Постанова
Іменем України
13 липня 2020 року
м. Київ
справа № 644/748/18
провадження № 61-43970св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Усика Г. І.
учасники справи:
позивач - заступник керівника Харківської місцевої прокуратури № 3 в інтересах держави в особі Харківської міської ради,
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 19 лютого 2019 року у складі колегії суддів: Сащенко І. С., Коваленко І. П., Овсяннікової А. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій
У лютому 2018 року заступник керівника Харківської місцевої прокуратури № 3 в інтересах держави в особі Харківської міської ради звернувся до суду з позовом, в якому просив заборонити експлуатацію нежитлової будівлі літ. "А-2" загальною площею 512,5 кв. м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, шляхом заборони використання вказаного об`єкту за функціональним призначенням, у тому числі у підприємницькій або іншій господарській діяльності.
Позов обґрунтовано тим, що на підставі рішення третейського суду від 14 березня 2006 року право власності на нежитлову будівлю літ. "А-2", площею 512,5 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, зареєстровано за ОСОБА_1 .
Дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки для експлуатації вказаного об`єкту у встановленому законом порядку не видавався.
Прокурор вказував, що оскільки об`єкт будівництва, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, не приймався в експлуатацію у встановленому законом порядку, використання даного об`єкту у підприємницькій діяльності до вводу його в експлуатацію є таким, що суперечить закону.
Підставою для звернення до суду з цим позовом прокурор вказував на порушення інтересів держави в особі Харківської міської ради, оскільки самочинно реконструйовані відповідачем приміщення розташовані на земельній ділянці, яка належить територіальній громаді м. Харкова в особі Харківської міської ради.
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 12 листопада 2018 року позовну заяву прокурора залишено без розгляду.
Залишаючи позовну заяву прокурора без розгляду суд першої інстанції, керуючись пунктом 2 частини першої статті 257 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), дійшов висновку про те, що позовна заява подана прокурором від імені заінтересованої особи, яка не має повноважень на ведення справи.
Постановою Апеляційного суду Харківської області від 19 лютого 2019 року апеляційну скаргу Харківської міської ради задоволено. Ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 12 листопада 2018 року скасовано. Справу повернуто до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Апеляційний суд дійшов висновку про те, що відкриваючи провадження у справі суд першої інстанції фактично підтвердив підстави для представництва прокурора в даній справі. Крім того, судом першої інстанції помилково застосовано положення пункту 2 частини першої статті 257 ЦПК України.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
У березні 2019 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Харківського апеляційного суду від 19 лютого 2019 року у вищевказаній справі,в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати вказану постанову та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції розглянувши справу за відсутності ОСОБА_1, не повідомленого про дату, час і місце розгляду справи, порушив положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статті 129 Конституції України.
Крім того, ОСОБА_1 у касаційній скарзі зазначив, що суд апеляційної інстанції не перевірив та не встановив наявність виключного випадку для подання позову прокурором в інтересах держави, зокрема яким чином Харківська міська рада не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження щодо захисту інтересів. Саме лише посилання у позові на неналежне здійснення органом своїх повноважень не може бути достатньою підставою для розгляду позову прокурора. Також ці твердження спростовуються матеріалами справи, оскільки саме Харківською міською радою оскаржено в апеляційному порядку ухвалу про залишення позову прокурора без розгляду, що свідчить про належне виконання Харківською міською радою своїх обов`язків.
Звертав увагу на те, що ухвала про залишення позову без розгляду приймалась за результатами підготовчого засідання, що відповідає положенням статей 197, 200 ЦПК України.
Факт помилкового застосування судом першої інстанції положень пункту 2 частини першої статті 257 ЦПК України не призвів до прийняття неправильного по суті рішення.
Відзивів від учасників справи на касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 19 лютого 2019 року до Верховного Суду не надходило.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 19 березня 2019 року цю касаційну скаргу призначено судді-доповідачу Штелик С. П.
Ухвалою Верховного Суду від 13 червня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 19 лютого 2019 року та надано учасникам справи строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.
Розпорядженням керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 13 квітня 2020 року № 1017/0/226-20 у зв`язку з рішенням зборів суддів Касаційного цивільного суду від 02 квітня 2020 року № 1 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 квітня 2020 року матеріали цивільної справи № 644/748/18 призначено судді-доповідачу Гулейкову І. Ю.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-ІХ).
Відповідно до пункту 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 460?ІХ касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (в редакції станом на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частинами першою, другою статті 400 ЦПК України (в редакції станом на час подання касаційної скарги) передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана постанова апеляційного суду - без змін, оскільки її винесено з додержанням норм процесуального права.
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
Судами встановлено, що право власності на нерухоме майно: літнє кафе і торговий комплекс по АДРЕСА_2, на виконання укладених договорів позики від 10 грудня 2004 року та від 10 грудня 2004 року (на нежитлову будівлю літ. "А-2", площею 512,5 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ) зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі рішення рішенням від 14 березня 2006 року, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 31 січня 2018 року № 112415598.
Згідно з відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа - підприємець, в процесі припинення не перебуває.
Підставою звернення прокурора з цим позовом стало використання відповідачем нежитлової будівлі літ. "А-2", площею 512,5 кв. м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, без введення в експлуатацію.
Наявність підстав для представництва прокурор обґрунтував тим, що Харківською міською радою не вживались заходи представницького характеру, спрямовані на усунення виявлених порушень, із позовом до суду не зверталась.
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 09 лютого 2018 року позовну заяву прокурора залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, у тому числі для надання документів, що підтверджують наявність передбачених законом підстав для звернення до суду в інтересах інших осіб в контексті вимог частини першої статті 56 ЦПК України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру".
На виконання вимог ухвали суду прокурор звернувся з заявою, в якій зазначає, що Харківська міська рада звернулась до Харківської місцевої прокуратури № 3 з листом щодо вжиття прокуратурою заходів в межах компетенції за фактами порушення ОСОБА_1 законодавства про архітектуру та містобудування, що є належним доказом нездійснення або неналежним чином здійснення обов`язків органом місцевого самоврядування, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.
Крім того, на виконання статті 56 ЦПК України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурором надіслано на адресу Харківської міської ради повідомлення про намір звернутися до суду з позовом в інтересах Харківської міської ради.