ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 червня 2020 року
м. Київ
справа № 672/1589/17
провадження № 51-4194ск19
Колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:
головуючої Стефанів Н.С.,
суддів Голубицького С.С., Григор`євої І.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Безкровного С.О.,
представника потерпілої Ноцького О.В.,
прокурора Дехтярук О.К.,
особи, щодо якої кримінальне
провадження закрито
(у режимі відеоконференції) ОСОБА_1 ,
захисника
(у режимі відеоконференції) Журби М .В.,
розглянула в судовому засіданні касаційну скаргу представника потерпілої Ноцького О.В. на ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 28 травня 2019 року щодо
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1
уродженця та жителя
АДРЕСА_1 ),
кримінальне провадження стосовно якого за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155 Кримінального кодексу України (далі - КК) у редакції від 25 вересня 2008 року, закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
Короткий зміст вироку, оскарженого судового рішення та встановлені обставини
За вироком Городоцького районного суду Хмельницької області від 28 березня 2018 року ОСОБА_1 було засуджено за ч. 1 ст. 155 КК (у редакції від 25 вересня 2008 року) до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.
Вирішено питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні.
ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні статевих зносин з особою, яка не досягла статевої зрілості, вчиненого за викладених у вироку обставин.
Як установив місцевий суд, 29 липня 2017 року близько 22:00 у квартирі АДРЕСА_2, після спільного вживання алкогольних напоїв й неодноразових поцілунков із ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, у неповнолітнього ОСОБА_1 виник умисел на вступ із нею у статеві зносини. Завідомо знаючи, що ОСОБА_3 є малолітньою, ОСОБА_1 міг та повинен був передбачити, що вона не досягла статевої зрілості. Попри це у спальній кімнаті ОСОБА_1 без застосування будь якого насильства чи використання безпорадного стану ОСОБА_3 за її добровільною згодою вступив із останньою в статевий акт природнім способом.
Хмельницький апеляційний суд ухвалою від 28 травня 2019 року скасував вирок місцевого суду, а кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 закрив на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК.
Мотивуючи своє рішення, апеляційний суд послався на приписи ч. 1 ст. 5 КК і зазначив, що після ухвалення вироку законодавцем було внесено зміни до ч. 1 ст. 155 вказаного Кодексу, згідно з якими кримінальна відповідальність за природні або неприродні зносини з особою, яка не досягла шістнадцятирічного віку, настає в разі вчинення цього злочину повнолітньою особою.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі представник потерпілої ОСОБА_4 просить скасувати на підставі п. 2 ч. 1 ст. 438 КПК ухвалу суду апеляційної інстанції і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Суть доводів скаржника зводиться до того, що апеляційний суд не дав належної оцінки зібраним доказам, залишив поза увагою наявні у справі фактичні дані, які свідчать про безпорадний стан ОСОБА_3 та доводять насильницькі дії ОСОБА_1 . Вважає, що вчинене останнім суспільно небезпечне діяння має бути кваліфіковано за ч. 4 ст. 152 КК, а висновки слідчих органів та суду про протилежне є необґрунтованими.
Позиції учасників судового провадження
У суді касаційної інстанції представник потерпілої підтримав подану скаргу; прокурор вважав, що касаційну скаргу необхідно задовольнити частково; сторона захисту заперечила обґрунтованість заявлених касаційних вимог.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції (далі - Суд) перевіряє правильність застосування судами нижчих інстанцій норм матеріального та процесуального права, а також правильність правової оцінки обставин і не уповноважений досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Згідно зі ст. 438 вказаного Кодексу Суд не вправі скасувати чи змінити оскаржені рішення через неповноту слідства, неправильність установлення фактичних обставин кримінального провадження, а при його перегляді виходить із тих, які встановили суди нижчих інстанцій.
У поданій касаційній скарзі захисник, серед іншого, по суті не погоджується з установленими фактичними обставинами кримінального провадження, заперечує повноту судового розгляду, ставить під сумнів достовірність окремих доказів, тоді як їх перевірки в силу статей 433, 438 КПК до повноважень Суду законом не віднесено.
За приписами частин 1, 3 ст. 337 вказаного Кодексу судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта; суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
За матеріалами цього провадження, згідно з обвинувальним актом ОСОБА_1 обвинувачувався за ч. 1 ст. 155 КК (у редакції від 25 вересня 2008 року) і таке обвинувачення прокурор не змінював під час судового розгляду, що не заперечується в касаційній скарзі.