Постанова
Іменем України
08 липня 2020 року
м. Київ
справа № 2-3149/07
провадження № 61-12991св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Усика Г. І. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Сумська міська рада, Сумське міське управління земельних ресурсів, правонаступником якого є Головне управління Держгеокадастру у Сумській області, Гаражний кооператив "Електрон", правонаступником якого є Громадська організація "Автогаражне товариство "Електрон",
третя особа - Третя сумська міська державна нотаріальна контора,
особа, яка подала апеляційну та касаційну скарги, - ОСОБА_2,
представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 10 січня 2018 року у складі колегії суддів: Ткачук С. С., Кононенко О. Ю., Криворотенка В. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У серпня 2007 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Сумської міської ради, Сумського міського управління земельних ресурсів, правонаступником якого є Головне управління Держгеокадастру у Сумській області, Гаражного кооперативу "Електрон" (далі - ГК "Електрон"), правонаступником якого є Громадська організація "Автогаражне товариство "Електрон" (далі - ГО "АТ "Електрон"), третя особа - Третя сумська міська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування.
Позовні вимоги позивач обгрунтовувала тим, що її батько - ОСОБА_4 був членом ГК "Електрон". Рішенням Сумської міської ради від 19 травня 1994 року № 255 йому надано земельну ділянку площею 21 кв. м для будівництва гаражу, який він побудував під № НОМЕР_1 , що АДРЕСА_2 . Проте, право власності на земельну ділянку та гараж не оформив.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, після його смерті відкрилась спадщина, яку вона прийняла як спадкоємець першої черги, оскільки постійно проживала разом з батьком на день його смерті.
Посилаючись на наведене, просила встановити факт належності на праві власності земельної ділянки площею 21 кв. м та гаражу № НОМЕР_1 в гаражному автокооперативі " Електрон ", розташованому по АДРЕСА_2, ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визнати за нею право власності на вказану земельну ділянку та гараж в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 .
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 05 грудня 2007 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Встановлено факт належності на праві власності земельної ділянки площею
21 кв. м та гаражу № НОМЕР_1 в автогаражному товаристві " Електрон", розташованому по АДРЕСА_2, ОСОБА_4, який помер
ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнано за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 21 кв. м та гараж № НОМЕР_1 в автогаражному товаристві " Електрон", розташованому по АДРЕСА_2, у порядку спадкування за законом після смерті її батька ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 10 січня 2018 року закрито апеляційне провадження у справі.
Закриваючи апеляційне провадження у справі на підставі пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України, суд апеляційної інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 не надала належних та допустимих доказів на підтвердження порушення її прав та інтересів рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 05 грудня 2007 року, оскільки вона була прийнята у члени гаражного кооперативу лише у 2012 році. Крім того, рішеннями Ковпаківського районного суду м. Суми від 23 січня 2017 року та Апеляційного суду Сумської області
від 15 березня 2017 року визнано незаконним рішення ГО "АТ "Електрон"
від 03 липня 2012 року про прийом в члени громадської організації ОСОБА_2 та зобов`язано її передати ОСОБА_1 ключі від гаража № НОМЕР_1, що розташований по АДРЕСА_2, а також звільнити його від належних ОСОБА_2 речей.
Ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 26 січня 2018 року зауваження представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 до протоколу судового засідання
від 10 січня 2018 року, залишено без розгляду.
Узагальнені доводи касаційної скарги та позиції учасників справи
У березні 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга
представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3, у якій заявник просив скасувати ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 10 січня 2018 року та ухвалити нове судове рішення, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права.
Касаційна скарга обгрунтована посиланням на те, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про те, що ОСОБА_2 не доведено порушення її прав та інтересів рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 05 грудня
2007 року, оскільки згідно з копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 10 листопада 2017 року саме ОСОБА_2 є власником гаража № НОМЕР_1, розташованого по АДРЕСА_2 , а тому здійснення щодо нього державним виконавцем виконавчих дій у травні 2017 року на виконання рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 05 грудня
2007 року свідчить про порушення зазначеним судовим рішенням її права власності. Суд апеляційної інстанції не надав належної правової оцінки його доводам про те, що задовольняючи позов суд першої інстанції не урахував, що право власності ОСОБА_4 на земельну ділянку, на якій розташований гараж, на момент його смерті не було оформлене, а тому ОСОБА_1 не має права на визнання за нею права власності на земельну ділянку. Позивач не надала належних та допустимих доказів на підтвердження того, що її батько побудував саме гараж № НОМЕР_1 на спірній земельній ділянці. Крім того, суд першої інстанції визнав за ОСОБА_1 право власності на спірний гараж (тимчасову споруду), який є об`єктом рухомого майна, хоча позивач заявляв вимоги про визнання права власності на нерухоме майно. Апеляційний суд необґрунтовано вказав про не явку в судове засідання представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , оскільки представник заявника з`явився на розгляд справи, проте у порушення вимог частини другої статті 248 ЦПК України відомості про його присутність не зазначені в оскаржуваній ухвалі та в протоколі судового засідання від 10 січня 2018 року.
У червні 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від ОСОБА_1, у якому зазначила, що суд апеляційної інстанції повно та всебічно з`ясував обставини справи та ухвалив законне і обгрунтоване рішення, підстави для його скасування відсутні.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Згідно статті 388 ЦПК України, який набрав чинності з 15 грудня
2017 року, судом касаційної інстанції є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 23 березня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її з суду першої інстанції.
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною третьою статті 389 ЦПК України, в редакції чинній на час подання касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України, в редакції чинній на час подання касаційної скарги, під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.