ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 липня 2020 року
м. Київ
справа № 824/717/16-а
адміністративне провадження № К/9901/40526/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шипуліної Т. М.,
суддів: Бившевої Л. І., Хохуляка В. В.,
розглянувши у судовому засіданні без повідомлення сторін касаційну скаргу підприємства "Дім" Чернівецького обласного товариства інвалідів "Мир та добробут інвалідів" на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду (головуючий суддя - Загороднюк А. Г., судді: Драчук Т. О., Полотнянко Ю. П.) від 14 червня 2017 року у справі № 824/717/16 за позовом підприємства "Дім" Чернівецького обласного товариства інвалідів "Мир та добробут інвалідів" до Чернівецької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області, Головного управління Державної казначейської служби України в Чернівецькій області про зобов`язання вчинити дії та стягнення пені,
УСТАНОВИВ:
У серпні 2016 року підприємство "Дім" Чернівецького обласного товариства інвалідів "Мир та добробут інвалідів" звернулося до Чернівецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Чернівецької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області (далі - Чернівецька ОДПІ ГУ ДФС у Чернівецькій області), Головного управління Державної казначейської служби України в Чернівецькій області (далі - ГУ Держказначейства в Чернівецькій області), у якому просило:
- зобов`язати Чернівецьку ОДПІ ГУ ДФС у Чернівецькій області виконати вимоги п. 200.15 ст. 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України) щодо надання органу казначейства висновку про відшкодування з Державного бюджету України суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму 90 738,00 грн (по декларації за вересень 2009 року);
- стягнути з Державного бюджету України на користь позивача пеню у розмірі 52 850,42 грн (40 751,98 грн пеня за несвоєчасне відшкодування суми ПДВ по деклараціях за квітень, вересень та жовтень 2009 року та 12 098,44 грн пеня за несвоєчасне відшкодування суми ПДВ по декларації за квітень 2015 року).
Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2016 року позов задоволено.
Приймаючи таке судове рішення, суд першої інстанції виходив з того, що Вищим адміністративним судом України у справі № 2а-2470/10/2470 перевірялася законність зменшення суми бюджетного відшкодування на суму 90 738,00 грн на підставі податкових повідомлень-рішень форми "В1" від 29 грудня 2009 року № 0002700232/0, від 27 січня 2010 року № 0002700232/1, від 18 лютого 2010 року № 0002700232/2, які постановою Вищого адміністративного суду України від 17 лютого 2016 року були скасовані, а тому у позивача існує право на відшкодування з Державного бюджету України суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість по декларації за вересень 2009 року у розмірі 90 738,00 грн. Крім того, матеріалами справи доведено порушення контролюючим органом обов`язків, покладених на нього п. 200.15 ст. 200 ПК України, та наявність у позивача права на відшкодування пені у зв`язку з порушенням відповідачем строків відшкодування такої заборгованості.
Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2017 року апеляційну скаргу Чернівецької ОДПІ ГУ ДФС у Чернівецькій області задоволено частково. Постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2017 року скасовано та прийнято нову, якою у задоволенні позову відмовлено.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позовну вимогу щодо відшкодування сум з податку на додану вартість за вересень 2009 року на суму 90 738,00 грн виконати неможливо, оскільки податкові повідомлення-рішення форми "В1" від 29 грудня 2009 року № 0002700232/0, від 27 січня 2010 року № 0002700232/1, від 18 лютого 2010 року № 0002700232/2 є недійсними на підставі податкового повідомлення-рішення від 30 квітня 2010 року № 0002700232/3.
Не погодившись із вказаним вище судовим рішенням, підприємство "Дім" Чернівецького обласного товариства інвалідів "Мир та добробут інвалідів" подало до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, у якій просила скасувати постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2017 року і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
На обґрунтування касаційної скарги підприємство стверджує, що постановою Вищого адміністративного суду України від 17 лютого 2016 року у справі № 2а-2470/10/2470 скасовані усі без виключення податкові повідомлення-рішення, якими було зменшено позивачу суму бюджетного відшкодування на загальну суму 226 052,00 грн по деклараціях за квітень, вересень та жовтень 2009 року, однак податковим органом було лише частково перераховано суми бюджетної заборгованості у розмірі 135 334,00 грн (47 781,00 грн за квітень 2009 року та 87 553,00 грн за жовтень 2009 року). Також, скаржник зазначає, що на підставі постанови Чернівецького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2015 року по справі № 824/2311/15 стягнуто з Державного бюджету суму заборгованості з бюджетного відшкодування 77 083,00 грн та пеню - 6 707,75 грн (за період з 01 серпня по 11 листопада 2015 року), проте вказану суму відповідачем фактично було відшкодовано лише 15 червня 2016 року, що є підставою для нарахування пені згідно п. 200.23 ст. 200 ПК України за період з 12 листопада 2015 року по 15 червня 2016 року у розмірі 12 098,44 грн.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 07 липня 2017 року відкрив провадження у цій справі за вказаною касаційною скаргою.
15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - Закон № 2147-VIII), яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.
Відповідно до підп. 4 п. 1 розд. VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду ухвалою від 06 липня 2020 року цю справу призначив до розгляду у судовому засіданні без повідомлення сторін.
Дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів встановила таке.
Постановою Вищого адміністративного суду України від 17 лютого 2016 року у справі № 2а-2470/10/2470 за позовом підприємства "Дім" Чернівецького обласного товариства інвалідів "Мир та добробут інвалідам" до ДПІ у м. Чернівцях ГУ ДФС у Чернівецькій області про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень скасовано податкові повідомлення рішення від 29 грудня 2009 року № 0002310231/0, від 22 лютого 2010 року № 0000350231/1, від 22 березня 2010 року № 0002310231/2, від 03 червня 2010 року № 0002310231/3, від 29 грудня 2009 року № 0002320231/0, від 29 грудня 2009 року № 0002310231/0, від 22 лютого 2010 року № 0002320231/1, від 22 березня 2010 року № 0002320231/2, від 03 червня 2010 року № 0002320231/3, від 22 лютого 2010 року № 0002330231/3, від 29 грудня 2009 року № 0002700232/0, від 27 січня 2010 року № 0002700232/1, від 18 лютого 2010 року № 0002700232/2, від 15 січня 2010 року № 0000050232/0, від 03 лютого 2010 року № 0000050232/1.
Так, серед них податковими повідомленнями-рішеннями форми "В1" від 29 грудня 2009 року № 0002320231/0, від 22 лютого 2010 року № 0002320231/1, від 22 березня 2010 року №0002320231/2, від 03 червня 2010 року № 0002320231/3 на підставі акту перевірки №4182/23-1/35158255 від 16 грудня 2009 року позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2009 року на суму 47 781,00 грн. Крім цього, податковими повідомленнями-рішеннями форми "В1" від 29 грудня 2009 року № 0002700232/0, від 27 січня 2010 року № 0002700232/1, від 18 лютого 2010 року № 0002700232/2 на підставі акту перевірки №4190/23-2/35158255 від 17 грудня 2009 року та з урахуванням процедури адміністративного оскарження позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2009 року на суму 90 738,00 грн. Також, податковими повідомленнями-рішеннями форми "В1" від 15 січня 2010 року № 0000050232/0, від 03 лютого 2010 року № 0000050232/1 на підставі акту перевірки №4338/23-2/35158255 від 30 грудня 2009 року позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2009 року на суму 87 553,00 грн.
Отже, вказаними вище податковими повідомленнями-рішеннями, які, в свою чергу, скасовані постановою Вищого адміністративного суду України від 17 лютого 2016 року у справі № 2а-2470/10/2470, підприємству "Дім" Чернівецького обласного товариства інвалідів "Мир та добробут інвалідам" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень, вересень та жовтень 2009 року на загальну суму 226 052,00 грн.
В подальшому, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02 листопада 2016 року виправлено допущені описки у тексі описової, мотивувальної та резолютивної частини постанови Вищого адміністративного суду України від 17 лютого 2016 року стосовно номерів оспорюваних податкових повідомлень-рішень, а саме замість: від 22 березня 2010 року № 0002310231/2, від 03 червня 2010 року № 0002310231/3, від 22 лютого 2010 року № 0002330231/3 слід вважати вірними: від 22 березня 2010 року № 0000350231/2, від 03 червня 2010 року № 0000350231/3, від 22 лютого 2010 року № 0002330231/1.
09 грудня 2016 року на рахунок позивача згідно платіжного доручення № 3915-07 було відшкодовано податок на додану вартість по декларації за квітень 2009 року в сумі 47 781,00 грн та згідно платіжного доручення № 3916-07 по декларації за жовтень 2009 року в сумі 87 553,00 грн, що разом становить 135 334,00 грн, однак податок на додану вартість по декларації за вересень 2009 року (90 738,00 грн) відповідачем відшкодовано не було.
Поряд із цим судами установлено, що постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2015 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2016 року, у справі № 824/2311/15-а за позовом підприємства "Дім" Чернівецького обласного товариства інвалідів "Мир та добробут інвалідам" до ДПІ у м. Чернівцях ГУ ДФС у Чернівецькій області, ГУ Держказначейства в Чернівецькій області про стягнення бюджетної заборгованості стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача суму заборгованості з бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 83 790,75 грн, а саме: суму бюджетного відшкодування за квітень 2015 року у розмірі 77 083,00 грн та пеню - 6 707,75 грн.
Вказані судові рішення у касаційному порядку не оскаржувалися, а тому постанова Чернівецького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2015 року набрала законної сили 23 листопада 2016 року.
На підставі цього судового рішення встановлено, що сума бюджетного відшкодування в розмірі 77 083,00 грн набула статусу заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість з 01 серпня 2015 року, проте така сума перерахована на рахунок позивача лише 15 червня 2016 року, що підтверджується платіжним дорученням № 7246.
Не погоджуючись з діями контролюючого органу щодо неподання до органу, який здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновку на суму 90 738,00 грн (по декларації за вересень 2009 року) із нарахуванням пені за несвоєчасне відшкодування та вважаючи, що відповідачами порушено строки відшкодування податку на додану вартість на підставі рішень Вищого адміністративного суду України від 17 лютого 2016 року у справі № 2а-2470/10/2470 та Чернівецького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2015 року у справі № 824/2311/15-а, підприємство "Дім" Чернівецького обласного товариства інвалідів "Мир та добробут інвалідів" звернулося до суду з цим адміністративним позовом за захистом порушених, на його думку, прав та інтересів.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Що стосується позовних вимог в частині зобов`язання відповідача надати органу казначейства висновок про відшкодування з Державного бюджету України суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму 90 738,00 грн (по декларації за вересень 2009 року), колегія суддів зазначає слідуюче.
Відповідно до п. 200.7 ст. 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Пункт 200.10 цієї статті визначає, що протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.