ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
9 липня 2020 року
справа № 654/1404/19
провадження № 51-419км20
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Макаровець А.М.,
суддів Маринича В.К., Огурецького В.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Чорнобривця В.В.,
прокурора Кузнєцова С.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019230150000284, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Сєвєро-Задонська Тульської області Російської Федерації, жителя м. Гола Пристань Херсонської області, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 Кримінального кодексу України (далі - КК),
за касаційною скаргою захисника Коваленко В.В. на вирок Голопристанського районного суду Херсонської області від 30 липня 2019 року та ухвалу Херсонського апеляційного суду від 31 жовтня 2019 року щодо ОСОБА_1 .
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Голопристанського районного суду Херсонської області від 30 липня 2019 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 121 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років.
Херсонський апеляційний суд ухвалою від 31 жовтня 2019 вирок щодо ОСОБА_1 залишив без зміни.
ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він ІНФОРМАЦІЯ_2 близько 12:00, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння за місцем свого проживання в будинку АДРЕСА_1, під час раптово виниклого конфлікту умисно з метою заподіяння тілесних ушкоджень завдав потерпілій ОСОБА_2 декількох ударів дерев`яним каркасом від пуфа по обличчю, а потім руками та ногами по голові, тулубу, руках та ногах потерпілої, заподіявши останній тяжкі тілесні ушкодження, від яких вона померла на місці події.
Короткий зміст наведених у касаційній скарзі вимог та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник Коваленко В.В. посилається на неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадженнята істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати судові рішення та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
На обґрунтування своїх доводів зазначає, що:
- вирішуючи питання щодо можливості проведення судового розгляду за відсутності потерпілої, суд не встановив, чи не буде її відсутність заважати повному дослідженню всіх обставин справи, необхідних для прийняття законного та обґрунтованого рішення, і не з`ясував думку потерпілої щодо призначеного покарання, її ставлення до обвинувачення та відношення до особи обвинуваченого, крім того, у матеріалах провадження відсутні дані щодо повідомлення їй про дату та час підготовчого засідання;
- апеляційний суд залишив поза увагою доводи сторони захисту щодо незаконного проведення судового розгляду за відсутності потерпілої та не дав правової оцінки відповідній заяві у матеріалах провадження, написаній від імені потерпілої, яка не містила ані дати, ані відмітки про реєстрацію її в канцелярії районного суду, що свідчить про сумнівне походження цієї заяви та виключає направлення її до суду саме потерпілою;
- висновок про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину ґрунтується на припущеннях;
- суд не перевірив версії обвинуваченого щодо винуватості у цьому злочині свідка ОСОБА_3, не перевірив особи цього свідка, його відбитків пальців, не встановив, у чому саме був одягнутий свідок у день скоєння злочину, чи вступав він у статеві стосунки з потерпілою в день скоєння злочину, як зазначав обвинувачений, не з`ясував достовірності показань свідка, що свідчить про відсутність повноти судового розгляду справи;
- апеляційний суд безпідставно відмовився визнати недопустимими доказами висновок експерта № 3-42 ГП від 17 квітня 2019 року, хоча той містить висновок, який не відповідає поставленому питанню, та висновок судово-психіатричного експерта № 112, з якого не вбачається, яким чином амбулаторна карта хворого потрапила до експерта;
- постановляючи ухвалу, суд апеляційної інстанції не дотримався вимог, передбачених ст. 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), оскільки ухвала не містить аргументованих відповідей на всі доводи апеляційної скарги.
Позиції учасників судового провадження
Від учасників судового провадження заперечень на касаційну скаргу не надходило.
У судовому засіданні прокурор просив залишити судові рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення.
Мотиви Суду
У касаційній скарзі порушується питання про перевірку судових рішень у касаційному порядку у зв`язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та неповнотою судового розгляду. Проте зазначені обставини відповідно до вимог ст. 438 КПК не можуть бути підставою для скасування або зміни судових рішень у касаційному порядку. Крім того, згідно з вимогами ст. 433 цього Кодексу суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
З урахуванням зазначеного суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості надавати оцінку доводам, наведеним у касаційній скарзі, в частині встановлених судом фактичних обставин провадження, неповноти судового розгляду та досліджувати докази (зокрема показання обвинуваченого, свідка, висновки експертиз), належність і допустимість яких було перевірено судом апеляційної інстанції.
Крім того, відповідно до положеньч. 1 ст. 337 КПК судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цієї статтею.
Тому суд провів судовий розгляд саме щодо ОСОБА_1 відповідно до пред`явленого йому обвинувачення та не мав процесуальної можливості з`ясовувати відповідні обставини щодо свідка ОСОБА_3, про що вказує у скарзі захисник.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину ґрунтується на сукупності доказів, досліджених судом.
У судовому засіданні ОСОБА_1 не заперечував, що під час вживання алкогольних напоїв у нього вдома з братом ОСОБА_3 та ОСОБА_2 він вдарив потерпілу з ревнощів дерев`яним пуфом по голові, після чого пішов спати, а брат залишився з ОСОБА_2, тому вважав, що саме його брат винен у її смерті.
Водночас свідок ОСОБА_3 у суді підтвердив свої показання, надані під час досудового розслідування, про те, як у ходіспільного вживання алкогольних напоїв обвинувачений бив потерпілу ногами по тілу та по ногах, а потім взяв у руки дерев`яний пуфик та вдарив ним по голові потерпілої, після чого остання впала на бік на підлогу. Через деякий час обвинувачений знову підійшов до ОСОБА_2 , яка лежала на підлозі на боку, та вдарив її ногою в обличчя.
Суд першої інстанції встановив, що саме показання свідка ОСОБА_3 є послідовними, узгоджуються таоб`єктивно підтверджуються іншими наявними у провадженні доказами, а саме даними протоколів огляду місця події, огляду вилучених речей, слідчого експерименту, висновками судово-медичних, судових імунологічних, цитологічної, дактилоскопічної експертиз.