ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 липня 2020 року
м. Київ
справа № 279/1992/17
провадження № 51-819 км 20
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого судді Марчук Н.О.,
суддів Короля В.В., Макаровець А.М.,
за участю:
секретаря
судового засідання Крота І.М.,
прокурора Піх Ю.Г.,
представника потерпілих Кремеза О.В. (у режимі відеоконференції),
потерпілої ОСОБА_1 (у режимі відеоконференції),
захисника Васильчука В.П. (у режимі відеоконференції),
засудженого ОСОБА_2 (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою захисника Васильчука Володимира Петровича на вирок Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 25 березня 2019 року та ухвалу Житомирського апеляційного суду від 13 листопада 2019 року стосовно
ОСОБА_2 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженця
АДРЕСА_1 ),
засудженого за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 136 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 25 березня 2019 року, залишеним без змін ухвалою Житомирського апеляційного суду від 13 листопада 2019 року, ОСОБА_2 засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 136 КК України, до покарання у виді обмеження волі на строк 3 роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 1 ст. 76 КК України.
На підставі п. "в" ст. 1 Закону України "Про амністію у 2016 році" звільнено ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання.
За вироком суду ОСОБА_2 визнано винуватим у тому, що він о 13 год 14 січня 2017 року, знаходячись на території домоволодіння АДРЕСА_1, виявив лежачого на землі ОСОБА_1, який знаходився у небезпечному для життя стані, маючи реальну можливість, не надав йому необхідної допомоги і не вжив заходів, необхідних для відведення небезпеки для життя останнього, не повідомив про його стан до закладів охорони здоров`я та інших належних установ для забезпечення надання необхідної допомоги, витягнув останнього з подвір`я та залишив у безпорадному стані на вулиці біля вказаного будинку.
Цього ж дня о 16:50 ОСОБА_1 від отриманих тілесних ушкоджень у вигляді тупої травми живота, яка супроводжувалась множинними розривами, фрагментацією печінки та ускладнилась великою внутрішньою крововтратою, помер у медичній установі.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник Васильчук В.П., не погоджуючись із судовими рішеннями через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить їх скасувати, а кримінальне провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України закрити. Свої вимоги захисник мотивує тим, що:
- в діях ОСОБА_2 відсутній склад злочину, передбачений ч. 3 ст. 136 КК України;
- під час досудового розслідування були допущені істотні порушення вимог кримінального процесуального закону - відомості про злочин, передбачений ч. 3 ст. 136 КК України, не внесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань, так само, як і дані про зміну підозри; відсутні постанови про призначення груп прокурорів і слідчих;
- ухвала суду апеляційної інстанції не відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу.
Позиції учасників судового провадження
Захисник та засуджений підтримали касаційну скаргу, просили її задовольнити, скасувати судові рішення, а кримінальне провадження стосовно ОСОБА_2 закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Прокурор, представник потерпілих та потерпіла заперечували проти задоволення касаційної скарги, просили залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без зміни.
Мотиви Суду
Положенням ст. 433 КПК України визначено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин.