Постанова
Іменем України
08 липня 2020 року
м. Київ
справа № 563/826/17-ц
провадження № 61-44651св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
представник позивача - ОСОБА_2,
відповідач - ОСОБА_3,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Корецького районного суду Рівненської області від 29 березня 2018 рокуу складі судді Загородько Н. А. та постанову Апеляційного суду Рівненської області від 21 серпня 2018 року
у складі колегії суддів: Хилевич С. В., Боймиструк С. В., Шимків С. С., касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Корецького районного суду Рівненської області від 02 квітня 2019 рокуу складі судді Опришка П. З. та постанову Апеляційного суду Рівненської області від 20 серпня 2019 рокуу складі колегії суддів: Хилевич С. В., Ковальчук Н. М., Бондаренко Н. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання домоволодіння об`єктом спільної сумісної власності.
Позовна заява мотивована тим, що з квітня 1998 року між ним та ОСОБА_3 виникли фактичні подружні відносини, які полягали у веденні спільного побуту та бюджету. 14 вересня 1999 року за час спільного проживання вони придбали житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 і земельну ділянку за цією ж самою адресою.
27 лютого 2000 року він та ОСОБА_3 зареєстрували шлюб, який 22 січня 2007 року було розірвано. Спільних дітей від шлюбу вони не мають.
У подальшому, 06 серпня 2013 року ОСОБА_4 зареєструвала право на 1/2 частку будинку АДРЕСА_1 за собою в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
18 жовтня 2016 року між співвласниками на підставі відповідної ухвали Корецького районного суду Рівненської області у справі № 563/1024/16-ц за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про виділення в натурі 1/2 частки житлового будинку визнано мирову угоду між сторонами та виділено ОСОБА_4 і ОСОБА_5 належні їм ідеальні частки в натурі.
Ураховуючи викладене, уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_1 просив суд: встановити факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбуміж ним та ОСОБА_3 з квітня 1998 року до моменту офіційної реєстрації шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визнати об`єктом спільної сумісної власності сторін 1/2 частку житлового будинку АДРЕСА_1 та частину земельної ділянки, на якій розташована ця частка будинку.
Короткий зміст судових рішень
Ухвалою Корецького районного суду Рівненської області від 06 листопада 2017 року закрито провадження у справі в частині вимог про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу.
Постановою Апеляційного суду Рівненської області від 19 грудня 2017 року ухвалу Корецького районного суду Рівненської області від 06 листопада 2017 року скасовано, а справу в цій частині вимог передано на розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.
Ухвалою Корецького районного суду Рівненської області від 23 січня 2018 року зупинено провадження у справі в частині вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання майна спільною сумісною власністю до набрання законної сили судовим рішенням у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією без реєстрації шлюбу.
Рішенням Корецького районного суду Рівненської області від 29 березня 2018 року у задоволенніпозову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 в частині позовних вимог про встановлення факту проживання однією сім`єю без шлюбу відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що на період 1998-2000 років, протягом якого позивач просив встановити факт проживання сторін однією сім`єю в усталених відносинах, що притаманні подружжю, положення СК України, що передбачали набуття особами, які проживали без реєстрації шлюбу, спільного сумісного майна, що прирівнювалося до майна подружжя, ще не діяли. Оскільки чинний на той час КпШС УРСР не передбачав правової можливості встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, тому встановлення зазначеного факту не породжує відповідних речово-правових наслідків.
Постановою Апеляційного суду Рівненської області від 21 серпня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення Корецького районного суду Рівненської області від 29 березня 2018 рокузалишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що повно і правильно встановивши обставини справи та з`ясувавши, що при вирішенні спірних правовідносин до застосування не підлягають норми матеріального права, на застосуванні яких наполягав позивач, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог.
Також апеляційний суд зазначив, що підстави для застосування при вирішенні спірних правовідносин положень статті 17 Закону України "Про власність" відсутні, оскільки не доведено, що спірна 1/2 частка житлового будинку АДРЕСА_1 разом із земельною ділянкою є придбаною внаслідок спільної праці сторін як сім`ї. Також відсутні докази того, що між сторонами існувала письмова угода з приводу придбаного майна.
Ухвалою Корецького районного суду Рівненської області від 30 жовтня 2018 року відновлено провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання майна спільною сумісною власністю.
Рішенням Корецького районного суду Рівненської області від 02 квітня 2019 року у задоволенніпозову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання майна спільною сумісною власністю відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що сам по собі факт проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_3 без реєстрації шлюбу, який також не знайшов свого підтвердженння, не не може бути підставою для визнання права власності на половину цього майна, доказів надання коштів на купівлю житла позивачем не надано.
Постановою Апеляційного суду Рівненської області від 20 серпня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення Корецького районного суду Рівненської області від 02 квітня 2019залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що за наявності неоспореного договору купівлі-продажу, укладеного 14 вересня 1999 року між ОСОБА_4 і ОСОБА_3 з однієї сторони (покупці) та ОСОБА_6 з другої сторони (продавець), яким встановлено право власності відповідача на спірне майно, показання свідків, що сторони проживали разом, вели спільний побут, господарство і бюджет, а також, що позивач отримував доходи, які дозволяли би йому самостійно придбати житловий будинок та земельну ділянку, не спростовують правильності висновків суду попередньої інстанції про необґрунтованість позову.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
У вересні 2018 року та у вересні 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційні скарги, в яких, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржені судові рішення, ухвалити нові рішення про задоволення його позовних вимог.
Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 05 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Корецького районного суду Рівненської області від 29 березня 2018 року та постанову Апеляційного суду Рівненської області від 21 серпня 2018 року.
Витребувано цивільну справу № 563/826/17-ц з Корецького районного суду Рівненської області.
Надіслано учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснено їм право подати відзив на касаційну скаргу.
У жовтні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 24 жовтня 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Корецького районного суду Рівненської області від 02 квітня 2019 року та постанову Апеляційного суду Рівненської області від 20 серпня 2019 року.
Надіслано учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснено їм право подати відзив на касаційну скаргу.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 квітня 2020 року справа передана судді-доповідачеві.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 червня 2020 року справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 в частині позовних вимог про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 червня 2020 року справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання майна спільною сумісною власністю призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Корецького районного суду Рівненської області від 29 березня 2018 року та постанову Апеляційного суду Рівненської області від 21 серпня 2018 року мотивована тим, що суд апеляційної інстанції розглядав апеляційну скаргу щодо фактів, які стосуються визнання права власності на спірне нерухоме майно, а не встановлення факту проживання сторін однією сім`єю в усталених відносинах, що притаманні подружжю.
Таким чином, апеляційний суд, вийшовши за межі розгляду справи, порушив вимоги статті 367 ЦПК України. Також апеляційний суд не дослідив письмовий доказ, а саме нотаріально засвідчену заяву-пояснення ОСОБА_7 про обізнаність із тим, що в 1999 році позивач, який діяв як представник відповідача, передавав гроші в рахунок оплати за договором купівлі-продажу будинку та не врахував його при перегляді рішення суду першої інстанції.
Крім того, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшовши висновку про неможливість встановити факт проживання чоловіка та жінки однією сім`єю в усталених відносинах, що притаманні подружжю у період 1998-2000 роках, неправильно застосував норми матеріального права, оскільки законодавство передбачає правову можливість встановлення факту проживання однією сім`єю до набрання чинності СК України, що відображено у позиціях Верховного Суду України, викладених у постановах: від 25 грудня 2013 року у справі № 6-135цс13, від 23 вересня 2015 року у справі № 6-1026цс15, прийнятими для врегулювання неоднакового застосування норм права в подібних правовідносинах.
Касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Корецького районного суду Рівненської області від 02 квітня 2019 рокута постанову Апеляційного суду Рівненської області від 20 серпня 2019 року мотивована тим, що, незважаючи на подане його представником клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із зайнятістю в іншому судовому засіданні, розгляд апеляційної скарги здійснено без його участі та без участі його представника - ОСОБА_8, що позбавило його можливості брати участь в апеляційному провадженні на рівних засадах з іншою стороною та як наслідок призвело до порушення права на справедливий суд (стаття 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод).
Також суди, не врахувавши показання свідків, проігнорувавши частину письмових доказів, які у своїй сукупності підтверджують, що ОСОБА_3 без спільних трудових зусиль з ним, спільних доходів, які в подальшому були об`єднані для набуття спірного майна, не змогла б придбати 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 із земельною ділянкою, на якій він розташований, допустили порушення норм процесуального права, не застосувавши статтю 17 Закону України "Про власність" та роз`яснення пункту 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 29 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" допустили неправильне застосування норм матеріального права.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У листопаді 2018 року ОСОБА_3 подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Корецького районного суду Рівненської області від 29 березня 2018 року та постанову Апеляційного суду Рівненської області від 21 серпня 2018 року, в якому зазначено, що оскаржені судові рішення є законними і обґрунтованими, суди правильно застосували норми матеріального та процесуального права відповідно до встановлених фактичних обставин справи, дали належну правову оцінку доказам, наданим сторонами.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
14 вересня 1999 року між ОСОБА_4 і ОСОБА_3 з однієї сторони (покупці) та ОСОБА_6 з другої сторони (продавець) укладено договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 й земельної ділянки, на якій він розташований. За його умовами покупці придбали кожен по 1/2 частці житлового будинку та земельної ділянки, сплативши 20 440 гривень. Договір нотаріально посвідчений і зареєстрований в реєстрі за № 2-61 (а. с. 115-117).
ОСОБА_1 і ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі з 27 лютого 2000 року до 22 січня 2007 року.
06 серпня 2013 року ОСОБА_4 зареєструвала право на 1/2 частку будинку за собою в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
18 жовтня 2016 року ухвалою Корецького районного суду Рівненської області у справі № 563/1024/16-ц визнано мирову угоду, укладену між співвласниками будинку і земельної ділянки, за якою ОСОБА_3 виділено у власність приміщення, позначені на плані в технічному паспорті № 1-2 кухня, № 1-3 житлова, № 1-7 туалет, № 1-8 душова, № 1-9 кухня.
Приміщення № 1-1 коридор, № 1-6 коридор визначено у спільне користування до укладення договору відчуження ОСОБА_4, але не пізніше 01 червня 2018 року, тоді як після цієї дати вони виділяються у власність відповідача.