Постанова
Іменем України
08 липня 2020 року
м. Київ
справа № 134/553/19
провадження № 61-1982 св 20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу Бєлая Оксана Миколаївна, акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного суду
у складі колегії суддів: Оніщука В. В., Копаничук С. Г., Медвецького С. К.
від 26 грудня 2019 року,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Бєлої О. М.,акціонерного товариства комерційного банку (далі - АТ КБ, банк) "ПриватБанк" про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності за АТ КБ "ПриватБанк" на належний їй житловий будинок.
В обґрунтування позовних вимог зазначала, що 25 грудня 2007 року між нею та ПАТ КБ "ПриватБанк" укладено кредитний договір № VIGWGA0000000967,
за умовами якого їй було надано кредит у розмірі 55 380 доларів США на споживчі цілі.
На забезпечення виконання зобов`язань за вищевказаним кредитним договором між нею та ПАТ КБ "ПриватБанк" укладено договір іпотеки, відповідно до якого в іпотеку було передано нерухоме майно - належний їй на праві власності житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . У зв`язку з укладенням договору іпотеки було накладено заборону на відчуження вказаного житлового будинку.
Рішенням Крижопільського районного суду Вінницької області від 25 жовтня 2013 року з неї на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" стягнуто заборгованість за кредитним договором у загальній сумі 94 804,85 доларів США.
27 вересня 2016 року приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Бєлою О. М. без її відома було звернено стягнення на майно шляхом прийняття рішення про державну реєстрацію права власності за ПАТ КБ "ПриватБанк" на належний їй вищевказаний житловий будинок на підставі договору іпотеки, виданого 25 грудня 2007 року приватним нотаріусом Крижопільського районного нотаріального округу Питель С. М.
Вважала дане рішення приватного нотаріуса про реєстрацію права власності на вищевказаний будинок за ПАТ КБ "ПриватБанк" незаконним, оскільки на даний будинок не може бути примусово (без її згоди) звернуто стягнення, так як він є її єдиним житлом, його загальна житлова площа не перевищує 250 кв. м, а, отже, він підпадає під дію Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", кредит є споживчим. Також не було дотримано вимог закону щодо направлення іпотекодавцю, тобто їй, письмової вимоги про усунення порушень за зобов`язанням.
З урахуванням наведеного та уточнених вимог ОСОБА_1 просила суд позов задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Крижопільського районного суду Вінницької області у складі судді Зарічанського В. Г. від 17 жовтня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено. Скасовано рішення про державну реєстрацію права власності
за ПАТ КБ "ПриватБанк" на житловий будинок, що знаходиться за адресою:
АДРЕСА_1 , яке прийняте приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Бєлою О. М. 27 вересня 2016 року. Стягнуто з АТ КБ "ПриватБанк" на користь
ОСОБА_1 судові витрати у сумі 768,40 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що за наслідками прийнятого рішення приватним нотаріусом про проведення державної реєстрації права власності на житловий будинок, що належить позивачці, фактично відбулося примусове стягнення зазначеного майна без згоди власника, при наявності заборони, встановленої Законом України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті",
а також ОСОБА_1 не було отримано письмової вимоги банку про виконання порушених зобов`язань.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Вінницького апеляційного суду від 26 грудня 2019 року апеляційну скаргу АТ КБ "Приватбанк" задоволено. Рішення Крижопільського районного суду Вінницької області від 17 жовтня 2019 року скасовано та ухвалено нове рішення. У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "Приватбанк" 1 152,60 грн судових витрат.
Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що сторони в договорі чи відповідному застереженні можуть передбачити як передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в позасудовому порядку, так і надання іпотекодержателю права від свого імені продати предмет іпотеки як за рішенням суду, так і на підставі відповідного застереження в договорі про задоволення вимог іпотекодержателя чи застереження в іпотечному договорі на підставі договору купівлі-продажу.
Апеляційний суд зазначив, що положення Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів
в іноземній валюті" не поширюються на випадки звернення стягнення на предмет іпотеки в порядку статті 38 Закону України "Про іпотеку" на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідного застереження в іпотечному договорі).Такий правовий висновок викладено
у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року по справі №464/8589/15-ц, який узгоджується з відповідними судовими рішеннями Великої Палати Верховного Суду.
Крім того, доводи ОСОБА_1, що вона не отримувала повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору є безпідставними, оскільки належним чином завірена копія повідомлення про вручення їй повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору знаходиться в матеріалах адміністративної справи № 802/2313/17а за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу
Бєлої О. М. про визнання протиправним та скасування рішення. Вказана справа витребовувалась та досліджувалась судом першої інстанції під час розгляду справи.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
У касаційній скарзі, поданій у січні 2020 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, ОСОБА_1 посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову Вінницького апеляційного суду від 26 грудня 2019 року скасувати й залишити в силі рішення Крижопільського районного суду Вінницької області від 17 жовтня 2019 року.
Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду
від 03 лютого 2020 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, витребувано цивільну справу № 134/553/19 із Крижопільського районного суду Вінницької області та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
У лютому 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 16 березня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 березня 2020 року зупинено касаційне провадження у цій справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду № 644/3116/18 (провадження
14-45 цс 20) за позовом ОСОБА_2 до акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Бакумової Алли Валентинівни про витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності, поновлення права власності, відновлення запису про державну реєстрацію права власності, за касаційною скаргою акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на постанову Харківського апеляційного суду від 18 листопада 2019 року.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 липня 2020 року поновлено касаційне провадження у вищевказаній справі, оскільки відпали підстави для зупинення провадження у справі.
Аргументи учасників справи
Доводи осіб, які подали касаційні скарги
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржуване судове рішення є незаконним та необґрунтованим, суд апеляційної інстанції неправильно застосував норму матеріального та порушив норму процесуального права.
Зазначає, що суд апеляційної інстанції послався на правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року у справі
№ 464/8589/15-ц, але така правова позиція суперечить правовому висновку, викладеному у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 січня 2020 року
у справі № 607/2754/16-ц та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2019 року у справі № 802/1340/18-а, провадження № 11-474апп19, в яких підтверджено необхідність застосування Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті".
Відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції, не надходив.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
25 грудня 2007 року між ОСОБА_1 та ПАТ КБ "ПриватБанк" укладено кредитний договір № VIGWGA0000000967, згідно якого отримала валютні кошти на споживчі цілі (а. с. 10-12).
На забезпечення виконання зобов`язань за вищевказаним кредитним договором, ОСОБА_1 уклала з ПАТ КБ "ПриватБанк" договір іпотеки, відповідно до якого в іпотеку було передано належне їй нерухоме майно - житловий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_1 (а. с. 13-15).
Рішенням Крижопільського районного суду Вінницької області від 25 жовтня 2013 року з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "Приватбанк" за вказаним вище кредитним договором було стягнуто 94 804,85 доларів США,
що дорівнює еквіваленту 757 490,72 грн за курсом Національного банку України на день звернення до суду із зазначеним позовом.
09 серпня 2016 року ПАТ КБ "Приватбанк" на адресу ОСОБА_1 надіслано повідомлення про намір укласти договір купівлі-продажу будинку.
27 вересня 2016 року приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Бєлою О. М. було звернено стягнення на майно шляхом прийняття рішення про державну реєстрацію прав власності за
ПАТ КБ "ПриватБанк" на належний ОСОБА_1 вищевказаний житловий будинок на підставі договору іпотеки, виданого 25 грудня 2007 року приватним нотаріусом Крижопільського районного нотаріального округу Питель С. М., здійснено запис про право власності.
Згідно з пунктом 29 договору іпотеки від 25 грудня 2007 року сторони визначили, що звернення стягнення на предмет іпотеки за вибором Іпотекодержателя може бути здійснено у позасудовому порядку шляхом:переходу до Іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку встановленому статті 37 Закону України "Про іпотеку"; або продажу предмета іпотеки будь-якій особі та
будь-яким способом в тому числі на біржі на підставі договору купівлі-продажу у порядку статті 38 Закону України "Про Іпотеку", для чого Іпотекодавець надає Іпотекодержателю право укласти такий договір за ціною та на умовах, визначених на власний розсуд Іпотекодержателя і здійснити всі необхідні дії від імені Іпотекодавця, у тому числі отримати витяг з Державного реєстру права власності на нерухоме майно.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження
в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України
від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" передбачено,
що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких
не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку,
що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (тут і далі в редакції
до наведених змін) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог
і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону судове рішення суду апеляційної інстанції не відповідає.
Відповідно до статті 1 Закону України"Про іпотеку" іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом (стаття 3).