У Х В А Л А
09 липня 2020 року
м. Київ
Провадження №11-199за20
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Князєва В. С.,
суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
розглянула матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Президента України Зеленського Володимира Олександровича про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернувся до Великої Палати Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до Президента України Зеленського В. О ., у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Президента України щодо ухилення від особистого розгляду скарг і звернень позивача;
- зобов`язати відповідача виконати вимоги частини другої статті 14, частини другої статті 15, частини другої статті 16 Закону України "Про звернення громадян", особисто розглянути звернення ОСОБА_1 та надати відповідь особисто.
Частиною четвертою статті 22 Кодексу адміністративного судочинства України
(далі - КАС) визначено, що Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Пунктом 2 частини першої статті 266 КАС передбачено, що правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо, зокрема, законності дій чи бездіяльності Президента України.
Згідно з частиною третьою статті 266 КАС адміністративні справи, зазначені у пунктах 1-3 частини першої цієї статті, розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження Верховним Судом у складі колегії Касаційного адміністративного суду не менше ніж з п`яти суддів.
При цьому частиною третьою статті 292 КАС визначено, що Велика Палата Верховного Суду переглядає в апеляційному порядку судові рішення Верховного Суду, ухвалені ним як судом першої інстанції.
З наведених норм убачається, що спори з приводу оскарження дій або бездіяльності Президента України підсудні Касаційному адміністративному суду у складі Верховного Суду. При цьому Велика Палата Верховного Суду є судом апеляційної інстанції у цій категорії спорів.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 20 липня 2006 у справі "Сокуренко і Стригун проти України" зазначив, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
Таким чином, враховуючи наведені норми КАС та компетенційну складову у понятті "судом, встановленим законом", Велика Палата Верховного Суду зазначає про відсутність у неї повноважень розглядати спір, який виходить за межі компетенції суду.
Водночас, стаття 55 Конституції України гарантує кожному право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.