Постанова
Іменем України
08 липня 2020 року
м. Київ
справа № 591/6352/18
провадження № 61-21100св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Усика Г. І. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Виконавчий комітет Сумської міської ради,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 01 серпня 2019 року у складі судді Сидоренко А. П. та постанову Сумського апеляційного суду від 23 жовтня
2019 року у складі колегії суддів: Криворотенка В. І., Кононенко О. Ю.,
Орлов І. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Виконавчого комітету Сумської міської ради про відшкодування моральної шкоди.
На обгрунтування позовних вимог зазначав, що йому та ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності належить по Ѕ частині нежитлового приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, яку він використовує у своїй господарській діяльності (здає приміщення в оренду). Зазначений будинок розташований на земельній ділянці площею 0,1341 га, кадастровий номер 5910136300:01:003:0046, яка надана йому і ОСОБА_2 в спільне часткове користування по Ѕ частці кожному на підставі договору оренди від 13 квітня 2016 року, який зареєстрований у державному реєстрі за № 926769959101. 08 липня 2016 року він та ОСОБА_2 звернулися до Виконавчого комітету Сумської міської ради із заявою про присвоєння поштової адреси об`єктам нерухомого майна, розташованим за адресою:
АДРЕСА_1 , у зв`язку з поділом об`єкта нерухомого майна, яку відповідач повернув їм без розгляду. Такі дії відповідача вони оскаржили до Зарічного районного суду м. Суми, який рішенням від 18 жовтня 2017 року у справі № 591/5159/16-а, що набрало законної сили 10 листопада 2017 року, зобов`язав відповідача розглянути подану ними заяву.
10 жовтня 2016 року він та ОСОБА_2 звернулися до відповідача з новою заявою про присвоєння поштової адреси належним їм об`єктам нерухомого майна у зв`язку з поділом об`єкта нерухомого майна, у задоволенні якої відповідач відмовив, посилаючись на не сплату орендної плати за землю (рішення Виконавчого комітету Сумської міської ради від 16 травня 2017 року № 265). Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 19 грудня 2017 року у справі № 591/2893/17 визнано неправомірною бездіяльність Виконавчого комітету Сумської міської ради, в період з 20 грудня 2016 року по 16 травня 2017 року, щодо не вирішення його та ОСОБА_2 заяви про присвоєння поштової адреси об`єкту нерухомого майна, який розташований по
АДРЕСА_1 , та скасовано рішення Виконавчого комітету Сумської міської ради від 16 травня 2017 року № 265.
Рішенням Виконавчого комітету Сумської міської ради від 16 січня 2018 року № 42 відмовлено у присвоєнні поштових адрес належним йому та ОСОБА_2 об`єктам нерухомого майна, яке було оскаржене ними до суду. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2018 року у справі № 818/808/18, яке набрало законної сили 05 червня 2018 року, визнано протиправним і скасовано рішення Виконавчого комітету Сумської міської ради від 16 січня 2018 року № 42, зобов`язано Виконавчий комітет Сумської міської ради розглянути його та ОСОБА_2 заяву від 08 липня 2016 року про присвоєння поштових адрес об`єктам нерухомого майна в
АДРЕСА_1 та прийняти рішення.
Відповідач рішення судів не виконав, заяви від 08 липня 2016 року та
від 10 жовтня 2016 року про присвоєння поштової адреси у зв`язку з поділом об`єкту нерухомого майна не розглянув, рішення по суті не прийняв.
Посилаючись на те, що неправомірними діями, що виразилися у бездіяльності відповідача та прийнятті ним незаконних рішень, йому спричинено моральну шкоду, що полягає у приниженні честі, гідності, ділової репутації та душевних стражданнях, які в подальшому негативно вплинули на стан його здоров`я, просив стягнути з відповідача 8 622 048,00 грн на відшкодування моральної шкоди.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 01 серпня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з Виконавчого комітету Сумської міської ради на користь
ОСОБА_1 2 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що внаслідок протиправної поведінки відповідача позивачу спричинено моральну шкоду, що полягає у душевних переживаннях, порушенні звичайного способу життя та вимагала від нього додаткових зусиль для вирішення зазначеного питання, а тому урахувавши конкретні обставини справи, характер та об`єм заподіяних позивачу моральних страждань, ступінь вини відповідача, суд виходячи з засад розумності та справедливості, вважав обгрунтованим розмір моральної шкоди, що підлягає відшкодуванню позивачеві - 2 000,00 грн.
Короткий зміст рішення апеляційного суду
Постановою Сумського апеляційного суду від 23 жовтня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Зарічного районного суду м. Суми від 01 серпня 2019 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та застосував норми матеріального права, рішення суду є законним та обгрунтованим, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги. Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про доведеність протиправності дій заподіювача шкоди - Виконавчого комітету Сумської міської ради, причинного зв`язку між протиправними діяннями та негативними наслідками, а тому урахувавши норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, характер і тривалість моральних страждань, та виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що обґрунтований розмір моральної шкоди, що підлягає відшкодуванню позивачеві, складає 2 000,00 грн. Апеляційний суд відхилив доводи про те, що суд першої інстанції при визначенні розміру моральної шкоди не урахував стан здоров`я позивача, зазначивши, що у матеріалах справи відсутні докази наявності причинно-наслідкового зв`язку між погіршенням стану здоров`я позивача та діями, бездіяльністю відповідача, позивач має вроджені вади здоров`я, раніше переніс інсульт, а тому відсутні підстави вважати, що зміни у стані здоров`я позивача відбулися внаслідок душевних переживань позивача через незаконні дії, бездіяльність відповідача, а не є звичайними проявами наявних хвороб. Апеляційний суд вважав необґрунтованими посилання на не урахування судом першої інстанції розрахунку розміру відшкодування моральної шкоди, проведеного позивачем за методикою професора ОСОБА_3, яка включена до реєстру методик проведення судових експертиз, оскільки зазначена методика підлягає використанню при проведенні експертного дослідження, проте позивач не надав суду доказів того, що вказаний розрахунок зроблений особою, яка володіє спеціальними знаннями, необхідними для з`ясування відповідних обставин справи та має кваліфікацію експерта, а тому складений позивачем розрахунок розміру відшкодування моральної шкоди не може бути достовірним доказом, оскільки не відповідає принципам законності, незалежності, об`єктивності, повноти дослідження та його професійності. Суд також відхилив доводи апеляційної скарги про не надання судом першої інстанції належної оцінки доказам на підтвердження приниження честі, гідності та ділової репутації позивача, оскільки позивач не конкретизував у чому саме полягає приниження його честі, гідності та ділової репутації, не зазначив яким чином дії, бездіяльність відповідача вплинули на визнання його цінності як унікальної біопсихосоціальної одиниці у суспільстві, на його позитивну соціальну оцінку в очах оточуючих, а також набуту суспільну оцінку його ділових і професійних якостей.
Короткий зміст вимог та доводів касаційних скарг
У листопаді 2019 року до Верховного суду надійшла касаційна скарга
ОСОБА_1 , у якій заявник просив скасувати рішення Зарічного районного суду м. Суми від 01 серпня 2019 року та постанову Сумського апеляційного суду від 23 жовтня 2019 року, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга обгрунтована посиланням на те, що суди попередніх інстанцій не взяли до уваги наданий ним розрахунок розміру відшкодування моральної шкоди, проведений за методикою професора ОСОБА_3, яка включена Міністерством юстиції України до реєстру методик проведення судових експертиз та призначена для використання в тому числі в суді, та не зобов`язали відповідача надати власний розрахунок моральної шкоди, не призначили у справі відповідну експертизу, а тому визначений судами розмір відшкодування моральної шкоди - 2 000,00 грн є необгрунтованим та не відповідає глибині спричинених йому душевних страждань. Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, не урахував стан його здоров`я зокрема не звернув увагу, що він є пенсіонером з вродженою вадою серця і перенесеним інсультом, а тому протиправні дії відповідача по відношенню до нього, спричиняє хвилювання та переживання, що негативно впливає на його психоемоційний стан та призвело до сильних душевних страждань, що завдає непоправну шкоду його здоров`ю. Суди також не надали належної оцінки наданим ним доказам приниження його честі гідності та ділової репутації. Крім того, апеляційний суд у порушення норм процесуального права здійснив розгляд справи з ціною позову у розмірі 8 622 048,00 грн у спрощеному позовному провадженні, а не в загальному, що є підставою для обов`язкового скасування оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Згідно з статтею 388 ЦПК України, який набрав чинності з 15 грудня 2017 року, судом касаційної інстанції є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 27 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу з суду першої інстанції.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України, в редакції чинній на моменти подання касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України, в редакції чинній на моменти подання касаційної скарги, під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали цивільної справи, доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Установлені судами фактичні обставини справи
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є співвласниками нежитлового приміщення загальною площею 2 341,7 кв. м, що знаходиться за адресою:
АДРЕСА_1 .
Відповідно до договору про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, від 15 червня 2016 року № 2471 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 набули право власності на окремі частини вказаного нежитлового приміщення, відповідно до своїх часток у праві власності. Спільна часткова власність на нерухомість припинена.
08 липня 2016 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 звернулись до Виконавчого комітету Сумської міської ради із заявою про присвоєння поштових
адрес об`єктам нерухомого майна, розташованим за адресою:
АДРЕСА_1 , у зв`язку з його поділом.
Заява ОСОБА_2 та ОСОБА_1 належним чином у передбачений законом строк розглянута не була.
Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 18 жовтня 2017 року у справі № 591/5159/16-а зобов`язано Виконавчий комітет Сумської міської ради розглянути заяву ОСОБА_2 та ОСОБА_1 від 08 липня 2016 року про присвоєння поштової адреси об`єкту нерухомого майна у зв`язку з його поділом.
10 жовтня 2016 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 знову звернулися до Виконавчого комітету Сумської міської ради з заявою про присвоєння поштової адреси об`єкту нерухомого майна, розташованому за адресою:
АДРЕСА_1 , у зв`язку з поділом об`єкту нерухомого майна.
Рішенням Виконавчого комітету Сумської міської ради від 16 травня
2017 року № 265 відмовлено у присвоєнні поштової адреси нежитловим приміщенням ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у зв`язку з несплатою орендної плати за землю.
Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 19 грудня 2017 року у справі № 591/2893/17 визнано неправомірною бездіяльність Виконавчого комітету Сумської міської ради щодо не вирішення заяви ОСОБА_2 та ОСОБА_1 від 10 жовтня 2016 року про присвоєння поштової адреси об`єкту нерухомого майна, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, допущену в період з 20 грудня 2016 року по 16 травня 2017 року. Скасовано рішення Виконавчого комітету Сумської міської ради від 16 травня 2017 року № 265 "Про відмову в присвоєнні поштової адреси об`єкту нерухомого майна, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 ".