Постанова
Іменем України
07 липня 2020 року
м. Київ
справа № 569/14325/17
провадження № 61-48057св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Черняк Ю. В. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит", Державна іпотечна установа,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної іпотечної установи на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 12 червня 2018 року у складі судді Першко О. О. та постанову Рівненського апеляційного суду від 05 листопада 2018 року у складі колегії суддів: Хилевича С. В., Шимківа С. С., Боймиструка С. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (далі - ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит"), Державної іпотечної установи про визнання договору іпотеки припиненим, зняття заборони відчуження нерухомого майна.
Позовна заява мотивована тим, що 13 квітня 2007 року між нею та ТОВ "Банк "Фінанси та Кредит", правонаступником якого є ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", укладено кредитний договір № Ф1-07/53493-1433, відповідно до якого останній надав їй кредит у розмірі 40 000 доларів США до 13 квітня 2022 року.
З метою забезпечення належного виконання зобов`язання за кредитним договором від 13 квітня 2007 року № Ф1-07/53493-1433 між нею та ТОВ "Фінанси та Кредит" укладено іпотечний договір від 13 квітня 2007 року № 53493-1433. Предметом іпотеки є нерухоме майно - приміщення відділу постачання та збуту, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Вона достроково погасила кредит, що підтверджується довідкою АТ "Банк "Фінанси та Кредит" від 12 липня 2016 року вих. № 9-321210/1049, згідно з якою заборгованість за кредитом погашена 11 травня 2016 року.
Незважаючи на виконання умов кредитного договору достроково, вона не змогла отримати документи про припинення іпотеки, оскільки, як їй стало відомо, відповідно до умов договору відступлення прав вимоги від 11 лютого 2015 року № 17/4-В, який був укладений між ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та Державною іпотечною установою, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, Державна іпотечна установа набула право вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення за ними, визначеними у додатку № 1, у тому числі право вимоги, що виникло за кредитним договором від 13 квітня 2007 року № Ф1-07/53493-1433. Крім того, до нового кредитора перейшло право за іпотечним договором від 13 квітня 2007 року № 53493-1433.
Її не було повідомлено про укладення договору про відступлення права вимоги, тому вона здійснила погашення кредиту первинному кредитору - ВАТ "Банк "Фінанси та Кредит", правонаступником якого є ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит". Вважає, що належно виконала зобов`язання.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1, з урахуванням заяви від 08 травня 2018 року про уточнення позовних вимог, просила суд:
- визнати договір іпотеки щодо нерухомого майна - приміщення відділу постачання та збуту (літ. "Л-1"), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, від 13 квітня 2007 року № Ф1-07/53493-1433, укладений між ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та ОСОБА_1, посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Кострикіним В. І. за реєстровим № 1339, таким, що припинений з 11 травня 2016 року;
- зняти заборону на відчуження ОСОБА_1 нерухомого майна: приміщення відділу постачання та збуту (літ. "Л-1"), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, номер РПВН: 18486578, накладену приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Кострикіним В. І. у зв`язку з укладенням іпотечного договору від 13 квітня 2007 року з реєстровим № 1339,
- вилучити вказаний запис з Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 12 червня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано іпотеку нерухомого майна - приміщення відділу постачання та збуту (літ. "Л-1"), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, за іпотечним договором від 13 квітня 2007 року № Ф1-07/53493-1433, укладеним між ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та ОСОБА_1, посвідченим приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Кострикіним В. І. за реєстровим № 1339, такою, що припинена з 11 травня 2016 року. Знято заборону відчуження ОСОБА_1 нерухомого майна: приміщення відділу постачання та збуту (літ. "Л-1"), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, номер РПВН: 18486578, накладену приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Кострикіним В. І. у зв`язку з укладенням іпотечного договору від 13 квітня 2007 року з реєстровим № 1339, та вилучено вказаний запис з Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна. У решті позову відмовлено. Стягнуто з Державної іпотечної установи на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1 280 грн.
Рішення суду мотивовано тим, що ОСОБА_1 не була обізнана про зміну особи кредитора. Позивачкою доведено факт дострокового виконання взятих на себе зобов`язань за кредитним договором, належним доказом чого є довідка банку про відсутність заборгованості, який мав право отримувати оплату платежів за кредитним договором.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Рівненського апеляційного суду від 05 листопада 2018 року апеляційну скаргу Державної іпотечної установи залишено без задоволення. Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 12 червня 2018 року залишено без змін.
Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що при розгляді справи суд першої інстанції належним чином з`ясував та перевірив обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам та обґрунтував висновки, викладені в рішенні, дотримався норм процесуального права, а тому підстави для скасування рішення суду відсутні.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У касаційній скарзі, поданій у грудні 2018 року до Верховного Суду, Державна іпотечна установа просила суд скасувати рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 12 червня 2018 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 05 листопада 2018 року, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, обґрунтовуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження дострокового погашення позивачкою кредитної заборгованості. Суди не врахували обов`язок саме первісного кредитора повідомити боржника про уступку права вимоги за умовами договору відступлення права вимоги від 11 лютого 2015 року № 14/4-В. Апеляційний суд помилково розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження.
Надходження касаційної скарги до Верховного Суду
Ухвалою Верховного Суду від 21 грудня 2018 року відкрито касаційне провадження, витребувано цивільну справу № 569/14325/17 із суду першої інстанції.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями 15 квітня 2020 року справу призначено колегії суддів у складі судді-доповідача Черняк Ю. В. та суддів: Воробйової І. А., Лідовця Р. А.
Короткий зміст позиції інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 в особі адвоката Коноплястого Я. С. заперечувала проти доводів Державної іпотечної установи, зазначивши про відсутність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень.
Фактичні обставини, встановлені судами
13 квітня 2007 року між ТОВ Банк "Фінанси та Кредит", правонаступником якого є ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № Ф1-07/53493-1433, відповідно до якого банк надав позивачці грошові кошти у вигляді кредиту у розмірі 40 000 доларів США до 13 квітня 2022 року.
На забезпечення належного виконання зобов`язання за кредитним договором від 13 квітня 2007 року № Ф1-07/53493-1433 між ТОВ Банк "Фінанси та Кредит", правонаступником якого є ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", та ОСОБА_1 укладено іпотечний договір від 13 квітня 2007 року № 53493-1433. Предметом іпотеки є нерухоме майно - приміщення відділу постачання та збуту, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до постанови Національного банку України від 17 вересня 2015 року № 612 ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" віднесено до категорії неплатоспроможних, що призвело до запровадження виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб процедури виведення банку з ринку шляхом введення тимчасової адміністрації Банку.
11 лютого 2015 року між ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та Державною іпотечною установою було укладено договір відступлення права вимоги №17/4-В, згідно з яким банк відступив, а Державна іпотечна установа набула всі права вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення по ним, вказаними у додатках до цього договору, у тому числі і за кредитним договором № Ф1-07/53493-1433.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 20 січня 2016 року у справі № 910/21864/15 за позовом Державної іпотечної установи до ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" про стягнення заборгованості затверджено мирову угоду, укладену між Державною іпотечною установою та ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", за умовами якої до моменту формування ліквідаційної маси та передачі усіх прав сплата заборгованості за кредитними договорами може відбуватися як через установу банку, так і за реквізитами, вказаними у повідомленні Державної іпотечної установи. Сторони домовилися здійснювати звіряння платежів та вести реєстр обліку заборгованості.
Відповідно до листа Державної іпотечної установи від 15 жовтня 2015 року № 7207/11/2, адресованого ОСОБА_1, остання повідомлялась про зміну кредитора за іпотечним договором та кредитним договором. Документальне підтвердження отримання позивачкою цього листа відповідачем суду не надано.
За змістом листа Державної іпотечної установи від 29 вересня 2016 року № 4593/11/1, адресованого ОСОБА_1, відомо, що припинення іпотеки нерухомого майна та виключення запису з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у зв`язку з повним виконанням зобов`язань за кредитним договором від 13 квітня 2007 року № Ф1-07/53493-1433 буде здійснено Державною іпотечною установою після повного врегулювання відносин між Державною іпотечною установою та ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" відповідно до мирової угоди, у тому числі після перерахування банком коштів, сплачених позивачкою за кредитом, починаючи з 18 вересня 2015 року у сумі 90 962,57 грн на поточний рахунок установи.
Відповідно до довідки ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" від 12 липня 2016 року № 9-321210/1049 та розрахунку заборгованості за кредитним договором № Ф1-07/53493-1433 від 13 квітня 2007 року відомо, що 11 травня 2016 року ОСОБА_1 внесла на рахунок ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" грошові кошти у рахунок дострокового погашення кредиту.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній до набрання чинності Законом України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ") передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.