ПОСТАНОВА
Іменем України
13 липня 2020 року
Київ
справа №211/4129/17
адміністративне провадження №К/9901/63468/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бучик А.Ю.,
суддів: Кравчука В.М., Тацій Л.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Довгинцівського районного суду м.Кривого Рогу (суддя Ткаченко С.В.) від 17.04.2018 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.09.2018 (колегія суддів: Суховаров А.В., Ясенов Т.І, Головко О.В) у справі №211/4129/17 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправними дій комісії та зобов`язання розглянути питання про призначення одноразової грошової допомоги в разі настання інвалідності,
УСТАНОВИВ:
У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України, в якому просив:
- визнати протиправними дії Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги стосовно відмови в призначенні одноразової грошової допомоги;
- зобов`язати Комісію Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги розглянути документи про призначення одноразової грошової допомоги при настанні інвалідності ІІІ групи, передбаченої статтею 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Рішенням Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу від 17.04.2018, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.09.2018, позов задоволено частково:
- визнані протиправними дії Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги щодо відмови в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 ;
- скасований пункт 27 протоколу №73 від 07.07.2017 засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги;
- зобов`язано Міністерство оборони України призначити і виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в зв`язку із встановленням інвалідності ІІІ групи, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країні, де велись бойові дії, в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, визначеного для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності - 05.06.2015.
Не погоджуючись з судовими рішеннями, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.
В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що судові рішення є передчасними, оскільки відповідачем не розглядалось питання щодо призначення та виплати допомоги по суті, а відмовлено лише з підстав звернення до невідповідного органу. Також вказує на відсутність довідки про обставини поранення.
Ухвалою Верховного Суду від 01 листопада 2018 року відкрито касаційне провадження.
У зв`язку із відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Судами встановлено, що ОСОБА_1 старший лейтенант запасу Збройних Сил України, проходив військову строкову службу в Збройних силах СРСР у складі 40-ї армії обмеженого контингенту військ в Демократичній Республіці Афганістан у період з 21.04.1986 по 11.11.1987 на посадах рядового складу.
15.09.1986 під час бойових дій від осколків снаряда отримав множинні вогнепальні осколкові поранення голови, тулубу, правої руки, лівої ноги, контузію головного мозку, наслідком яких стали шкіряні рубці в зазначених анатомічних областях тіла, що підтверджено висновком спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи № 419-ж від 11.03.2015 року, виданим Київським міським клінічним бюро судово-медичної експертизи. Висновок експерта: "Поранення, контузія та захворювання пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії. Підстава протокол № 884 від 16.03.2015 року.
У зв`язку з наявністю перелічених поранень Дніпропетровської обласною МСЕК № 5 позивачу з 05.06.2015 року встановлено третю групу інвалідності. Причини інвалідності - поранення, контузія пов`язані з участю в бойових діях в період військової служби. Довідка серія 10 ААГ № 035117, акт огляду МСЕК № 694.
З військової служби він був звільнений, демобілізований наказом МО СРСР № 261 від 29.09.1987 р., переведений в запас 11.11.1987 року, має військове звання "старший лейтенант запасу" від 07.03.2014 року і перебуває на військовому обліку в якості військовозобов`язаного відповідно до наказу міністра оборони України № 160 в Дзержинсько-Довгинцівському об`єднаному районному військкоматі.
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського обласного військового комісаріату з заявою про направлення до Міністерства оборони України документів для виплати одноразової грошової допомоги в зв`язку із встановленням інвалідності. До заяви додані такі документи:
- довідки до актів огляду МСЕК №035117 від 10.06.2015 та №721943 від 08.08.2017, згідно яких ОСОБА_1 з 05.06.2015 встановлена ІІІ група інвалідності внаслідок поранення, контузії і захворювання, пов`язаних з участю в бойових діях на території інших країн;
- висновок спеціаліста в галузі судово-медичної експертизи від 11.03.2015, згідно якого виявлені у позивача рубці у тім`яній ділянці справа та зліва, в проекції тіла, правої брови, на долонній поверхні правого променево-зап`ястового суглобу, на лівій боковій поверхні грудної клітини, на задній поверхні лівої гомілки є наслідком загоєння ран, які виникли внаслідок розривної дії снаряду та могли бути спричинені в 1986 році.
- витяг з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії №884 від 16.03.2015, згідно якого, множинні вогнепальні осколкові поранення голови, тулубу, правої руки, лівої ноги, контузія головного мозку в 1986 році пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії;
- лист Військової частини Польова пошта №94777 від 21.04.1988 про те, що ОСОБА_1 з 15.09. по 17.10.1986 знаходився на стаціонарному лікуванні в зв`язку з множинними осколковими пораненнями м`яких тканей грудної клітини зліва та лівої гомілки;
- довідки Дзержинського районного військового комісаріату міста Кривого Рогу №4/1101 від 16.10.1989 та Дзержинсько-Долгінцевського об`єднаного районного військового комісаріату міста Кривого Рогу №3/2461 від 11.04.2016, згідно яких ОСОБА_1 з квітня 1986 року по листопад 1987 року проходив військову службу в Афганістані;
- копія паспорта з документом про індивідуальний ідентифікаційний номер;
- копія військового квитка;
- копія посвідчення офіцера запасу;
- послужний список;
- копія посвідчення від 10.08.2017 інваліда війни ІІІ групи.
Згідно пункту 27 протоколу №73 від 07.07.2017 засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги, відмовлено в призначенні допомоги оскільки ОСОБА_1 на день звільнення з військової служби проходив службу в Державній податковій адміністрації Дніпропетровської області. Відповідач послався на пункт 17 Порядку, відповідно до якого, особам, звільненим з військової служби, виплата одноразової грошової допомоги здійснюється органом державної влади, який проводив розрахунок під час звільнення з військової служби.
Вважаючи вказане рішення протиправним, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд виходив з того, що оскільки позивач проходив службу у Збройних силах СРСР, в подальшому Міністерство оборони України стало його правонаступником, то обов`язком Міністерства оборони України та військових комісаріатів в даних правовідносинах є розгляд питань щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, які отримали інвалідність внаслідок поранення під час виконання обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії в розмірі, встановленому ст. 16 Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає наступне.
Пунктом 1 ч.1 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" встановлено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Відповідно до п.6 ч.2 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі:
встановлення військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов`язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов`язаному або резервісту при виконанні обов`язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження строкової військової служби, цих зборів, служби у військовому резерві.
Підставою для отримання одноразової грошової допомоги є встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.