Постанова
Іменем України
09 липня 2020 року
м. Київ
справа №401/6656/12
провадження №61-6148св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Фаловської І. М.
учасники справи:
позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна",
відповідач: ОСОБА_1, ОСОБА_2, товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес сувеніри",
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 19 червня 2018 року у складі судді Руденко В. В. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 19 лютого 2019 року у складі колегії суддів Єлізаренко І. А., Свистунової О. В., Красвітної Т. П.,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2012 року ОСОБА_1 звернулася до суду до публічного акціонерного товариства "ОТП "Банк" (далі - ПАТ "ОТП Банк", банк), ОСОБА_2, товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес сувеніри" (далі ТОВ "Бізнес сувеніри"), з позовом, вимоги якого уточнила під час розгляду справи та просила: визнати недійсним кредитний договір від 09 червня 2006 року, укладений між нею та АКБ "Райффайзенбанк Україна", правонаступником якого є ПАТ "ОТП Банк"; визнати недійсним договір іпотеки від 09 червня 2006 року, укладений між позивачем та АКБ "Райффайзенбанк Україна", правонаступником якого є ПАТ "ОТП Банк" та посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Тараненко Л. О.; визнати недійсним договір поруки від 09 червня 2006 року, укладений між АКБ "Райффайзенбанк Україна", правонаступником якого є ПАТ "ОТП Банк" та ОСОБА_2 ; визнати недійсним договір поруки від 09 червня 2006 року, укладений між АКБ "Райффайзенбанк Україна", правонаступником якого є ПАТ "ОТП Банк" та ТОВ "Бізнес сувеніри"; стягнути з відповідача ПАТ "ОТП Банк" судові витрати.
Позов мотивовано тим, що 09 червня 2006 року між позивачем та акціонерним комерційним банком "Райффайзенбанк Україна", правонаступником якого є ПАТ "ОТП Банк", укладено кредитний договір на суму 330 000 доларів США. В забезпечення виконання зобов`язань за вказаним договором того ж дня між сторонами укладено договір іпотеки, згідно з яким позивач передала в іпотеку банку належну їй частину адміністративної будівлі цеху №3 з побутовими приміщеннями, загальною площею 703,1 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Також в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між акціонерним комерційним банком "Райффайзенбанк Україна", правонаступником якого є ПАТ "ОТП Банк" та ОСОБА_2 09 червня 2006 року укладено договір поруки, відповідно до умов якого він зобов`язувався солідарно відповідати перед банком за повне та своєчасне виконання зобов`язання відповідачем ОСОБА_1 за кредитним договором.
Крім того, у забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між акціонерним комерційним банком "Райффайзенбанк Україна", правонаступником якого є ПАТ "ОТП Банк" та ТОВ "Бізнес сувеніри" 09 червня 2006 року укладено договір поруки, відповідно до умов якого підприємство зобов`язалося солідарно відповідати перед банком за повне та своєчасне виконання зобов`язання відповідачем ОСОБА_1 за кредитним договором.
Позивач вважає, що вказані договори підлягають визнанню недійсними на підставі положень статей 203, 215 ЦК України. Також позивач отримала грошові кошти в іноземній валюті, що суперечить статті 99 Конституції України, оскільки єдиним законним засобом платежу, який застосовується при проведенні розрахунків між резидентами на території України є гривня. Таким чином кредитний договір суперечить вимогам чинного законодавства, укладений сторонами без достатньої цивільної дієздатності, за відсутності індивідуальної ліцензії Національного банку України, на невигідних для позичальника умовах, що обмежувало волю позивача при укладенні договору та є підставою для визнання його недійсним.
У липні 2012 року ТОВ "ОТП Факторинг Україна" (далі - ТОВ "ОТП Факторинг Україна") подало до суду зустрічний позов до ОСОБА_1, ОСОБА_2, товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес сувеніри" (далі - ТОВ "Бізнес сувеніри"), в якому просили стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 суму заборгованості за кредитним договором від 08 травня 2007 року у розмірі 57 837,80 доларів США, що еквівалентно за курсом Національного банку України станом на 14 червня 2013 року - 462 297,54 грн; стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_1, ТОВ "Бізнес сувеніри" суму заборгованості за кредитним договором від 09 червня 2006 року у розмірі 274 158,19 доларів США, що еквівалентно за курсом Національного банку України станом на 14 червня 2013 року - 2 191 346,41 грн.
Зустрічний позов мотивовано тим, що 12 листопада 2010 року між ПАТ "ОТП Банк" та ТОВ "ОТП Факторинг Україна" укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю, відповідно до якого останнє набуло право вимоги за кредитним договором від 08 травня 2007 року, договором поруки від 08 травня 2007 року та за кредитним договором від 09 червня 2006 року, договором від 09 червня 2006 року.
Умови кредитного договору відповідач не виконала, у зв`язку з чим станом на 30 липня 2012 року виникла заборгованість у розмірі 146 023,78 доларів США за кредитним договором від 08 травня 2007 року, а також заборгованість у сумі 635 049,32 доларів США за кредитним договором від 09 червня 2006 року. Вказану заборгованість ТОВ "ОТП Факторинг Україна" просило стягнути з відповідачів в солідарному порядку.
Короткий зміст судових рішень, ухвалених у справі
Справа розглядалась неодноразово.
Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 17 жовтня 2014 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 .
Зустрічний позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ОТП Факторинг Україна" заборгованість за кредитним договором від 09 червня 2006 року у розмірі 273976,22 доларів США, що за курсом Національного банку України станом на 14 червня 2013 року еквівалентно 2 191 346,41грн; заборгованість за кредитним договором від 08 травня 2007 року урозмірі 57 837,80 доларів США, що за курсом Національного банку України станом на 14 червня 2013 року еквівалентно 462 297,54грн.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
В іншій частині зустрічного позову відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 20 січня 2015 року рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 17 жовтня 2014 року в частині стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ОТП Факторинг Україна" скасовано.
У задоволенні позову ТОВ "ОТП Факторинг Україна" до ОСОБА_1 відмовлено.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 травня 2015 року рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 20 січня 2015 року в частині вирішення зустрічного позову ТОВ "ОТП Факторинг Україна" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2, ТОВ "Бізнес сувеніри" про стягнення заборгованості за кредитним договором скасовано, справу у цій частині передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 03 лютого 2016 року рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 17 жовтня 2014 року залишено без змін.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 квітня 2016 року відмовлено ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження.
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 18 листопада 2016 року задоволено заяву ОСОБА_1 . Скасовано рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 17 жовтня 2014 року у справі у зв`язку з нововиявленими обставинами в частині зустрічних позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ОТП Факторинг Україна" заборгованості за кредитним договором від 09 червня 2006 року у розмірі 273 976, 22 доларів США, що еквівалентно 2 191 346,41 грн. Призначено справу до розгляду.
У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 квітня 2016 року і просила скасувати судові рішення у цій справі в частині задоволених позовних вимог за зустрічним позовом про стягнення коштів за кредитним договором від 09 червня 2006 року та прийняти у цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 07 лютого 2017 року ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 18 листопада 2016 року скасовано, передано питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постановою Верховного Суду України від 08 листопада 2017 року рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська
від 17 жовтня 2014 року, ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 03 лютого 2016 року та ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 квітня 2016 року в частині задоволення зустрічного позову скасовано, справу у цій частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 19 червня 2018 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 19 лютого 2019 року, у задоволенні позовних вимог ТОВ "ОТП Факторинг Україна" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2, ТОВ "Бізнес сувеніри" про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.
Рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду мотивовані тим, що 29 грудня 2008 року банк направив на адресу ОСОБА_1 вимогу про дострокове виконання зобов`язань кредитним договором від 09червня 2006 року та вимогу про дострокове виконання зобов`язань кредитним договором від 08травня 2007 року, в яких просив погасити утворену заборгованість протягом 30 днів з дати одержання цієї вимоги, яку позивач отримала 04 березня 2009 року. Таким чином, банк змінив строк виконання зобов`язань за кредитними договорами, з якого погашення боргу вже не відбувається щомісячними платежами відповідно до графіку платежів, а підлягає сплаті всією сумою у визначений банком строк.
Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов висновку про відсутність у даному випадку переривання перебігу позовної давності, оскільки кошти у сумі 54,26 доларів США перераховано на інший рахунок внаслідок самостійних дій банку, без волевиявлення відповідача. Не можуть вважатися добровільним погашенням боргу, що перериває перебіг позовної давності, будь-які дії кредитора, спрямовані на погашення заборгованості, зокрема списання коштів з рахунків боржника без волевиявлення останнього, або без його схвалення.
ТОВ "ОТП Факторинг Україна" подало до суду позов про стягнення кредитної заборгованості 31 липня 2012 року, тобто поза межами трирічногостроку позовної давності, який сплив 04квітня 2011 року - по закінченню тридцятиденного строку з моменту отримання відповідачем вимоги про дострокове погашення кредиту.
Крім того, ТОВ "ОТП Факторинг Україна" не скористалось своїм правом протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання пред`явити вимоги до поручителів, а отже позовні вимоги банку до поручителів ОСОБА_2 та ТОВ "Бізнес сувеніри" пред`явлені також з пропуском строку позовної давності.
За таких обставин, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позивних вимог ТОВ "ОТП Факторинг Україна" у зв`язку із пропуском строків позовної давності.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ТОВ "ОТП Факторинг Україна", не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалені у справі рішення з ухваленням нового рішення про задоволення позову та стягнення кредитної заборгованості.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що вчинення боржником дій з виконання зобов`язання вважається таким, що перериває перебіг позовної давності лише за умови, якщо такі дії здійснено самим боржником або за його згодою чи за дорученням уповноваженою на це особою.
Позичальник, підписавши кредитний договір надав згоду та доручення на списання банком коштів з рахунку відповідача для погашення заборгованості.
Так, пунктом 1.5.2 кредитного договору встановлено, що банк має право на договірне списання коштів з рахунку позичальника, для виконання боргових зобов`язань по цьому договору.
Відповідно до пункту 1.5.2.1 договору, включенням в цей договір цього пункту позичальник надає банку доручення на договірне списання. Таке доручення підлягає виконанню банком за умови настання строку виконання боргових зобов`язань, з моменту настання строку виконання боргових зобов`язань, і в сумі, яка дорівнює сумі Боргових зобов`язань, строк виконання яких настав.
Пунктом 1.5.2.3 договору передбачено, що банк є отримувачем коштів по вказаному договірному списанню. Договірне списання може здійснюватись з будь-якого рахунку позичальника, відкритого в банку.
Сума 54,26 доларів США була перерахована на інший рахунок внаслідок самостійних дій банку. Однак такі дії банку були здійснені виключно за дорученням позичальника, що встановлено кредитним договором. А отже строк на пред`явлення вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором не був пропущений.
Судамипопередніх інстанцій не були належним чином досліджені досудові вимоги, відповідно до яких починається перебіг позовної давності, не проведено оцінку достовірності вказаних досудових вимог та не досліджено їх оригіналів.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу, ОСОБА_1 в особі представника заперечує проти доводів ТОВ "ОТП Факторинг Україна" та просить залишити ухвалені у справі рішення без змін, посилаючись на їх законність і обґрунтованість.
Відзив на касаційну скаргу іншими учасниками справи до суду не подано
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду вирішення справи.