1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Ухвала суду



УХВАЛА

16 червня 2020 року

м. Київ

Справа № 9901/988/18

Провадження № 11-165заі20

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Гриціва М. І.,

суддів Антонюк Н. О., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Яновської О. Г.

перевірила матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 06 квітня 2020 року за заявою ОСОБА_2, подану у порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, у справі за позовом ОСОБА_2 до Верховної Ради України про зобов`язання вчинити певні дії, та

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, у якому просив:

- визнати протиправним та нечинним Указ Президента України від 27 серпня 2014 року № 694/2014 "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг";

- визнати протиправним та нечинним Указ Президента України від 10 вересня 2014 року № 715/2014 "Про затвердження Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг";

- зобов`язати Верховну Раду України РУ на власному офіційному веб-сайті (веб-порталі http://rada.gov.ua) привести статтю 11 Закону України від 20 квітня 2000 року № 1682-ІІІ "Про природні монополії" (далі - Закон № 1682-ІІІ) у відповідність до редакції, чинної станом на 7 жовтня 2010 року (до змін, внесених Законом України від 7 жовтня 2010 року № 2592-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення їх у відповідність із Конституцією України" (далі - Закон № 2592-VI).

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду рішенням від 14 травня 2019 року відмовив у задоволенні позову.

Цей же суд ухвалою від 4 січня 2019 року на підставі частини п`ятої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відмовив у відкритті провадження у справі в частині позовних вимог до Президента України, оскільки ОСОБА_2 вже звертався до адміністративного суду з таким же позовом (справа № П/9901/798/18), за яким суд постановив ухвалу про відмову у відкритті провадження.

Не погодившись із таким рішенням суду, ОСОБА_2 подав до Великої Палати Верховного Суду апеляційну скаргу, у якій просив його скасувати.

Велика Палата Верховного Суду постановою від 20 листопада 2019 року скасувала рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14 травня 2019 року та ухвалила нове рішення про задоволення позовних вимог.

Зобов`язала Верховну Раду України на власному офіційному веб-сайті (веб-порталі http://rada.gov.ua) викласти текст статті 11 Закону України від 20 квітня 2000 року № 1682-ІІІ "Про природні монополії" відповідно до редакції, чинної станом на 7 жовтня 2010 року, з урахуванням положень Закону України від 23 лютого 2014 року № 763-VІІ "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення їх у відповідність із Конституцією України" у редакції Закону України від 27 лютого 2014 року № 798-VII "Про внесення змін до статті 2 Закону України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення їх у відповідність із Конституцією України".

У квітні 2020 року ОСОБА_2 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції із заявою у порядку статті 383 КАС України, у якій просить визнати протиправною бездіяльність Верховної Ради України, яка полягає у невиконанні нею рішення Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2019 року.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 06 квітня 2020 року повернув заяву ОСОБА_2 на підставі пункту 5 (фактично 9) частини другої статті 383 КАС України через невідповідність заяви вимогам щодо порядку її подання, проявом якої стало те, що заявник не додав до заяви документа про сплату судового збору.

ОСОБА_1 , вважаючи себе особою, інтересів якої стосується розгляд цієї справи, подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 06 квітня 2020 року. Скаргу обґрунтувала тим, що цим рішенням суд порушив її право у доступі до правосуддя на стадії виконання рішення суду.

Відповідно до частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.


................
Перейти до повного тексту