Постанова
Іменем України
02 липня 2020 року
м. Київ
справа № 554/5323/14-ц
провадження № 61-1079св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф.,
Шиповича В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство "МТБ Банк",
відповідачі: фізична особа-підприємець ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Октябрського районного суду м. Полтави, у складі судді Буленко О. О.,
від 01 вересня 2015 року та постанову Полтавського апеляційного суду,
у складі колегії суддів: Абрамова П. С., Гальонкіна С. А., Карпушина Г. Л.,
від 09 грудня 2019 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2014 року публічне акціонерне товариство "Марфін банк" (далі -
ПАТ "Марфін банк"), назву якого згідно з рішенням позачергових загальних зборів акціонерів від 28 грудня 2017 року, оформленого протоколом № 56, змінено на публічне акціонерне товариство "МТБ Банк", звернулося до суду з позовом до фізичної особи - підприємця (далі - ФОП) ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позов мотивовано тим, що 02 червня 2008 року між відкритим акціонерним товариством "Морський транспортний банк" (далі - ВАТ "Морський транспортний банк"), правонаступником якого є ПАТ "МТБ Банк", та
ФОП ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 00308/Р (далі - кредитний договір).
У зв`язку зі зміною графіка погашення за кредитним договором між його сторонами 23 квітня 2009 року було укладено договір про внесення змін та доповнень № 1 до кредитного договору.
Відповідно до пункту 1.1 кредитного договору та договорів про внесення змін та доповнень до нього банк (позивач) зобов`язався надати позичальнику кредит у вигляді мультивалютної непоновлювальної кредитної лінії в сумі 20 917 839, 49 грн зі сплатою за користування кредитом 10 % річних за траншами у доларах США і 13 % річних за траншами у гривні і терміном погашення до 31 травня 2016 року.
У зв`язку зі зміною графіка погашення за кредитним договором між банком та ФОП ОСОБА_1 29 грудня 2009 року укладено договір про внесення змін та доповнень № 2 до кредитного договору.
Договорами про внесення змін та доповнень № 3 від 01 вересня 2010 року та № 4 від 18 листопада 2011 року до кредитного договору змінено графік погашення кредиту та умови нарахування процентів за кредитом.
20 вересня 2012 року між банком та позичальником було укладено договір про внесення змін та доповнень № 5 до кредитного договору, згідно з яким викладено кредитний договір в новій редакції.
17 жовтня 2013 року змінено графік погашення кредиту та умови нарахування процентів за договором про внесення змін та доповнень № 6 до кредитного договору.
Банк свої зобов`язання за кредитним договором виконав, що підтверджено меморіальним валютним ордером № 10 від 03 червня 2008 року.
ФОП ОСОБА_1 зобов`язався на умовах, у розмірі та в строки, встановлені кредитним договором, повернути банку кредит, сплатити проценти за користування кредитними коштами, а також комісію, пеню та штрафи відповідно до умов цього договору, однак своїх зобов`язань за не виконав, кредитні кошти повертав несвоєчасно та не в повному обсязі.
З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між Банком та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 00697-СР
від 02 червня 2008 року (далі - договір поруки), відповідно до якого поручитель несе солідарну відповідальність за виконання умов кредитного договору, відповідає перед кредитором за зобов`язаннями, що випливають з кредитного договору, солідарно з боржником і в повному обсязі.
У зв`язку зі зміною графіка погашення кредиту за кредитним договором було укладено договори про внесення змін та доповнень до договору поруки № 1 від 23 квітня 2009 року, № 2 від 29 грудня 2009 року, № 3 від 01 вересня
2010 року.
У зв`язку зі зміною найменування кредитора та графіка погашення кредиту за кредитним договором було укладено договір про внесення змін та доповнень до Договору поруки № 4 від 18 листопада 2011 року.
У зв`язку зі зміною графіка погашення кредиту за кредитним договором було укладено договір про внесення змін та доповнень до договору поруки
від 20 вересня 2012 року та від 17 жовтня 2013 року.
Посилаючись на те, що відповідачі своїх зобов`язань за зазначеними договорами не виконали, з урахуванням поданих уточнень, позивач просив суд стягнути солідарно з відповідачів заборгованість в загальному розмірі 11 658 187,15грн, яка складається із 8 688 949, 88 грн заборгованості за кредитом, 2 243 983, 80 грн заборгованості за процентами, 725 253, 47 грн пені.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 01 вересня 2015 року позов ПАТ "Марфін банк" задоволено. Стягнуто солідарно із
ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ "Марфін банк" заборгованість у розмірі 11 658 187, 15 грн за кредитним договором. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі порушили зобов`язання за кредитним договором та договором поруки, що призвело до настання правових наслідків, визначених статтею 611 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та умовами договорів і є підставою для стягнення заборгованості за кредитним договором. Невиконання позичальником умов кредитного договору є істотним його порушенням, адже позивач не отримав проценти, на які розраховував згідно.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 30 серпня 2016 року рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 01 вересня 2015 року скасовано та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ "Марфін банк" 8 688 949, 88 грн заборгованості за кредитом, 2 243 983, 80 грн заборгованості за процентами, 703 248, 40 грн пені. Провадження у справі в частині позовних вимог
ПАТ "Марфін банк" до ФОП ОСОБА_1 закрито. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та закриваючи провадження у справі в частині вимог до ФОП ОСОБА_1 виходив з того, що не допускається об`єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, а в цій частині спір віднесено до юрисдикції господарських судів.
Ухвалюючи нове рішення в частині стягнення заборгованості із поручителя, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_2, однак зауважив, що відповідно до пункту 1 частини другої статті 258 ЦК України нарахування пені не може перевищувати одного року, а відповідно до статті 253 цього Кодексу позовна давність за позовом про стягнення пені обчислюється за кожен день, на який вона нараховується, що не врахував суд першої інстанції, то апеляційний суд відповідно зменшив розмір пені.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року рішення Апеляційного суду Полтавської області від 30 серпня 2016 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Приймаючи постанову від 06 лютого 2019 року, Велика Палата Верховного Суду виходила з того, що позовні вимоги до кількох відповідачів, серед яких є хоча б одна фізична особа, заявлені до 15 грудня 2017 року, мають розглядатися в одному провадженні, якщо такі вимоги однорідні, нерозривно пов`язані між собою та від вирішення однієї з них залежить вирішення інших.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду вказала, що визначаючи розмір заборгованості, який підлягає стягненню, суд апеляційної інстанції не перевірив, чи було дотримано позивачем умови кредитного договору з внесеними змінами та доповненнями при складені розрахунку, зокрема положення пункту 5.8 кредитного договору у редакції договору про внесення змін та доповнень № 5 від 20 вересня 2012 року та пункту 11 договору про внесення змін та доповнень № 6 до від 17 жовтня 2013 року.
Постановою Полтавського апеляційного суду від 09 грудня 2019 року апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 01 вересня 2015 року змінено в частині розміру заборгованості за кредитом та розподілу судових витрат.
Зменшено стягнуту з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в солідарному порядку на користь ПАТ "Марфін Банк" заборгованість за кредитним договором № 00308/Р від 02 червня 2008 року із 11 658 187, 15 грн до 11 097 238, 67 грн, що складається із: заборгованості за кредитом в сумі 8 688 949, 88 грн, заборгованості за процентами в сумі 1 706 068, 83 грн, пені за прострочення виконання зобов`язань в сумі 702 219, 936 грн.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Приймаючи постанову від 09 грудня 2019 року, колегія суддів погодилась із висновками місцевого суду щодо солідарної відповідальності боржників за невиконання зобов`язань за кредитним договором від 02 червня 2008 року зі змінами та доповненнями до нього, та розмір заборгованості по кредиту станом на 02 квітня 2014 року в сумі 8 688 949, 88 грн вважала доведеним.
Визначаючи розмір процентів, що підлягають стягненню апеляційним судом із поданого банком розрахунку виключено нарахування процентів:
- за період з 25 квітня 2013 року по 17 жовтня 2013 року, відповідно до умов пункту 11 договору про внесення змін та доповнень № 6 до кредитного договору від 17 жовтня 2013 року;
- за період після 27 червня 2014 року, виходячи з того, що пред`явлення позову про дострокове стягнення кредитних коштів є окремим видом вимоги про дострокове повернення коштів, яке підтверджується судовим рішенням та має правовим наслідком зміну визначеного кредитним договором строку кредитування, по спливу якого Банк втрачає право нараховувати обумовлені в договорі проценти. Судом апеляційної інстанції при цьому враховано висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року в справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18).
Визначаючи розмір пені, що підлягає стягненню колегією суддів враховано положення пункту 5.8 договору про внесення змін та доповнень № 5 до кредитного договору від 20 вересня 2012 року, яким передбачено право Банку нараховувати штрафні санкцій, пеню за прострочення виконання грошового протягом трьох років з дня коли зобов`язання мало бути виконано, та з поданого банком розрахунку виключено нарахування пені:
- за прострочення сплати кредиту та процентів за його користування за період з 25 квітня 2013 року по 17 жовтня 2013 року на підставі
пункту 11 договору про внесення змін та доповнень № 6 до кредитного договору від 17 жовтня 2013 року;
- за прострочення сплати процентів за користування кредитом за період з 17 квітня 2014 року до 28 квітня 2015 року, з урахуванням припинення права Банку нараховувати проценти з 27 червня 2014 року.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
В поданій у січні 2020 року касаційній скарзі представник відповідача
ФОП ОСОБА_1 - адвокат Марченко Г. І., посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове судове рішення про відмову у їх задоволенні.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 10 лютого 2020 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано її матеріали з місцевого суду.
В березні 2020 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 09 червня 2020 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційну скаргу мотивовано тим, що відповідач не оспорює отримання ним коштів за кредитним договором у доларах США. Разом з тим, в подальшому пунктом 1 договору про внесення змін та доповнень № 6 від 17 жовтня
2013 року зазначено, що загальна сума заборгованості за основним боргом по кредиту станом на 17 жовтня 2013 року складає 8 706 549, 77 грн, що відповідає згідно графіку максимальному ліміту в редакції кредитного договору від 17 жовтня 2013 року боргу станом на 31 серпня 2013 року. Вважає, що оскільки зазначена додаткова угода укладалася 17 жовтня
2013 року та наявність прострочень виконання зобов`язань сторонами не зазначена, з урахуванням пункту 4 договору про внесення змін та доповнень № 6 від 17 жовтня 2013 року розмір заборгованості складає 8 702 149, 88 грн.
Поза увагою судів попередніх інстанцій залишено те, що заява про збільшення позовних вимог подана неповноважним представником позивача, а отже не може бути предметом розгляду судами.
З огляду на відсутність належних доказів видачі позичальнику 20 вересня 2012 року кредитних коштів у гривні позовні вимоги Банку є недоведеними.
Незасвідчені копії виписок по рахункам та інші первинні банківські документи були подані позивачем на стадії повторного апеляційного розгляду з порушенням порядку їх подання, а відтак, суд апеляційної інстанції не повинен був брати їх до уваги.
Доводи осіб, які подали відзив на касаційну скаргу
У березні 2020 року до Верховного Суду надійшов відзив АТ "МТБ Банк" на касаційну скаргу, в якому представник відповідача посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржених судових рішень просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Октябрського районного суду
м. Полтави від 01 вересня 2015 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 09 грудня 2019 року залишити без змін.
Звертає увагу касаційного суду на те, що уклавши 20 вересня 2012 року договір про внесення змін та доповнень № 5 до кредитного договору сторони дійшли згоди щодо зміни валюти виконання зобов`язання на національну валюту України - гривню та встановили, що максимальний розмір заборгованості за цим договором має становити не більше 9 097 097, 88 грн. Факт виконання Банком взятих на себе зобов`язань підтверджується відповідним меморіальним ордером та платіжним дорученням.
Фактично не було здійснено видачу позичальнику коштів за кредитною лінією траншами (частинами), а було проведено конвертацію валюти кредиту у гривню на підставі заяви ФОП ОСОБА_1 від 06 липня 2012 року.
Наголошує на тому, що укладаючи 17 жовтня 2013 року договір про внесення змін та доповнень № 6 до кредитного договору сторони встановили розмір заборгованості ФОП ОСОБА_1 перед банком за кредитом без урахування процентів станом на день підписання цієї додаткової угоди в сумі 8 706 549, 77 грн.
У поданій в березні 2020 року відповіді на відзив представник
ФОП ОСОБА_1 - ОСОБА_3 звертає увагу касаційного суду на те, що позивачем до відзиву на касаційну скаргу додано новий доказ - заяву
ФОП ОСОБА_1 від 06 липня 2012 року, без обґрунтування неможливості подання такого доказу раніше.
Вважає, що з урахуванням поданої позивачем заяви від 06 липня 2012 року та умов додаткових угод № 5 від 20 вересня 2012 року та № 6 від 17 жовтня
2013 року до кредитного договору заборгованість ФОП ОСОБА_1 за кредитом повинна становити 8 645 058 грн, що на 61 491, 77 грн менше, аніж стягнуто судом.
Наголошує на тому, що належних та допустимих доказів видачі
ФОП ОСОБА_1 кредитних коштів в гривні суду не надано.
У квітні 2020 року ПАТ "МТБ БАНК" подано заперечення на відповідь на відзив ФОП ОСОБА_1, в якому представник позивача звертає увагу суду на безпідставність доводів відповідача.
06 липня 2012 року ФОП ОСОБА_1 звертався до Банку із заявою про проведення конвертації заборгованості по кредитному договору та просив розглянути питання зміни графіку погашення по кредиту з урахуванням запропонованого ним варіанту. Разом з тим, сторонами було погоджено інший графік погашення заборгованості за кредитним договором, викладений в договорі про внесення змін та доповнень № 5 від 20 вересня 2012 року до кредитного договору.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 02 червня 2008 року між
ВАТ "Морський транспортний банк", правонаступником якого є ПАТ "Марфін банк", та ФОП ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, відповідно до умов пункту 1.1 якого Банк зобов`язується надати позичальнику кредит у вигляді непоновлювальної кредитної лінії на суму 1 444 620 доларів США на такі цілі: 1 400 000 доларів США на придбання нежитлового приміщення загальною площею 748, 6 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1, та 44 620 доларів США на оплату страхових платежів з 02 червня 2008 року і терміном погашення по 29 травня 2009 року, з урахуванням умов підпунктів 3.2.3.1-3.2.3.7 зазначеного договору, зі сплатою 13 % річних за фактичний період користування кредитом (з розрахунку 360 календарних днів у році) від фактичної суми заборгованості за кредитом, а позичальник зобов`язується на умовах, у розмірі та в строки, встановлені в цьому договорі, повернути банку кредит, сплатити відсотки за користування кредитом, а також сплатити комісії, пені, штраф та інші платежі, які передбачені умовами цього договору. Кредит видається з можливістю конвертації у національну валюту України.
Відповідно до пункту 1.2 кредитного договору позичальник має право отримувати кошти за кредитом таким чином, щоб загальна сума отриманих коштів (траншів) за кредитом не перевищувала встановленої
пунктом 1.1 цього договору суми.
Відповідно до пункту 1.3 видача коштів за кредитом відбувається траншами (частинами) на підставі письмових повідомлень (заявок), отриманих від позичальника, що є невід`ємними частинами цього договору, шляхом перерахування коштів з позичкового рахунку на поточний рахунок позичальника в доларах США № НОМЕР_1, відкритий у філії
ВАТ "Морський транспортний банк" у м. Полтаві, МФО 331973.
У зв`язку зі зміною графіку погашення та умов кредитного договору між
позивачем та ФОП ОСОБА_1 неодноразово укладались договори про внесення змін та доповнень до кредитного договору, а саме: 23 квітня
та 29 грудня 2009 року, 01 вересня 2010 року, 18 листопада 2011 року,
20 вересня 2012 року та 17 жовтня 2013 року.
Згідно з пунктом 5.2 кредитного договору при порушенні позичальником будь-якого із зобов`язань, передбачених підпунктами 1.1, 3.2.3, 3.3.2 кредитного договору, позивач нараховує, а позичальник зобов`язаний сплатити банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Відповідно до умов пункту 1.3 договору про внесення змін та доповнень № 5 до кредитного договору від 20 вересня 2012 року банк відкриває позичальнику кредитну лінію на строк з 02 червня 2008 року і терміном погашення до 31 травня 2016 року.