Постанова
Іменем України
08 липня 2020 року
м. Київ
справа № 640/2800/18
провадження № 61-48262 св 18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
представник позивача - адвокат Вишневецька Тетяна Анатоліївна;
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, товариство з обмеженою відповідальністю "Магнолит";
представник ОСОБА_2 - ОСОБА_4 ;
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 14 серпня 2018 року у складі судді Бородіної Н. М. та постанову Харківського апеляційного суду від 14 листопада 2018 року у складі колегії суддів: Кулікової С. В., Олійника В. І., Ігнатченко Н. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, товариства з обмеженою відповідальністю "Магнолит" (далі - ТОВ "Магнолит") про визнання договору купівлі-продажу транспортного засобу недійсним.
Позовна заява мотивована тим, що з 07 липня 2007 року він перебував у юридичному шлюбі з ОСОБА_2, який розірвано на підставі рішення Київського районного суду м. Харкова від 21 червня 2016 року. За час перебування у шлюбі ними набуто автомобіль Toyota Yaris, реєстраційний номер НОМЕР_1, який зареєстровано за ОСОБА_2 .
Зазначав, що рішенням Київського районного суду м. Харкова від 09 жовтня 2017 року у задоволенні його позову до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя відмовлено. Рішенням апеляційного суду Харківської області від 22 листопада 2017 року рішення суду першої інстанції скасовано в частині відмови в задоволені позову про визнання автомобіля Toyota Yaris, реєстраційний номер НОМЕР_1, спільною сумісною власністю та стягнення компенсації вартості цього транспортного засобу. В порядку поділу майна подружжя з ОСОБА_2 на його користь стягнуто 104 500 грн компенсації 1/2 частини вартості даного автомобіля.
Стверджував, що отримавши копію касаційної скарги ОСОБА_2 на це рішення, він дізнався, що остання продала вказане рухоме майно на підставі договору купівлі-продажу транспортного засобу № 7218/17/000294, укладеного 14 квітня 2017 року між ТОВ "Магнолит", яке діяло на підставі договору комісії, укладеного з власником транспортного засобу та ОСОБА_3 .
Посилаючись на те, що автомобіль, який є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, продано без його згоди на відчуження майна, ОСОБА_1 просив суд визнати недійсним договір купівлі-продажу автомобіля Toyota Yaris, реєстраційний номер НОМЕР_1, від 14 квітня 2017 року № 7218/17/000294, укладений між ТОВ "Магнолит", яке діяло на підставі договору комісії, укладеного з ОСОБА_2, та ОСОБА_3, застосувавши наслідки його недійсності, повернувши сторони договору до первісного стану.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 14 серпня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою цього ж суду від 20 квітня 2018 року, скасовано.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що рішенням апеляційного суду Харківської області від 22 листопада 2017 року в порядку поділу майна подружжя з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто компенсацію 1/2 частини спірного автомобіля, який був спільною сумісною власністю. Отже позивач на час ухвалення рішення не є власником цього транспортного засобу, продажем автомобіля його права не порушені і підстави для визнання оспорюваного договору недійсним та застосування наслідків його недійсності відсутні.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Харківського апеляційного суду від 14 листопада 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення Київського районного суду м. Харкова від 14 серпня 2018 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції та зазначив, що укладення одним з подружжя договору щодо розпорядження спільним майном без згоди другого з подружжя може бути підставою для визнання такого договору недійсним лише в тому разі, якщо суд установить, що той з подружжя, хто уклав договір щодо спільного майна, та третя особа - контрагент за таким договором діяли недобросовісно, зокрема, що третя особа знала чи за обставинами справи не могла не знати про те, що майно належить подружжю на праві спільної сумісної власності і що той з подружжя, хто укладає договір, не отримав згоди на це другого з подружжя. Проте сторонами не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 діяли недобросовісно, зокрема, що ОСОБА_3 знала чи не могла не знати про те, що майно належить подружжю на праві спільної сумісної власності і що той з подружжя, хто укладає договір, не отримав згоди на це другого з подружжя. Оскільки законодавством не встановлено недійсності правочину при відчуженні спільного майна подружжя без письмової згоди одного з подружжя, є правильними висновки суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позову ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу автомобіля Toyota Yaris, реєстраційний номер НОМЕР_1, № 7218 /17/000294, укладеного 14 квітня 2017 року між ТОВ "Магнолит", яке діяло на підставі договору комісії, укладеного з власником транспортного засобу - ОСОБА_2, та ОСОБА_3 , та застосування наслідків недійсності цього договору.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У грудні 2018 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, й ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 28 грудня 2018 року касаційне провадження у вказаній справі відкрито та витребувано цивільну справу № 640/2800/18 із Київського районного суду м. Харкова.
У лютому 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 квітня 2020 року справу передано судді-доповідачеві Осіяну О. М.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 червня 2020 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що висновок судів попередніх інстанцій про те, що законодавством не встановлено недійсності правочину при відчуженні спільного майна подружжя без письмової згоди одного з подружжя повністю суперечить нормам статей 60, 65, 70 СК України та статей 215, 216 ЦК України. Оскільки відповідачі неправомірно, без його згоди, уклали оспорюваний договір купівлі-продажу транспортного засобу, чим порушили його права власника на спільне сумісне майно подружжя та завдали йому збитків, вказана угода має бути визнана судом недійсною із застосуванням відповідних наслідків недійсності такого правочину.
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, щоз 07 липня 2007 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у юридичному шлюбі, який розірвано на підставі рішення Київського районного суду м. Харкова від 21 червня 2016 року.
Під час шлюбу подружжя придбало рухоме майно - автомобіль Toyota Yaris, реєстраційний номер НОМЕР_1, який був зареєстрований на ОСОБА_2 .
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 09 жовтня 2017 року у справі № 640/4013/17 у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя відмовлено. Рішенням апеляційного суду Харківської області від 22 листопада 2017 року рішення суду першої інстанції скасовано в частині відмови у задоволені позову про визнання автомобіля Toyota Yaris, реєстраційний номер НОМЕР_1, спільною сумісною власністю подружжя та стягненні компенсації вартості цього транспортного засобу. В порядку поділу майна подружжя з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто 104 500 грн компенсації 1/2 частин вартості даного автомобіля.
На підставі договору купівлі-продажу транспортного засобу № 7218/17/000294, укладеного 14 квітня 2017 року між ТОВ "Магнолит", яке діяло на підставі договору комісії, укладеного з власником транспортного засобу - ОСОБА_2, автомобіль Toyota Yaris, реєстраційний номер НОМЕР_1, продано ОСОБА_3 .
Посилаючись на те, що автомобіль Toyota Yaris, реєстраційний номер НОМЕР_1, який є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, відчужено без його письмової згоди, ОСОБА_1 просив визнати договір купівлі-продажу спірного автомобіля недійсним з підстав, передбачених статтями 25, 216 ЦК України.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (тут і далі в редакції до наведених змін) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.