Постанова
Іменем України
08 липня 2020 року
м. Київ
справа № 310/3495/15-ц
провадження № 61-39636св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк",
відповідач - ОСОБА_1, правонаступником якої є ОСОБА_2,
третя особа - ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "Укргазбанк"на постанову Апеляційного суду Запорізької області від 16 травня
2018 року в складі колегії суддів: Полякова О. З., Крилової О. В., Воробйової І. А.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У квітні 2015 року Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк" (далі - ПАТ АБ "Укргазбанк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, третя особа - ОСОБА_3, про звернення стягнення на предмет іпотеки, зобов`язання вчинити дії.
Позов мотивований тим, що 22 червня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством "Укргазбанк" (далі - ВАТ "Укргазбанк"), правонаступником якого є
ПАТ АБ "Укргазбанк", та ОСОБА_4 укладено кредитний договір, за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 300 000,00 грн із терміном повернення до
21 червня 2019 року та сплатою 16,5 % річних.
На забезпечення виконання позичальником зобов`язань за зазначеним вище кредитним договором, 22 червня 2017 року між банком та ОСОБА_3 укладено договір іпотеки, за умовами якого іпотекодавець передав в іпотеку банку належне йому нерухоме майно - житловий будинок
АДРЕСА_1 .
Позивач звертав увагу на те, що 17 травня 2010 року за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на 3/4 частини житлового будинку
АДРЕСА_1 , що перебував в іпотеці банку, а тому вона набула статусу іпотекодавця і має виконувати зобов`язання в тому обсязі та на тих умовах, що існували до набуття нею права власності на предмет іпотеки.
Посилаючись на те, що ОСОБА_4 своїх зобов`язань за зазначеним вище кредитним договором не виконує, у зв`язку із чим має заборгованість, яка станом на 09 лютого 2015 року становить 247 404,69 грн, позивач просив в рахунок погашення зазначеної вище заборгованості звернути стягнення на предмет іпотеки - домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, на земельній ділянці площею 1 068,72 кв. м, що зареєстровано за ОСОБА_1 ; визначити спосіб реалізації зазначеного вище нерухомого майна, шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною визначеною на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, визначеної шляхом його оцінки відповідно до вимог
статті 43 Закону України "Про іпотеку"; стягнути з ОСОБА_1 судові витрати; зобов`язати реєстраційну службу вчинити певні дії.
Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 27 травня
2015 року позов задоволено частково. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 22 червня 2007 року в розмірі 247 404,69 грн, звернуто стягнення на предмет іпотеки - 3/4 частини домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 1068,72 кв. м, яке зареєстроване за ОСОБА_1 на праві власності. Визначено спосіб реалізації зазначеного вище нерухомого майна, шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, визначеної шляхом його оцінки відповідно до вимог статті 43 Закону України "Про іпотеку". У задоволенні решти позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що у зв`язку з тим, що ОСОБА_4 порушив умови кредитного договору, забезпеченого іпотекою ОСОБА_3, позивач на підставі статті 23 Закону України "Про іпотеку" набув право на звернення стягнення на предмет іпотеки, який на час розгляду справи належить на праві власності ОСОБА_1 . Разом з тим, судом першої інстанції зазначено, що оскільки відповідач є власником не всього домоволодіння, а тільки 3/4 його частини, стягнення може бути звернено тільки на належну ОСОБА_1 частку.
Постановою Апеляційного суду Запорізької області від 16 травня
2018 року апеляційну скаргу правонаступника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задоволено. Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області
від 27 травня 2015 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції про часткове задоволення позову та ухвалюючи нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, апеляційний суд виходив з того, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, не врахував, що відповідно до пункту 2.1.1. договору іпотеки предметом договору є ціле домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . Проте, звертаючи стягнення на 3/4 предмета іпотеки, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що належна відповідачу частина не виділена в натурі, що призводить до фактичної зміни предмета іпотеки, при цьому дій щодо приведення його у відповідність до Закону України " Про іпотеку" позивачем не вчинено.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги та позиція інших учасників справи
У червні 2018 року ПАТ АБ "Укргазбанк" надіслало засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Апеляційного суду Запорізької області від 16 травня 2018 року, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення апеляційного суду, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Зазначає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову, натомість апеляційний суд, позбавивши позивача права на ефективний судовий захист, скасував законне рішення суду першої інстанції.
Звертає увагу на те, що апеляційним судом безпідставно відмовлено в задоволенні клопотання позивача про зупинення провадження в справі до вступу до участі в справі правонаступників ОСОБА_1 . Вирішуючи питання правонаступництва, залучивши до участі в справі правонаступника ОСОБА_1 - ОСОБА_2, апеляційний суд не звернув увагу на те, що відповідно до матеріалів спадкової справи спадкоємцями ОСОБА_1 є її син ОСОБА_2, який залучений до участі в справі, та чоловік - ОСОБА_3, який безпідставно не був залучений як правонаступник іпотекодавця. В матеріалах спадкової справи наявна постанова приватного нотаріуса Бердянського міського нотаріального округу Каракулова Д. Л. від 07 червня 2017 року про відмову у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку із наявністю спору між спадкоємцями. Проте, посилаючись на цю обставину, суд апеляційної інстанції не перевірив стан розгляду справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення від права на спадкування, не врахував, що цей позов залишено без розгляду.
Вказує на те, що висновок апеляційного суду щодо відсутності заборгованості, в рахунок погашення якої банк просив звернути стягнення на предмет іпотеки, ґрунтується на підставі неналежних доказів. Апеляційним судом безпідставно взято до уваги постанову державного виконавця від 21 вересня 2015 року про закінчення виконавчого провадження, оскільки зазначене виконавче провадження було відкрито на виконання виконавчого документа про стягнення заборгованості за кредитним договором, яка існувала станом на 18 грудня 2012 року, при цьому докази погашення заборгованості за визначений в позові період відсутні.
Апеляційним судом також не враховано, що не зазначення в рішенні суду про звернення стягнення на предмет іпотеки початкової ціни предмета іпотеки в грошовому виразі не є безумовною підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції.
У вересні 2018 року ОСОБА_2 засобами поштового зв`язку направив до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ПАТ АБ "Укргазбанк", в якому зазначає про безпідставність її доводів та правильність висновків апеляційного суду про відсутність правових підстав для задоволення позову.
Звертає увагу на те, що посилання заявника на правові висновки, викладені в постановах Верховного Суду щодо необов`язкового визначення в резолютивній частині рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, ціни предмета іпотеки в грошовому вираженні, ґрунтуються на власному, неправильному тлумаченні банком приписів Закону України "Про іпотеку" та Закону України "Про виконавче провадження". Частина перша статті 39 Закону України "Про іпотеку" має вичерпний перелік відомостей, які мають бути зазначені в резолютивній частині рішення суду, серед який почтова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації. Положення статей 19, 57 Закону України "Про виконавче провадження" дозволяють лише змінювати вже встановлену ціну предмета іпотеки, якщо вартість майна змінилась.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 08 серпня 2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ПАТ АБ "Укргазбанк" на постанову Апеляційного суду Запорізької області від 16 травня 2018 року, витребувано цивільну справу та надано учасникам справи строк на подання відзивів на касаційну скаргу.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 квітня 2020 року справу призначено судді-доповідачу Гулейкову І. Ю.
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-ІХ).
Відповідно до пункту 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону
№ 460-ІХ касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин касаційна скарга ПАТ АБ "Укргазбанк"на постанову Апеляційного суду Запорізької області від 16 травня 2018 року підлягає розгляду Верховним Судом в порядку та за правилами Цивільного процесуального кодексу України
(далі - ЦПК України), в редакції чинній на час її подання, тобто до 08 лютого
2020 року.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України, в редакції чинній на час подання касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Частиною першою статті 400 ЦПК України, в редакції чинній на час подання касаційної скарги, передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова апеляційного суду - без змін, оскільки її прийнято з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Фактичні обставини справи
Судами встановлено, що 22 червня 2007 року між ВАТ "Укргазбанк", правонаступником якого є ПАТ АБ "Укргазбанк", та ОСОБА_4 укладено кредитний договір, за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 300 000,00 грн із терміном повернення до 21 червня 2019 року та сплатою 16,5 % річних.