ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 липня 2020 року
м. Київ
Справа № 5015/118/11
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду
Катеринчук Л.Й. - головуючої, Банаська О.О., Жукова С.В.
за участю секретаря судового засідання Лавринчук О.Ю.
учасники справи:
ініціюючий кредитор, відповідач-1 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Укравтозапчастина",
боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Львівський Автонавантажувач",
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Львівські заводи автомобілебудування",
представники - адвокат Демідонт Б.О. (ордер серії ВС №1026744 від 16.06.2020), керівник Ганайлюк Б.А.
відповідач-2 - ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Львівський Автонавантажувач" Козій Володимир Юрійович,
кредитор, третя особа - фізична особа-підприємець Гаврилюк Олександр Романович, особисто
кредитор - Приватне акціонерне товариство "Виробничо-наукова компанія "Розточчя СТ"
представники - адвокат Білан П.В. (довіреність від 05.03.2020), Карпенко О.Р. (довіреність від 01.06.2020)
Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Виробниче об`єднання "ЛЗА",
арбітражний керуючий Наумова Ольга Василівна,
Прокуратура Львівської області,
ліквідатор - арбітражний керуючий Козій Володимир Юрійович
розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівські заводи автомобілебудування"
на постанову Західного апеляційного господарського суду
від 24.02.2020
у складі колегії суддів: Мирутенко О.Л. (головуючий), Матущак О.І., Якімець Г.Г.
та ухвалу Господарського суду Львівської області
від 18.09.2019
у складі судді Чорній Л.З.
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівські заводи автомобілебудування"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтозапчастина" та ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Львівський Автонавантажувач" Козія Володимира Юрійовича
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - фізичної особи-підприємця Гаврилюка Олександра Романовича
про визнання недійсним договору відступлення права вимоги від 29.12.2016 та про визнання погашеними вимог ініціюючого кредитора
у справі № 5015/118/11
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтозапчастина"
про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Львівський Автонавантажувач"
ПРОЦЕДУРА КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ
1. 20.03.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Львівські заводи автомобілебудування" засобами електронного зв`язку звернулося безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою від 18.03.2020 на постанову Західного апеляційного господарського суду від 24.02.2020 та ухвалу Господарського суду Львівської області від 18.09.2019 у справі №5015/118/11 в порядку статей 286-289 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та клопотало про поновлення строку на касаційне оскарження.
2. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №5015/118/11 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі Катеринчук Л.Й. - головуючої, Васьковського О.В., Пєскова В.Г., що підтверджується витягом з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 23.03.2020.
3. У зв`язку з відпусткою судді Пєскова В.Г. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №5015/118/11 визначено колегію суддів у складі: Катеринчук Л.Й. - головуюча, Банасько О.О., Васьковський О.В., що підтверджується витягом з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду 24.03.2020.
4. Ухвалою Верховного Суду від 18.05.2020 у складі колегії суддів Касаційного господарського суду Катеринчук Л.Й. - головуючої, Банаська О.О., Васьковського О.В. поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Львівські заводи автомобілебудування" строк на касаційне оскарження, відкрито касаційне провадження у справі №5015/118/11 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівські заводи автомобілебудування" на постанову Західного апеляційного господарського суду 24.02.2020 та ухвалу Господарського суду Львівської області 18.09.2019; розгляд касаційної скарги призначено на 18.06.2020 о 10:45.
5. Ухвалою 18.06.2020 Верховний Суд відклав розгляд касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівські заводи автомобілебудування" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 24.02.2020 та ухвалу Господарського суду Львівської області від 18.09.2019 у справі №5015/118/11 у судовому засіданні на 09.07.2020 о 10:30.
6. У зв`язку з відпусткою судді Васьковського О.В. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №5015/118/11 визначено колегію суддів у складі Катеринчук Л.Й. - головуючої, Банаська О.О., Жукова С.В., що підтверджується витягом з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 03.07.2020.
7. Ухвалою 07.07.2020 Верховний Суд у зазначеному складі прийняв справу №5015/118/11 Господарського суду Львівської області за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівські заводи автомобілебудування" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 24.02.2020 та ухвалу Господарського суду Львівської області від 18.09.2019 до провадження; розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівські заводи автомобілебудування" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 24.02.2020 та ухвалу Господарського суду Львівської області від 18.09.2019 у справі №5015/118/11 у судовому засіданні, призначеному ухвалою Верховного Суду від 18.06.2020 на 09.07.2020 о 10:30.
ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Розгляд справи в суді першої інстанції та прийняте ним рішення
8. Провадження у справі №5015/118/11 (28/45) про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Львівський Автонавантажувач" (далі - ТОВ "УК "Львівський Автонавантажувач", боржник), порушене ухвалою Господарського суду Львівської області від 17.05.2010 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтозапчастина" (далі - ТОВ "Укравтозапчастина", ініціюючий кредитор) за загальною процедурою відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) в редакції до набрання чинності 19.01.2013 Законом України №4212-VІ від 22.12.2011, здійснюється на стадії ліквідаційної процедури, введеної постановою місцевого суду від 15.07.2011 про визнання боржника банкрутом з призначенням ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Скочка І.Я.
9. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 20.06.2011 затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ "УК "Львівський Автонавантажувач", у тому числі з грошовими вимогами ініціюючого кредитора - ТОВ "Укравтозапчастина" на суму 125 грн. судових витрат у першу чергу та на суму 1 060 060 531, 25 грн. у четверту чергу; ВАТ "Львівський завод автонавантажувач" на суму 125 грн. судових витрат у першу чергу та на суму 143 328 грн. у четверту чергу; ВАТ "ВНК "Розточчя СТ" на суму 125 грн. судових витрату першу чергу та на суму 1 146 719, 35 грн. у четверту чергу; ПрАТ "Оргхім" на суму 125 грн. судових витрат та на суму 7 463 882, 84 грн. основного боргу у першу чергу.
10. Ухвалою Господарського суду Львівської області 06.12.2011 достроково припинено повноваження ліквідатора Скочка І.Я. за його заявою, призначено ліквідатором ТОВ "УК "Львівський Автонавантажувач" арбітражного керуючого Хомишина І.Г., повноваження якого достроково припинено за його заявою ухвалою місцевого суду від 18.05.2016 з призначенням ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Козія В.Ю.
11. Ухвалою Господарського суду Львівської області 29.01.2020 за результатами розгляду клопотань ПрАТ "Оргхім" та ТОВ "Львівські заводи автомобілебудування" відсторонено арбітражного керуючого Козія В.Ю. від виконання повноважень ліквідатора банкрута, призначено ліквідатором ТОВ "УК "Львівський Автонавантажувач" арбітражного керуючого Наумову О.В.
11.1. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 01.06.2020 ухвалу Господарського суду Львівської області 29.01.2020 у цій справі скасовано в частині пунктів 1, 2, 3; у задоволенні клопотань ПрАТ "Оргхім" від 29.11.2018 та ТОВ "Львівські заводи автомобілебудування" від 20.11.2018 про відсторонення ліквідатора у справі про банкрутство ТОВ "УК "Львівський Автонавантажувач" Козія В.Ю. відмовлено.
Отже, в період з 30.01.2020 по 01.06.2020 повноваження ліквідатора ТОВ "УК "Львівський Автонавантажувач" виконувала арбітражний керуючий Наумова О.В., а з 02.06.2020 по даний час ліквідатором ТОВ "УК "Львівський Автонавантажувач" є арбітражний керуючий Козій В.Ю.
12. 03.04.2019 ТОВ "Львівські заводи автомобілебудування", як уповноважена особа учасників боржника у справі про банкрутство, визнана ухвалою місцевого суду 14.12.2016, подало заяву за вх. №930/19 про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 29.12.2016, укладеного між ТОВ "Укравтозапчастина" (ініціюючий кредитор) та ФОП Гаврилюком О.Р., та про визнання погашеними вимог ініціюючого кредитора (том 51, а.с. 8-10). Позовною заявою/скаргою 19.06.2019 за вх. №1648/19 ТОВ "Львівські заводи автомобілебудування" уточнило свої позовні вимоги в частині визнання припиненими (погашеними) грошових вимог кредитора ТОВ "Укравтозапчастина" до боржника ТОВ "УК "Львівський Автонавантажувач" на суму 1 050 656, 25 грн. із загальної суми вимог 1 060 656, 25 грн., та просило визнати недійсним Договір про відступлення права вимоги №01/03 від 29.12.2016, укладений між ТОВ "Укравтозапчастина" та ФОП Гаврилюком О.Р. (том 51, а.с. 36-40).
12.1. В обґрунтування поданих заяв ТОВ "Львівські заводи автомобілебудування" зазначило про те, що заступник керівника ініціюючого кредитора з 2009 року по травень 2010 року здійснював оперативне управління боржником; ініціюючий кредитор придбав у боржника пакет акцій за 1/10 частку від їх ціни, а розрахунок провів не в рахунок заборгованості боржника, а сплативши кошти на рахунок дочірнього товариства та ФОП Гаврилюк О.Р.; емітент векселів ЗАТ "Автонавантажувач" з вересня 2009 року виконав для ініціюючого кредитора роботи на суму понад 1500 тис. грн., які станом 05.05.2010 не були оплачені. 05.05.2010 ЗАТ "Автонавантажувач" передав ТОВ "УК "Львівський автонавантажувач" права вимоги на 870 тис. грн. 15.06.2010 керівник ТОВ "УК "Львівський автонавантажувач" направив ініціюючому кредитору вимогу провести залік однорідних зустрічних вимог, ініціюючий кредитор отримав цю вимогу та провів залік. Заявник зазначив, що уступка за оспорюваним договором вимог до боржника на суму 1 060 531 грн. за ціною 10 тис. грн. та з правом відстрочення оплати за відступлене право вимоги на 36 місяців не можуть вважатись справедливими добросовісними та розумними, а умови договору не відповідають пункту 6 частини першої статті 3 ЦК України, що є підставою для визнання такого договору недійсним.
12.2. Заявник аргументував, що укладений між ТОВ "Укравтозапчастина" та ФОП Гаврилюком О.Р. оспорюваний договір за своєю юридичною природою (незважаючи на його назву як договір про відступлення права вимоги) є договором факторингу, а зобов`язання ТОВ "УК "Львівський автонавантажувач" перед ТОВ "Укравтозапчастина" на суму 1 060 656, 25 грн. є фактично частково припиненими на суму 1 050 656, 25 грн. у зв`язку із застосуванням статті 605 ЦК України та з фактичним прощенням боргу ініціюючим кредитором на таку суму внаслідок укладення оспорюваного договору.
13. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 18.09.2019 заяви ТОВ "Львівські заводи автомобілебудування" за вх. №930/19 від 03.04.2019 про визнання недійсним договору уступки права вимоги від 29.12.2016 та про визнання погашеними вимогами ініціюючого кредитора з врахуванням уточнень відповідно до заяви про визнання недійсним договору та визнання зобов`язання припиненим за вх. №1648/19 від 19.06.2019 задоволено частково; визнано недійсним договір про відступлення права вимоги №01/03 від 29.12.2016, укладений між ТОВ "Укравтозапчастина" та фізичною особою-підприємцем Гаврилюком О.Р.; у задоволенні решти вимог заяв відмовлено (том 51 а.с. 153-174).
13.1. Місцевий суд дійшов висновку про недійсність оспорюваного договору відступлення прав вимоги від 29.12.2016 як правочину, укладеного з порушенням вимог статей 203, 215, 512, 513, 514 ЦК України, за яким було передано права за судовим рішенням, оскільки результат відступлення прав вимоги за умовами оспорюваного договору наступав у майбутньому та за актом приймання-передачі набувачу було передано: рішення Господарського суду Львівської області у справі №13/2120 від 08.10.2009 про стягнення заборгованості та ухвала Господарського суду Львівської області у справі №5015/118/11 про визнання кредиторських вимог. Доказів передачі первинних документів (векселів) сторонами договору суду не надано.
У зазначеній частині ухвала місцевого суду не оскаржувалась.
13.2. Місцевий суд, встановив, що відповідно до поданих заявником заяв, він просить визнати припиненим (погашеним) зобов`язання ініціюючого кредитора, зазначаючи як підставу припинення зарахування зустрічного зобов`язання боржника, внаслідок його звернення в особі директора ТОВ "УК "Львівський автонавантажувач" листом за вих. №29/1 від 15.06.2010 про взаємозалік зустрічних однорідних вимог на загальну суму 870 700, 68 грн., що підтверджено протоколом заліку взаємних вимог ТОВ "УК "Львівський автонавантажувач" та ТОВ "Укравтозапчастина" та Актом взаємозвірки 15.06.2010.
13.3. Дослідивши зазначені документи з посиланням на аркуші матеріалів справи, де вони знаходяться у сукупності з іншими ухвалами місцевого та апеляційного суду, суд при розгляді цих вимог встановив, що заява керівника про зустрічне зарахування вимог до ініціюючого кредитора 15.06.2010 мала місце під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного у цій справі, оскільки справа була вперше порушена щодо боржника ухвалою суду 17.05.2010 та тривала до припинення її 15.09.2010 із введенням мораторію на задоволення вимог кредиторів, одним з яких був ініціюючий кредитор боржника.
13.4. Відтак, місцевий суд дійшов висновку, що таке звернення керівника боржника до ініціюючого кредитора не могло мати наслідком зарахування зустрічних однорідних вимог відповідно до статті 601 ЦК України, оскільки відповідно до пункту 5 частини першої статті 602 ЦК України не допускається зарахування зустрічних однорідних вимог в інших випадках, встановлених законом або договором.
13.5. Суд дійшов висновку, що у спірному випадку мораторій, введений у справі про банкрутство відповідно до абзацу 24 частини першої статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (у редакції, що діяла на момент порушення справи про банкрутство 17.05.2010), означав заборону боржнику в будь-який спосіб виконувати свої зобов`язання, зокрема, виключав можливість зарахування зустрічних однорідних вимог перед ініціюючим кредитором.
13.6. З огляду на таке, місцевий суд відмовив заявнику у задоволенні його заяв на стадії ліквідаційної процедури про визнання зобов`язання по предмету спору припиненим на суму 1 050 000 грн. зустрічних вимог боржника до ініціюючого кредитора.
13.7. Судом також визнано необґрунтованими посилання заявника про припинення зобов`язання ТОВ "УК "Львівський автонавантажувач" перед ТОВ "Укравтозапчастина" на суму на суму 1 050 656, 25 грн. у зв`язку із застосуванням статті 605 ЦК України (прощення боргу). Місцевий суд звернув увагу, що наступні дії ініціюючого кредитора свідчать про існування боргу на час розгляду справи судом, визнання його ухвалою підготовчого судового засідання та відсутністю належних доказів укладення угоди про прощення боргу саме між боржником та ініціюючим кредитором.
Провадження в суді апеляційної інстанції та обґрунтування прийнятої ним постанови
14. ТОВ "Львівські заводи автомобілебудування" подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 18.09.2019 в частині відмови у задоволенні заяви ТОВ "Львівські заводи Автомобілебудування" за вх. №930/19 від 03.04.2019 щодо визнання погашеними вимогами ініціюючого кредитора з урахуванням уточнень відповідно до заяви про визнання недійсним договору та визнання зобов`язання припиненим за вх. №1648/19 від 19.06.2019, у зазначеній частині прийняти нове рішення, яким зазначені вимоги задовольнити у повному обсязі.
15. Постановою Західного апеляційного господарського суду 24.02.2020 апеляційну скаргу ТОВ "Львівські заводи автомобілебудування" залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду Львівської області від 18.09.2019 залишено без змін.
15.1. Апеляційний суд зазначив, що ухвалою Господарського суду Львівської області від 17.05.2010 у справі №28/45 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "УК "Львівський Автонавантажувач", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Застосувавши положення статті 602 ЦК України та статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону №784-XIV від 30.06.1999), суд також зазначив, що не допускається зарахування зустрічних вимог між одним окремим кредитором та боржником під час дії мораторію, тому посилання скаржника на те, що відбулось зарахування однорідних вимог між ТОВ "Укравтозапчастина" та ТОВ "Управляюча компанія "Львівський Автонавантажувач" під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів у 2010 році є необґрунтованим, а копія заяви та протокол про залік взаємних вимог не можуть бути правовою підставою для заліку грошових вимог, оскільки Закон про банкрутство (у редакції на час порушення у справі про банкрутство) забороняв будь-які дії щодо індивідуального задоволення вимог кредиторів боржником на стадії розпорядження майном. Факт припинення провадження провадженні у справі про банкрутство ухвалою 15.09.2010, яка в подальшому була скасована в апеляційному порядку, апеляційний суд не прийняв до уваги, як обставину, що скасувала дію мораторію, введеного 17.05.2010, у час дії якого боржник намагався провести зарахування перед ініціюючим кредитором спірних грошових вимог на суму 1 050 656, 25 грн.
15.2. Апеляційний суд констатував, що з урахуванням визнання ухвалою Господарського суду Львівської області від 20.06.2011 у справі №5015/118/11 кредиторських вимог ТОВ "Укравтозапчастини" на суму 1 060 977, 25 грн. та їх включення до реєстру вимог кредиторів ТОВ "УК "Львівський автонавантажувач", а також подальших дій ініціюючого кредитора, який намагався відступити визнані у справі про банкрутство спірні вимоги ФОП Гаврилюку О.Р., існують підстави вважати борг наявним на даний час, оскільки з листів, направлених на адресу суду, ініціюючий кредитор повідомив, що зарахування зустрічних однорідних вимог фактично не відбулось та підтвердив існування заборгованості. Також, існування боргу підтверджується фактом укладення 29.12.2016 між ТОВ "Укравтозапчастина" (первісний кредитор) та фізичною особою-підприємцем Гаврилюком О.Р. договору уступки права вимоги, предметом якого є кредиторська заборгованість ТОВ "УК "Львівський автонавантажувач" перед ТОВ "Укравтозапчастина" та оспорення цього правочину заявником.
15.3. Апеляційний суд встановив, що залік зустрічних однорідних вимог у ліквідаційній процедурі боржника можливий лише за згодою комітету кредиторів, вимоги яких включено до реєстру вимог кредиторів, а в матеріалах справи відсутні докази згоди кредиторів, вимоги яких включені до реєстру вимог кредиторів боржника на такий залік зустрічних однорідних вимог (том 51-а, а.с. 238).
За таких обставин, апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про те, що у задоволені вимог про визнання погашеними вимог ініціюючого кредитора шляхом проведення заліку однорідних вимог та визнання зобов`язання припиненим слід відмовити.
16. Застосувавши положення статей 601, 602 ЦК України, статей 16, 19, 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", апеляційний суд дійшов висновку про залишення без змін ухвали місцевого суду від 18.09.2019 у частині, яка була предметом апеляційного перегляду.
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи скаржника (ТОВ "Львівські заводи автомобілебудування", позивача у справі)
17. Скаржник зазначив, що Закон прямо зобов`язує органи управління боржником вчиняти дії направлені на запобігання банкрутства, тому на етапі надання відзиву боржника на заяву про визнання банкрутом, вимога до ініціюючого кредитора провести залік зустрічних вимог, як спосіб припинення зобов`язань, не може вважатись порушенням мораторію рівно як і порушенням прав третіх осіб, оскільки на цьому етапі судом все ще не встановлено обґрунтованості поданої заяви, а тому залік зустрічних вимог (при їх наявності) є розумним, логічним та виправданим кроком не допустити банкрутство. Необхідно також прийняти до уваги, що сума чистих активів боржника (згідно матеріалів справи), у три рази перевищувала розмір усіх кредиторських вимог, включаючи зобов`язання майнового поручительства за третіх осіб, а отже, залік зустрічних однорідних грошових вимог між боржником та ініціюючим кредитором не міг порушувати права третіх осіб. Також, скаржник доводив, що відсутність у відповідача документів, що підтверджують проведення заліку зустрічних вимог, не є доказом того, що такий залік не відбувся та відповідач не був зобов`язаний вчинити такі дії. Скаржник зазначив, що взаємозалік зустрічних однорідних вимог був проведений у строк, відведений місцевим судом на подання відзиву на заяву про банкрутство до 12.01.2011, та повинен був братись до уваги судом апеляційної інстанції.
Крім того, посилаючись на статтю 601 ЦК України, скаржник зазначив, що вчинення дій, спрямованих на залік зустрічних однорідних вимог, не підпадає під дію мораторію, введеного у справі про банкрутство, так як стосується правовідносин у сфері припинення зобов`язання між сторонами, а не виконання зобов`язання, щодо якого діє мораторій.
18. Скаржник звернув увагу, що ініціюючий кредитор уступив вимогу, визнану судом ухвалою від 20.06.2011 та внесену в реєстр у розмірі 1060 тис. грн., за ціною 10 000 гривень та не передав новому кредитору бланків векселів, що, на його думку, свідчить про залік зустрічних однорідних вимог, що відбувся, і розмір не погашених вимог зменшено до 190 тис. грн.; векселі, які повинні бути передані ТОВ "УК "Львівський Автонавантажувач" за залік однорідних вимог, в ініціюючого кредитора відсутні. Судами неправильно застосовано положення статей 16, 19, 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
19. Скаржник заперечував, що існує непогашений борг у розмірі 1 060 977, 25 грн. та наполягав на тому, щоб провести фактичне зарахування заборгованості на суму 1 050 656, 25 грн. на стадії ліквідаційної процедури, аргументуючи, що згідно з рішенням Господарського суду міста Києва від 23.08.2012 у справі №5011-72/8337-2012 йому було відмовлено у стягненні спірної суми з ініціюючого кредитора, з посиланням на встановлення обставин проведення фактичного зарахування спірних грошових вимог відповідно до заяви боржника у листі за вих. №29/1 від 15.06.2010 про взаємозалік зустрічних однорідних вимог на загальну суму 870 700, 68 грн., що підтверджено протоколом заліку взаємних вимог ТОВ "УК "Львівський Автонавантажувач" та ТОВ "Укравтозапчастина" станом на 15.06.2010 та Актом взаємозвірки 15.06.2010, які наявні у матеріалах справи (том 17, а.с. 49-56, 65), оглядалися місцевим судом, однак місцевий суд не дав їм належної правової оцінки, як і рішенню суду 23.08.2012 у справі №5011-72/8337-2012 (116-120), що підтверджує порушення апеляційним судом правил подання та оцінки доказів відповідно до статей 74-79, 86 ГПК України.