Постанова
Іменем України
13 липня 2020 року
м. Київ
справа № 1915/7719/2012
провадження № 61-39067св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,
учасники справи:
позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна",
відповідачі: ОСОБА_1 ОСОБА_2,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Служба у справах неповнолітніх та дітей Тернопільської міської ради,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Апеляційного суду Тернопільської області від 22 травня 2018 року у складі колегії суддів: Ходоровського М. В. Щавурська Н. Б., Загорський О. О.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" (далі - ТОВ "ОТП Факторинг Україна") звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Служба у справах неповнолітніх та дітей Тернопільської міської ради, про стягнення заборгованості за кредитним договором і звернення стягнення на предмет іпотеки.
Позовна заява мотивована тим, що03 квітня 2008 року між закритим акціонерним товариством "ОТП Банк" (далі - ЗАТ "ОТП Банк") і ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 230 000,00 дол. США зі сплатою плаваючої процентної ставки, яка складається з фіксованого відсотка у розмірі 4,49 % річних та FIDR (процентна ставка по строкових депозитах фізичних осіб у валюті, тотожній валюті кредиту, що розміщені в банку, на строк 366 днів, з виплатою процентів після закінчення строку дії депозитного договору) з кінцевим терміном повернення кредиту до 03 квітня 2023 року.
З метою забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором, 03 квітня 2008 року між ЗАТ "ОТП Банк" і ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки, за умовами якого остання передала в іпотеку банку належну їй на праві власності квартиру АДРЕСА_1 . Вартість предмета іпотеки визначена за згодою сторін у розмірі 1 808 770,00 грн.
24 грудня 2010 року між публічним акціонерним товариством "ОТП Банк" (далі - ПАТ "ОТП Банк"), яке є правонаступником ЗАТ "ОТП Банк", і ТОВ "ОТП Факторинг Україна" було укладено договір факторингу, за умовами якого до останнього перейшло право вимоги за договорами кредиту та іпотеки від 03 квітня 2008 року.
Отже, згідно з положеннями статей 512, 514 ЦК України новим кредитором за вказаними договорами кредиту та іпотеки стало ТОВ "ОТП Факторинг Україна".
У зв`язку з неналежним виконанням позичальником своїх зобов`язань за кредитним договором від 03 квітня 2008 року станом на 20 квітня 2012 року утворилася заборгованість у загальному розмірі 245 652,89 дол. США, яка складається із: заборгованості за кредитом у розмірі 221 060,54 дол. США, заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 24 592,35 дол. США та пені у розмірі 7 179 859,66 грн.
На підставі вказаного ТОВ "ОТП Факторинг Україна" просило суд стягнути з ОСОБА_1 Заборгованість за кредитним договором від 03 квітня 2008 року у загальному розмірі 245 652,89 дол. США та у рахунок погашення вказаної заборгованості звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме - квартиру АДРЕСА_1, власником якої є ОСОБА_2, шляхом проведення прилюдних торгів.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 01 березня 2016 року у складі судді Герчаківської О. Я. позов ТОВ "ОТП Факторинг Україна" задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ОТП Факторинг Україна" заборгованість за кредитним договором від 03 квітня 2008 року у розмірі 10 619 526,12 грн, яка складається із: заборгованості за кредитом у розмірі 5 758 510,56 грн, заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 270 434,03 грн та пені у розмірі 4 590 581,53 грн.
У задоволенні інших позовних вимог ТОВ "ОТП Факторинг Україна" відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ОТП Факторинг Україна" судовий збір у розмірі 3 219,00 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідно до статей 526, 530 ЦК України зобов`язання повинно виконуватися належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору, тому, встановивши, що основне зобов`язання за кредитним договором не виконано, суд стягнув заборгованість з позичальника і поручителя. Розмір заборгованості відповідає вимогам закону та умовам договору. Разом з тим, відсутні підстави для задоволення вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки між іпотекодавцем та іпотекодержателем не було досягнуто згоди щодо початкової ціни продажу предмета іпотеки, клопотання про призначення у справі будівельно-технічної експертизи вартості предмета іпотеки сторонами не заявлялося, а тому суд позбавлений можливості самостійно визначати початкову ціну продажу предмета іпотеки для його подальшої реалізації.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Тернопільської області від 22 травня 2018 року апеляційну скаргу ТОВ "ОТП Факторинг Україна" задоволено частково.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 01 березня 2016 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ТОВ "ОТП Факторинг Україна" про звернення стягнення на предмет іпотеки скасовано та ухвалено у цій частині нове судове рішення.
Звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, що належить на праві приватної власності ОСОБА_2, шляхом продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах за початковою ціною 2 767 514,00 грн, на погашення заборгованості перед ТОВ "ОТП Факторинг Україна" за кредитним договором від 03 квітня 2008 року у розмірі 6 028 944,59 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ "ОТП Факторинг Україна" судовий збір у розмірі 3 540,90 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що боржник основне зобов`язання, забезпечене іпотекою, виконував неналежним чином, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість, тому іпотекодержатель має право одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки, шляхом продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах, що відповідає вимогам статті 39 Закону України "Про іпотеку".
Короткий зміст вимог касаційних скарг
У касаційній скарзі ОСОБА_2 , посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 26 липня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу, надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу та зупинено виконання постанови Апеляційного суду Тернопільської області від 22 травня 2018 року до закінчення касаційного провадження .
У листопаді 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.
Відповідно до розпорядження керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 13 квітня 2020 року № 1024/2/226-20 та протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 квітня 2020 року справу призначено судді-доповідачеві.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що, задовольняючи вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки, суд апеляційної інстанції не врахував, що позивачем пропущено строк позовної давності, про застосування наслідків спливу якого було заявлено відповідачем, що відповідно до частини четвертої статті 267 ЦК України є підставою для відмови в задоволенні позову. Так, 16 грудня 2008 року первісний кредитор - ЗАТ "ОТП Банк" направив їй вимогу про дострокове виконання боргових зобов`язань протягом 30 календарних днів з дати отримання цієї вимоги, що свідчить про зміну кредитором строку виконання основного зобов`язання з 03 квітня 2023 року на 15 січня 2009 року, а з позов до суду банк звернувся лише у травні 2012 року, тобто з пропуском загального строку позовної давності, встановленого статтею 257 ЦК України.
Відзив на касаційну скаргу учасниками справи не подано
Фактичні обставини справи, встановлені судами
03 квітня 2008 року між ЗАТ "ОТП Банк" і ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 230 000,00 дол. США зі сплатою плаваючої процентної ставки, яка складається з фіксованого відсотка у розмірі 4,49 % річних та FIDR (процентна ставка по строкових депозитах фізичних осіб у валюті, тотожній валюті кредиту, що розміщені в банку, на строк 366 днів, з виплатою процентів після закінчення строку дії депозитного договору) з кінцевим терміном повернення кредиту до 03 квітня 2023 року.
З метою забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором, 03 квітня 2008 року між ЗАТ "ОТП Банк" і ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки, за умовами якого остання передала в іпотеку банку належну їй на праві власності квартиру АДРЕСА_1 . Вартість предмета іпотеки визначена за згодою сторін у розмірі 1 808 770,00 грн.
24 грудня 2010 року між ПАТ "ОТП Банк", яке є правонаступником ЗАТ "ОТП Банк", і ТОВ "ОТП Факторинг Україна" було укладено договір факторингу, за умовами якого до останнього перейшло право вимоги за договорами кредиту та іпотеки від 03 квітня 2008 року.
Отже, згідно з положеннями статей 512, 514 ЦК України новим кредитором за вказаними договорами кредиту та іпотеки стало ТОВ "ОТП Факторинг Україна".
У зв`язку з неналежним виконанням позичальником своїх зобов`язань за кредитним договором від 03 квітня 2008 року станом на 20 квітня 2012 року утворилася заборгованість у загальному розмірі 245 652,89 дол. США, яка складається із: заборгованості за кредитом у розмірі 221 060,54 дол. США, заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 24 592,35 дол. США та пені у розмірі 7 179 859,66 грн.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_2 здійснюється Верховним Судом у порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.