Постанова
Іменем України
08 липня 2020 року
м. Київ
справа № 495/11830/18
провадження № 61-1763св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф.,
Шиповича В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: селянське фермерське господарство "Тетяна", державний реєстратор Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Тураєв Юрій Володимирович,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Ващенко Л. Г., Вадовської Л. М., Сєвєрової Є. С.,
від 12 грудня 2019 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст заяви про забезпечення позову
У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до селянського фермерського господарства "Тетяна" (далі - СФГ "Тетяна"), державного реєстратора Білгород - Дністровської районної державної адміністрації Тураєва Ю. В. про визнання правочину недійсним та скасування рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно.
Разом із позовною заявою ОСОБА_1 було подано заяву про забезпечення позову, шляхом заборони СФГ "Тетяна" вчиняти певні дії,
а саме, до ухвалення рішення по справі використовувати для будь-яких потреб та користуватись земельною ділянкою площею 14, 4942 га, кадастровий номер 5120884600:01:002:0202, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Заяву обґрунтовано тим, що предметом позову є визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 07 липня 2017 року № 26, укладеного між ОСОБА_1 та СФГ "Тетяна", згідно якого в оренду передано земельну ділянку площею 14, 4942 га, кадастровий номер 5120884600:01:002:0202. Вважав, що оспорюваний правочин вчинено поза межами необхідного обсягу цивільної дієздатності сторін та відсутності волевиявлення позивача на укладення цього договору оренди. Посилаючись на те, що внаслідок використання на підставі оспорюваного правочину відповідачем належної йому земельної ділянки можуть бути втрачені її якісні природні властивості, вважав що існують підстави для вжиття заходів забезпечення позову.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області, у складі судді Шевчук Ю. В., від 07 лютого 2019 року задоволено заяву
ОСОБА_1 про забезпечення позову. Заборонено СФГ "Тетяна" використовувати для будь-яких потреб та користуватись земельною ділянкою площею 14, 4942 га, кадастровий номер 5120884600:01:002:0202, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, до ухвалення рішення по справі.
Судом враховано пов`язаність заходів забезпечення позову з предметом спору, співмірність таких заходів заявленим позовним вимогам і відповідність виду забезпечення позову.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Одеського апеляційного суду від 12 грудня 2019 року апеляційну скаргу СФГ "Тетяна" задоволено, ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 07 лютого 2019 року про забезпечення позову скасовано та відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.
Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції, колегія суддів виходила з того, що позивачем не доведено необхідність вжиття заходів забезпечення позову у заявлений спосіб, а посилання лише на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування, не є достатньою підставою для задоволення заяви. Обраний позивачем спосіб забезпечення позову апеляційний суд вважав неспівмірним із заявленими позовними вимогами.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій в січні 2020 року до Верховного Суду,
ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Одеського апеляційного суду від 12 грудня 2019 року, залишивши в силі ухвалу суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 31 січня 2020 року відкрито касаційне провадження в указаній справі та витребувано з Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області матеріалів справи № 495/11830/18 щодо вирішення питання про забезпечення позову в суді першої та апеляційної інстанцій.
У лютому 2020 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 01 липня 2020 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів, в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційну скаргу мотивовано зокрема тим, що в порушення вимог
частини другої статті 40 ЦПК України заява про відвід членам колегії суддів, отримана Одеським апеляційним судом 11 грудня 2019 року, в судовому засіданні 12 грудня 2019 року, за результатами якого прийнято оскаржувану постанову, розглянута не була. Вважає, що розгляд апеляційним судом справи із вказаними порушеннями процесуального закону, свідчить про її незаконність.
У встановлений судом строк відзив на касаційну скаргу не подано
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 звернувся із позовом про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки укладеного 07 липня 2017 року із СФГ "Тетяна".
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України (тут і надалі по тексту в редакції Кодексу на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції не відповідає.
Згідно з частиною третьою статті 34 ЦПК України перегляд в апеляційному порядку рішень судів першої інстанції здійснюється колегією суддів суду апеляційної інстанції у складі трьох суддів.
11 грудня 2019 року до Одеського апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 від 09 грудня 2019 року про відвід суддям-учасникам колегії з підстав, визначених статтею 36 ЦПК України, в обґрунтування якої заявник посилався на сумніви в неупередженості та об`єктивності суддів.