в добровільному порядку забезпечити демонтаж тимчасової споруди, яка розташована за адресою: м. Львів, вул. Сихівська, 19 в термін до 25.07.2017 (пункт 1);
- зобов`язано представників відділу соціально-економічного розвитку, КП "Адміністративно-технічне управління" та Сихівського відділу поліції ГУ НП у Львівській області скласти відповідний акт у разі невиконання пункту 1 розпорядження (пункт 2);
- ухвалено повідомити ЛМЕМ ПАТ "Львівобленерго" про розірвання угоди на електропостачання та відключення від електроенергії з подальшим вилученням приладів обліку (пункт 3);
- ухвалено надіслати ПП "СТО-ВП" належним чином завірену копію цього розпорядження пріоритетним листом (пункт 4);
- у разі невиконання демонтажу у добровільному порядку, відділу соціально-економічного розвитку надати документи у юридичний відділ для підготовки позову в суд з вимогою про примусове виконання демонтажу (пункт 5).
У провадженні Господарського суду Львівської області перебувала справа № 914/2114/17 за позовом Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради до Приватного підприємства "СТО-ВП" за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: на стороні позивача Львівської міської ради, на стороні відповідача Приватного підприємства "Інтра-Львів" про демонтаж тимчасової споруди на вул. Сихівській, 19 м. Львів.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 23.04.2018 позов у вказаній справі задоволено повністю та зобов`язано ПП "СТО-ВП" здійснити демонтаж тимчасової споруди на вул. Сихівській, 19 у м. Львові. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 01.04.2019 та постановою Верховного Суду від 03.07.2019 вказане рішення залишено без змін При цьому, підставою касаційної скарги були аналогічні твердження ПП "Інтра-Львів" про те, що спірна тимчасова споруда є насправді належним йому об`єктом нерухомості.
Рішеннями судів у справі № 914/2114/17 встановлено такі обставини:
21.07.2015 між Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради та ПП "СТО-ВП" укладено договір № С-473-15 на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди для розміщення тимчасової споруди площею 56,00 кв.м. за адресою: м. Львів, вул. Сихівська, 19, термін дії договору з 01.06.2014 по 30.12.2016 (копія вказаного договору наявна також у даній справі №914/1295/19).
Відповідно до пункту 2.2.4 договору орендар зобов`язався демонтувати об`єкти соціально-культурного, торговельного та іншого призначення при скасуванні ухвал Львівської міської ради від 23.04.2015 № 4526 та від 23.04.2015 № 4527, після закінчення терміну дії цього договору, а також у разі виникнення потреби для реконструкції, ремонту чи будівництва на місці розташування об`єктів соціально-культурного, торговельного та іншого призначення.
Ухвалою Львівської міської ради від 01.12.2016 №1282 "Про внесення змін до ухвали міської ради від 23.04.2015 №4527 "Про продовження терміну здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території м. Львова", тимчасову споруду торгівельного призначення ПП "СТО-ВП", що на вул. Сихівській, 19 у м. Львові, вилучено із Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові.
Згідно з пунктом 19.3.5 Правил благоустрою і утримання території м. Львова, затверджених ухвалою Львівської міської ради від 21.04.2011 № 376, районні адміністрації забезпечують демонтаж самовільно встановлених малих архітектурних форм.
Листом №4-2302-92 від 26.01.2017 Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради просило Сихівську районну адміністрацію забезпечити процедуру демонтажу відповідно до пункту 7.6 ухвали Львівської міської ради від 23.04.2015 № 4526, оскільки суб`єкт підприємницької діяльності ПП "СТО-ВП" вилучений із Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд, а договір №С-473-15 від 21.07.2015 (за адресою: м. Львів, вул.Сихівська,19 площею 56,0 кв.м) припинений 01.12.2016, тобто з дати прийняття ухвали № 1282.
На підставі постановленої Львівською міською радою ухвали, Сихівська районна адміністрація винесла розпорядження від 26.06.2017 № 377.
13.06.2017 та 21.08.2017 представниками Сихівської районної адміністрації встановлено, що на вул. Сихівській,19 у м. Львові розміщена та функціонує тимчасова споруда торгівельного призначення ПП "СТО-ВП", що засвідчується актами обстеження тимчасової споруди торгівельного призначення (копії вказаних актів наявні також у даній справі).
Постановою адміністративної комісії при Сихівській районній адміністрації №51 від 17.03.2017 за самочинно встановлену тимчасову споруду для здійснення підприємницької діяльності на вул. Сихівській,19 керівника ПП "СТО-ВП" Дошака Романа Зеновійовича притягнуто до адміністративної відповідальності та відповідно до ст.152 КУпАП накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850 грн.
Водночас, залишаючи без змін рішення Господарського суду Львівської області від 23.04.2018 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 01.04.2019, Верховний Суд у своїй постанові від 03.07.2019 зазначив наступне:
- предметом спору у справі № 914/2114/17 є демонтаж тимчасової споруди площею 56,00 кв.м., що була предметом договору № С-473-15 від 21.07.2015, а не нерухомого майна, площею 78, 5 кв.м., що знаходиться за цією адресою;
- захист права власності ПП "Інтра - Львів" на належне йому нерухоме майно згідно з главою 29 Цивільного кодексу України, здійснюється шляхом подання відповідного позову, а не шляхом оскарження судового рішення про зобов`язання іншої юридичної особи здійснити демонтаж тимчасової споруди площею 56,00 кв.м., що розташована за цією адресою;
- доводи скаржника про те, що нерухоме майно та тимчасова споруда є одним і тим же об`єктом, не знайшли свого підтвердження. При цьому, суд не вирішує питання щодо здійснення демонтажу будь-яких інших споруд, крім тієї споруди, що була предметом спору, а саме, споруди площею 56,00 кв.м.
Також судами встановлено, що за адресою: м. Львів, вул. Сихівська, 19 розташований житловий будинок (довідка ЛКП "Старий Сихів" від 13.06.2019 № 243).
ПП "СТО-ВП" здійснювало необхідні погодження для розміщення тимчасової споруди поблизу будинку №19 на вул. Сихівській у м.Львові. Так, у листі Управління архітектури Львівської міської ради від 02.08.2010 вих. №2401-2вих-222 погоджено плани земельних ділянок та схеми прив`язок низки павільйонів, в тому числі за адресою вул. Сихівська, 19. У паспорті кольорового опорядження фасадів павільйонів ПП "СТО-ВП" на вул. Сихівська, 19 у м. Львові міститься план відповідного павільйону, передбачено його конструктивну схему, вимоги до зовнішнього вигляду, а також схему прив`язки. Паспорт містить погодження відповідних органів, підприємств та установ, що датовані груднем 2010 року.
Зі змісту договору на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди №С-473-15 від 21.07.2015 вбачається, що ПП "СТО-ВП" вже здійснювало користування відповідним конструктивним елементом благоустрою площею 56,0 кв.м на вул. Сихівській, 19 на підставі договору №8-11 від 31.05.2011 (розділ 1 "Предмет договору").
У свою чергу, ПП "Інтра-Львів" є власником будівлі магазину літ. "Г-1" площею 78,5 кв.м., розташованої за адресою: м.Львів, вул.Сихівська, 19, право власності на яку виникло на підставі двох договорів купівлі-продажу від 31.07.2013, посвідчених приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Волинською Л.В. (дата державної реєстрації 31.07.2013, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 122228146101).
4. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
4.1. Не погоджуючись із рішенням Господарського суду Львівської області від 12.11.2019 і постановою Західного апеляційного господарського суду від 09.04.2020 у справі № 914/1295/19, ПП "Інтра-Львів" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати зазначені рішення та прийняти нове, яким направити справу на новий розгляд або задовольнити позовні вимоги.
Скаржник зазначив, що касаційна скарга подається з підстави, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України, оскільки суди попередніх інстанцій встановили обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів, які подані відповідачем без належного засвідчення відповідних документів.
Також суди попередніх інстанцій не дослідили належним чином наявність у позивача права власності на спірне майно, за захистом якого він звернувся.
Крім цього, скаржник зазначає, що Західний апеляційний господарський суд здійснив розгляд справи без участі сторін, що є порушенням права на справедливий суд, конституційного права позивача на участь у судовому розгляді та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
5. Позиція Верховного Суду
5.1. Відповідно до статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
5.2. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не може бути задоволена з огляду на таке.
5.3. Предметом розгляду справи є оскарження розпорядження голови Сихівської районної адміністрації №377 від 26.06.2017 "Про демонтаж тимчасової споруди за адресою: м. Львів, вул.Сихівська, 19", яке, на думку скаржника, стосується належного йому нерухомого майна, а саме будівлі магазину літ "Г-1" площею 78,5 кв.м., розташованого за адресою: м. Львів, вул. Сихівська, 19.
Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно зі статтею 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
За змістом статей 2-4 Закону України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Державна реєстрація прав є обов`язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав. Державній реєстрації прав підлягають право власності та право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов`язання.
Згідно з частиною 1 статті 316, частиною 1 статті 317 та частиною 1 статті 319 цього Кодексу правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Частиною 1 статті 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Відповідно до частини 1 статті 393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.