Постанова
Іменем України
09 липня 2020 року
м. Київ
справа № 562/593/19
провадження № 61-2337св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - Здолбунівська районна державна адміністрація Рівненської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області, у складі судді Мичка І. М., від 14 серпня 2019 року та постанову Рівненського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Гордійчук С. О., Боймиструка С. В., Шимківа С. С., від 26 грудня 2019 року.
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк"), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - Здолбунівська районна державна адміністрація Рівненської області, про захист прав споживача, припинення договору іпотеки, зняття заборони на нерухоме майно.
Свої вимоги ОСОБА_1 мотивувала тим, що 10 квітня 2007 року між нею та ПАТ КБ "ПриватБанк" (правонаступником якого є АТ КБ "ПриватБанк") було укладено кредитний договір № ROHPGK00000158 та договір іпотеки за реєстровим номером № 700. У квітні 2016 року ПАТ КБ "ПриватБанк" подано позовну заяву про стягнення з неї достроково всієї суми кредиту. Рішенням Здолбунівського районного суду від 23 жовтня 2017 року стягнуто з неї на користь ПАТ КБ "Приватбанк" 1 644, 98 долари США, що еквівалентно на день сплати 46 322, 64 грн. Позивач зазначила, що станом на 30 жовтня 2018 року вона повністю виконала рішення суду та сплатила заборгованість за кредитним договором, однак відповідач відмовляється зняти обтяження з предмету іпотеки.
Із урахуванням зазначеного, позивач просила позов задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області від 14 серпня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Припинено дію договору іпотеки від 10 квітня 2007 року № ROHPGK00000158, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ КБ "ПриватБанк", у зв`язку з повним виконанням основного зобов`язання за кредитним договором № ROHPGK00000158 від 10 квітня 2007 року. Знято заборону з нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1, внесену на підставі договору іпотеки від 10 квітня 2007 року № ROHPGK00000158, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ КБ "Приватбанк". Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач повністю виконала своє зобов`язання за кредитним договором, яке забезпечено іпотекою. Зобов`язання припинились у зв`язку із їх виконанням, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Рівненського апеляційного суду від 26 грудня 2019 року апеляційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк" залишено без задоволення, а рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 14 серпня 2019 року - без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позивач повністю виконала зобов`язання за кредитним договором, яке забезпечувалось іпотекою, та станом на 30 жовтня 2018 року заборгованість перед банком за кредитним договором відсутня, а нараховані банком штрафні санкції за несвоєчасне виконання рішення суду не були складовою кредитного зобов`язання, а тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що іпотека, якою забезпечувалося зобов`язання позивача за кредитним договором, є припиненою, а обтяження щодо предмета іпотеки підлягає скасуванню.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі АТ КБ "ПриватБанк" просить скасувати рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 14 серпня 2019 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 26 грудня 2019 року і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що погашення заборгованості на виконання рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 23 жовтня 2017 року здійснено позивачем лише у листопаді 2018 року. Судами проігноровано, що судовим рішенням не було припинено дію кредитного договору, не було його розірвано, а відтак його дія для сторін продовжується. Розмір заборгованості, зазначений у рішенні Здолбунівського районного суду Рівненської області від 23 жовтня 2017 року, визначено станом на 07 квітня 2016 року. Натомість погашення заборгованості відбулося у листопаді 2018 року.
Чинне законодавство не пов`язує припинення зобов`язання з постановленням судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов`язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків.
Враховуючи наявність заборгованості за кредитним договором (внаслідок несвоєчасного виконання рішення суду), відсутні правові підстави для припинення договору іпотеки та зняття заборони з нерухомого майна.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 10 лютого 2020 року відкрито касаційне провадження у справі.
У липні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Відзив на касаційну скаргу не надходив
Фактичні обставини справи, встановлені судами
10 квітня 2007 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № ROHPGK00000158 на суму 5 тис доларів США.
З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором від 10 квітня 2007 року № ROHPGK00000158 між позивачем та відповідачем укладено договір іпотеки від 10 квітня 2007 року за реєстровим № 700, відповідно до умов якого позивач передала в іпотеку ПАТ КБ "ПриватБанк" однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 .
16 жовтня 2015 року державним реєстратором Здолбунівського районного управління юстиції Мішурою В. В. винесено рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень: індексний номер 25312189; заборона на нерухоме майно: однокімнатна квартира АДРЕСА_1 .
Рішенням Здолбунівського районного суду від 23 жовтня 2017 року у справі № 562/932/16-ц позов ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість по тілу кредиту - 1 354 долари США, прострочені відсотки - 270, 69 доларів США, штраф - 0,29 доларів США, пеню - 20 доларів США, всього - 1 644, 98 доларів США. Стягнуто з ОСОБА_1, на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" судовий збір у розмірі 2 017, 60 грн. Рішення набрало законної сили 16 січня 2018 року.
19 жовтня 2018 року державним виконавцем Здолбунівського РВ ДВС ГТУЮ у Рівненській області Струк Р. М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 57349 з виконання рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 23 жовтня 2017 року.
Згідно квитанції № 56 від 30 жовтня 2018 року ОСОБА_1 сплачено на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором згідно рішення суду 46 322, 64 грн.
Відповідно до довідки ПАТ "Державний ощадний банк України" б/н від 30 жовтня 2018 року згідно офіційного курсу гривні до іноземної валюти за даними Національного банку України 46 322, 64 грн еквівалентно 1 644, 98 доларів США.
07 листопада 2018 року державним виконавцем Здолбунівського РВ ДВС ГТУЮ у Рівненській області Струк Р. М. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 57349641 у зв`язку з фактичним виконанням рішення суду.
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", положеннями якого встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Частинами першою та другою статті 400 Цивільного процесуального кодексу України (тут і надалі у редакції, чинній на момент подання касаційної скарги) визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.