ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 липня 2020 року
м. Київ
справа № 804/1086/16
адміністративне провадження № К/9901/42281/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Усенко Є.А.,
суддів: Гімона М.М., Гусака М.Б.,
розглянув у судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ʼʼМТПО Днепрʼʼ до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Соборному районі м. Дніпра Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (правонаступник Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області) на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.11.2016 (суддя - Гончарова І.А.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.09.2017 (головуючий суддя - Семененко Я.В., судді - Бишевська Н.А., Добродняк І.Ю.),
У С Т А Н О В И В:
У лютому 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю ʼʼМТПО Днепрʼʼ (далі - ТОВ ʼʼМТПО Днепрʼʼ, Товариство, позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - ДПІ, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми ʼʼРʼʼ від 24.07.2015 №0003272204 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем ʼʼподаток на додану вартістьʼʼ (далі - ПДВ) на 242ʼ 001,00 грн, в тому числі штрафні (фінансові) санкції - 48ʼ 400,00 грн.
На обґрунтування позовних вимог Товариство зазначило, що висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 08.07.2015 №2115/04-63-22-04/38836499 ʼʼПро результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ ʼʼМТПО Днепрʼʼ з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах із ТОВ ʼʼАмарант Групʼʼ та ТОВ ʼʼГордон - Сервісʼʼ за період з 01.04.2013 по червень 2015 рокуʼʼ є безпідставними, оскільки господарські операції із вказаними контрагентами мали реальний характер, підтверджуються первинними бухгалтерськими та іншими документами бухгалтерського та податкового обліку, копії яких були надані під час перевірки та долучені до заперечень на акт перевірки. Що ж до порушення ТОВ ʼʼАмарант Групʼʼ та ТОВ ʼʼГордон-Сервісʼʼ правил податкового обліку, як підстави для виключення з податкового кредиту в податковому обліку Товариства за вересень - грудень 2014 року, січень, лютий 2015 року ПДВ в загальній сумі 273ʼ 811,11 грн, позивач зазначив, що не повинен нести відповідальність за поведінку контрагентів, а також за можливу недостовірність відомостей щодо них, включених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (далі - Єдиний державний реєстр).
Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 24.11.2016, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.09.2017, адміністративний позов задовольнив: визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення ДПІ від 24.07.2015 №0003272204.
Суди попередніх інстанцій на підставі оцінки досліджених в судовому процесі письмових доказів (первинних документів, якими оформлені операції з придбання Товариством у ТОВ ʼʼАмарант Групʼʼ та ТОВ ʼʼГордон - Сервісʼʼ товарів та послуг, податкових накладних, виписаних на ці операції), дійшли висновку, що операції між позивачем та ТОВ ʼʼАмарант Групʼʼ та ТОВ ʼʼГордон - Сервісʼʼ фактично відбулися, суми податкового кредиту за вересень - грудень 2014 року, січень, лютий 2015 року позивач задекларував відповідно до норм статті 198 Податкового кодексу України. Посилання контролюючого органу на протоколи допитів службових осіб ТОВ ʼʼАмарант Групʼʼ та ТОВ ʼʼГордон-Сервісʼʼ в кримінальних провадженнях та вирок Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровськ від 12.08.2015 у справі №204/5136/15-к (провадження №1-кп/204/364/15), яким громадянку ОСОБА_1 (фінансового директора ТОВ ʼʼЛоко-Сʼʼ) засуджено за частиною 2 статті 212 Кримінального кодексу України (ухилення від сплати податків), суди відхилили, вказавши, що зазначені протоколи не є доказами в адміністративному судочинстві, а у вироці не встановлені обставини, що стосуються операцій між позивачем та ТОВ ʼʼАмарант Групʼʼ та ТОВ ʼʼГордон-Сервісʼʼ. Суди визнали обґрунтованим довід позивача щодо індивідуальної відповідальності платника податків.
ДПІ подала касаційну скаргу на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.11.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.09.2017, у якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ці судові рішення та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.
Обґрунтовуючи вимоги, викладені в касаційній скарзі, ДПІ посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, внаслідок чого оцінка доказів у справі була зроблена неправильно, неправильно встановлені обставини у справі та неправильно застосовані норми матеріального права, зокрема норми частин першої, другої статті 9 Закону України ʼʼПро бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україніʼʼ, пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України. ДПІ зазначає, що застосування цих норм судами першої та апеляційної інстанцій не відповідає правовій позиції Верховного Суду України в постанові від 14.03.2017 (справа №826/20366/13-а) щодо оцінки судом при дослідженні питання про реальність господарських операцій в адміністративній справі обставин, встановлених у кримінальному провадженні.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 13.11.2017 відкрив касаційне провадження №К/800/31679/17 за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Соборному районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області та витребував матеріали справи №804/1086/16 з Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
У запереченнях проти касаційної скарги, позивач просить залишити скаргу без задоволення як безпідставну, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
Позивач, посилаючись на висновки постанови Верховного Суду Україні від 05.04.2017 у справі, вказує, що інформація, отримана в процедурах досудового розслідування в кримінальному провадженні, не є доказом у адміністративній справі, а ухвалення Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровськ вироку від 12.08.2015 у справі №204/5136/15-к (провадження №1-кп/204/364/15) стосовно громадянки ОСОБА_1 за умисне ухилення від сплати податків із залученням ТОВ ʼʼГордон - Сервісʼʼ не впливає на право Товариства формувати дані свого податкового обліку по взаємовідносинам із ТОВ ʼʼГордон-Сервісʼʼ.
Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від 02.06.2106 №1401-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, статтю 125 Конституції України викладено в редакції, згідно з якою Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України.
Згідно з пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, з дня початку роботи Верховного Суду у складі, визначеному цим Законом, Верховний Суд України, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України припиняють свою діяльність та ліквідуються у встановленому законом порядку.
Відповідно до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, постановою Пленуму Верховного Суду від 30.11.2017 №2 "Про визначення дня початку роботи Верховного Суду" днем початку роботи Верховного Суду визначено 15.12.2017.
Законом України від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017, Кодекс адміністративного судочинства викладено в новій редакції.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.03.2018 у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Гончарова І.А. (головуючий суддя), Олендер І.Я., Ханова Р.Ф.
Суддя Гончарова І.А подала заяву про самовідвід з підстав її участі у розгляді цієї справи у суді першої інстанції, яку ухвалою Верховного Суду від 16.06.2020 задоволено, а матеріали касаційної скарги у справі №804/1086/16 разом зі справою передано до Секретаріату Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду для визначення складу суду у порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, Положенням про автоматизовану систему документообігу суду та Тимчасовими засадами використання автоматизованої системи документообігу суду та визначення складу суду у Верховному Суді.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.06.2020 у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Усенко Є.А. (головуючий суддя), Гімон М.М., Гусак М.Б.
Відповідно до частини першої статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України та згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 28.03.2018 №296 та від 19.06.2019 №537 здійснено процесуальну заміну відповідача у справі на Головне управління ДПС у Дніпропетровській області.
Верховний Суд перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача, обґрунтування заперечень позивача щодо вимог касаційної скарги, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Суди попередніх інстанцій встановили, що фактичною підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення, з приводу правомірності якого виник спір, слугували висновки контролюючого органу, викладені в акті від 08.07.2015 №2115/04-63-22-04/38836499 ʼʼПро результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ ʼʼМТПО Днепрʼʼ з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах із ТОВ ʼʼАмарант Групʼʼ та ТОВ ʼʼГордон - Сервісʼʼ за період з 01.04.2013 по червень 2015 рокуʼʼ (далі - акт перевірки).
Перевірка проведена на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (далі - ПК), постанови старшого слідчого з ОВС ВКР СУ ФР ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 08.04.2014 у кримінальному провадженні №32015040000000021, порушеного за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 205, частиною 3 статті 212, частиною 3 статті 358 Кримінального кодексу України, та наказу начальника ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська від 24.06.2015 №602.
Згідно з висновками, викладеними в акті перевірки, Товариство порушило норми підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, пункту 44.1 статті 44, пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.2 статті 200, пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК.
У акті перевірки зазначено, що Товариство завищило податковий кредит у податковому обліку з ПДВ за вересень-грудень 2014 року, січень, лютий 2015 року на загальну суму 273ʼ 811,11 грн за рахунок сум ПДВ, сплачених (нарахованих) за операціями з придбання товарів (комплектуючі, запасні частини, агрегати для машинобудівної та гірничозбагачувальної промисловості) і послуг (передпродажна підготовка деталей, інформаційно-консультативні послуги) з ТОВ ʼʼАмарант Групʼʼ, ТОВ ʼʼГордон-Сервісʼʼ на підставі податкових накладних, виписаних цими постачальниками у межах договорів від 01.09.2014 №01092014, від 29.08.2014 №290814/2, від 30.09.2014 №3009/12, від 29.08.2014 №3009/013, від 12.01.2015 №120101. Такий висновок обґрунтований податковою інформацією, отриманою за результатами податкового контролю стосовно постачальників товарів (послуг), в тому числі позивача, по ланцюгу постачання ТОВ ʼʼАмарант Групʼʼ, ТОВ ʼʼГордон-Сервісʼʼ - ТОВ ʼʼМТПО Днепрʼʼ - ТДВ ʼʼПапаснянський ВРЗʼʼ, ТОВ ʼʼПрофіімтехʼʼ, ТОВ ʼʼАльфагроʼʼ. Відповідно до цієї інформації ТОВ ʼʼАмарант Групʼʼ, ТОВ ʼʼГордон-Сервісʼʼ відсутні за місцезнаходженням, не мають матеріально-технічних та трудових ресурсів, об`єктивно необхідних для здійснення відповідної господарської діяльності; посадові особи цих підприємств ( ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відповідно) під час допиту в кримінальних провадженнях засвідчили про свою непричетність до господарських операцій, на які виписані первинні документи за їх участю та про вчинення дій щодо державної реєстрації ТОВ ʼʼАмарант Групʼʼ і ТОВ ʼʼГордон-Сервісʼʼ на пропозицію інших осіб за винагороду; у вироці Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровськ від 12.08.2015 у справі №204/5136/15-к встановлені обставини щодо фіктивності ТОВ ʼʼГордон-Сервісʼʼ. З врахуванням наведених обставин, а також відсутності у позивача товарно-транспортних накладних або інших документів, які б підтверджували перевезення товарів, невідповідність актів здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) вимогам, встановленим правовими нормами до первинного документу (в актах не розкрито зміст послуги, не вказані її кількісні та якісні характеристики, одиниця виміру та обсяги операції) операції між ТОВ ʼʼАмарант Групʼʼ, ТОВ ʼʼГордон-Сервісʼʼ та Товариством в акті перевірки кваліфіковані як безтоварні.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16.07.1999 №996-ХIV ʼʼПро бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україніʼʼ (далі - Закон №996-ХIV).
Відповідно до статті 1 Закону №996-XIV первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
За змістом цієї норми обов`язковими для первинного документу є такі ознаки: він має містити відомості про господарську операцію; він підтверджує (фіксує) факт операції.
У свою чергу, господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства (стаття 1 цього ж Закону).
Згідно із частинами першою та другою статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.