Постанова
Іменем України
09 липня 2020 року
м. Київ
справа №643/7505/14-ц
провадження №61-15839св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Фаловської І. М.
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1,
відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2,
відповідач (третя особа за зустрічним позовом) - комунальне підприємство "Жилкомсервіс",
третя особа за зустрічним позовом - ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Московського районного суду м. Харкова від 17 липня 2018 року та постанову Харківського апеляційного суду від 11 липня 2019 року,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, комунального підприємства "Жилкомсервіс" (далі - КП "Жилкомсервіс"), в якому просив: встановити поярок користування квартирою АДРЕСА_1, виділити йому в користування житлову кімнату № 6 площею 17,1 кв. м у вказаній квартирі, виділити ОСОБА_2 у користуванні житлову кімнату № 6 площею 17,1 кв. м, з алишити у спільному користуванні: житлову кімнату № 7 (10,5 кв. м), місця загального користування: кухню (площею 5,5 кв. м), коридор (площею 7,01 кв. м), ванну (площею 2 кв. м), вбиральню (площею 1,1 кв. м), кладову (площею 0,7 кв. м); зобов`язати КП "Жилкомсервіс " укласти з ним окремий договір найму житлової кімнати в квартирі АДРЕСА_1, зобов`язати КП "Жилкомсервіс" виділити окремі особові рахунки по квартирі АДРЕСА_1 на оплату житлово-комунальних послуг, що надаються в квартиру, відповідно до встановленого порядку користування квартирою.
Позов мотивовано тим, що з 16 грудня 1981 року позивач зареєстрований у квартирі АДРЕСА_1 . Разом з ним у спірній квартирі зареєстрована його сестра - ОСОБА_2 .
Вказана квартира є неприватизованою та складається з 3-х кімнат житловою площею 45,05 кв. м, розташована на 4-му поверсі 5-ти поверхового будинку. Особовий рахунок відкрито на ім`я матері позивача - ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідач тривалий час перешкоджала позивачу у користуванні спірною квартирою.
Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 14 січня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 18 лютого 2014 року ОСОБА_1 усунуто перешкоди у користуванні квартирою АДРЕСА_1, шляхом його вселення та зобов`язано ОСОБА_2 і ОСОБА_3 не перешкоджати йому перебувати в спірній квартирі.
Сторони у добровільному порядку не можуть дійти згоди щодо порядку користування квартирою, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду про визначення порядку користування квартирою в судовому порядку.
У червні 2017 року ОСОБА_2 подала зустрічний позов до ОСОБА_1, треті особи: КП "Жилкомсервіс", ОСОБА_3, у якому просила визнати ОСОБА_1 таким, що втратив право користування житловим приміщенням у квартирі АДРЕСА_1 .
Зустрічний позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 добровільно змінив своє місце проживання у зв`язку з одруженням у 1985 році і переїздом на постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_7, де і мешкає на даний час.
Будь-якої домовленості про збереження за ним права користування спірною квартирою не існувало. Після ухвалення рішення Московського районного суду м. Харкова від 14 січня 2014 року про вселення, ОСОБА_1 так і не вселився до квартири і не намагався вселитися, хоча за вказаним рішенням було відкрито виконавче провадження. ОСОБА_1 протягом більше шести місяців без поважних причин не користується спірною квартирою, у зв`язку з чим втратив право користування житловим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 17 липня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Виділено ОСОБА_1 у користування житлову кімнату № 6 площею 17,1 кв. м в квартирі АДРЕСА_1 .
Залишено у спільному користуванні місця загального користування: кухню (площею 5,5 кв. м), коридор (площею 7,01 кв. м), ванну (площею 2 кв. м), вбиральню (площею 1,1 кв. м), кладовку (площею 0,7 кв. м).
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Зустрічний позов ОСОБА_2 залишено без задоволення.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_5 вселилися до спірної квартири як члени сім`ї наймача. Добровільно визначити між собою порядок користування квартирою сторони не можуть. Запропонований позивачем спосіб визначення порядку користування права ОСОБА_5 не порушує, тому доцільно виділити у користування позивачу ОСОБА_1 житлову кімнату № 6 площею 17,1 кв. м та залишити в спільному користуванні місця загального користування: кухню (площею 5,5 кв. м), коридор (площею 7,01 кв. м), ванну (площею
2 кв. м), вбиральню (площею 1,1 кв. м), кладову (площею 0,7 кв. м).
У задоволенні позовних вимог про зобов`язання КП "Жилкомсервіс" укласти з ОСОБА_6 окремий договір найму та розподілити особові рахунки відмовлено у зв`язку із їх передчасністю, оскільки вказане питання може бути вирішено у позасудовому порядку з відповідними підприємствами після ухвалення рішення суду про встановлення порядку користування жилими приміщеннями у спірній квартирі.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5 відмовлено з тих підстав, що ОСОБА_1 не проживав у квартирі понад 6 місяців з поважних причин, зокрема у зв`язку з невиконанням ОСОБА_2 рішення суду про вселення ОСОБА_1 у квартиру.
Постановою Харківського апеляційного суду від 11 липня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення суду першої інстанції змінено.
В частині задоволення позову ОСОБА_1 про визначення порядку користування квартирою рішення суду скасовано з ухваленням у цій частині нового рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_1
Виділено ОСОБА_1 у користування житлову кімнату № 6 площею 17,1 кв. м, ОСОБА_2 виділено у користування житлові кімнати № 5, площею
17,1 кв. м, та № 7, площею 10,5 кв. м. Коридор, вбиральню, ванну, кухню та кладову залишено у спільному користуванні ОСОБА_1 та ОСОБА_2
В іншій частині рішення суду залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції, встановивши, що між учасниками справи існують конфліктні стосунки з приводу користування квартирою, що не заперечується ОСОБА_2, яка не виконувала судове рішення про вселення ОСОБА_1, обґрунтовано вважав установлені обставини поважними причинами непроживання останнього у спірному житлі та відмовив ОСОБА_2 у задоволенні зустрічного позову про визнання ОСОБА_1 таким, що втратив право користування квартирою.
ОСОБА_1 26 травня 2014 року, тобто ще до примусового вселення у спірну квартиру, звернувся до суду з даним позовом про встановлення порядку користування Квартирою. Саме відсутність визначеного порядку користування квартирою унеможливлює його проживання у цій квартирі та є поважною причиною його непроживання у ній.
Ураховуючи склад сім`ї сторін, розмір житлової площі, що припадає на одну особу, норму житлової площі для надання одній особі й вимоги, що ставляться до жилого приміщення, взаємовідносини сторін та наявність у квартирі ізольованих жилих кімнат, апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних ОСОБА_1 щодо встановлення порядку користування спірним жилим приміщенням.
Разом з тим, апеляційний суд не погодився з визначеним судом порядком користування, згідно якого у користування ОСОБА_1 виділено кімнату № 6, площею 17,1 кв. м, місця загального користування залишаються у спільному користуванні сторін у справі, а житлове приміщення, що виділяється у користування ОСОБА_2 взагалі не визначено.
Оскільки позивач ОСОБА_1 не надав суду доказів непроживання
ОСОБА_3 у спірній квартирі, а ОСОБА_2 наполягала на тому, що він як син є членом її родини та має право на користування квартирою, апеляційний суд, керуючись принципом справедливості, добросовісності та розумності, дійшов висновку про можливість виділення у користування ОСОБА_2 дві кімнати № 5, площею 17,1 кв. м та № 7,
площею 10,5 кв. м. Місця загального користування залишити у спільному користуванні сторін у справі.
Згідно висновків апеляційного суду визначення такого порядку користування квартирою не позбавляє ОСОБА_2 та ОСОБА_3 можливості в подальшому домовитися про порядок користування кімнатами, що виділені у користування ОСОБА_2, а у випадку відсутності такої домовленості - вирішити спір в судовому порядку.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_2, не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалені у справі рішення та ухвалити нове рішення.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, судами неповно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, складено висновки, які не відповідають матеріалам справи, порушено норми матеріального та процесуального права, а відповідачем за зустрічним позовом не доведено своїх заперечень.
Оскільки ОСОБА_2 посилалася, як на правове обґрунтування своїх вимог, на приписи статей 71,72 ЖК України, то повинна була при зверненні до суду з зустрічним позовом довести факт відсутності ОСОБА_1 без поважних причин у спірному житловому приміщенні квартири, понад встановлені законом строки, після виконання рішення суду про вселення.
Судами попередніх інстанцій не враховано,що на виконання рішення Московського районного суду м. Харкова від 14 січня 2014 року ОСОБА_1 безперешкодно був вселений у квартиру АДРЕСА_1, що підтверджується актом державного виконавця від 12 червня 2014 року, а також листом Головного територіального управління юстиції в Харківській області про виконання рішення суду про вселення у повному обсязі за результатами перевірки законності виконавчого провадження. Жодних зауважень щодо наявності перешкод ОСОБА_1 у вселенні у квартиру цей акт не містить.
Письмові пояснення свідків та їх особисті пояснення в судових засіданнях, свідчать, що ОСОБА_1 при вселенні був без речей, покинув квартиру разом з державним виконавцем, і до квартири не з`являвся. Тобто був вселений, але мешкати у спірній квартирі не мав наміру, оскільки жодних речей у квартиру не заносив. Відповідно наявних у справі доказів постійно мешкав і мешкає сім`єю у приватному будинку дружини на АДРЕСА_7 . Пояснення свідків були проігноровані і судом першої інстанції, і апеляційним судом. Наведені докази не спростовувалися жодними іншими доказами.
Виділивши у користування ОСОБА_1 більшу кімнату з балконом, апеляційний суд, як і суд першої інстанції, це питання під час розгляду справи не розглядав, думку інших мешканців не заслухав, переважне перед іншими мешканцями право ОСОБА_1 на користування саме цією кімнатою не встановлювалося і в рішеннях не вмотивовано.