ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 червня 2020 року
м. Київ
Справа № 910/7662/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Случ О. В. - головуючий, Кушнір І. В., Могил С. К.
за участю секретаря судового засідання - Мазуренко М. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги 1) Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України і 2) Військової прокуратури Центрального регіону України
на рішення Господарського суду міста Києва від 01.08.2018 (суддя Літвінова М. Є.)
і постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.02.2020 (головуючий суддя Коробенко Г. П., судді Кравчук Г. А., Козир Т. П.)
у справі № 910/7662/17
за позовом першого заступника військового прокурора Центрального регіону України в інтересах держави в особі: 1) Кабінету Міністрів України, 2) Міністерства оборони України і 3) Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України
до 1) Київської міської ради і 2) Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача 1 - 1) Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) і 2) Державне підприємство "Управління капітального будівництва та інвестицій"
про визнання недійсною реєстрації права комунальної власності, визнання права власності та права користування земельною ділянкою
(у судовому засіданні взяли участь представники: позивачів-2, 3 - Сажієнко І. О., відповідача-1 - Власенко І. І., відповдача-2 - Субота О. В., третьої особи-1 - Гончаров О. В. )
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У травні 2017 року Перший заступник військового прокурора Центрального регіону України (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України (далі - позивач-1, КМУ), Міністерства оборони України (далі - позивч-2, МОУ) та Київського квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України (далі - позивач-3, Київське КЕУ) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради (далі - відповідач-1, Рада) та Головного управління юстиції у місті Києві (далі - відповідач-2, ГУЮ у м.Києві) про визнання недійсною реєстрації права комунальної власності, визнання права власності та права користування земельною ділянкою.
2. Позов обґрунтовано тим, що земельна ділянка, загальною площею 2,8388 га, за адресою: м. Київ, проспект Відрадний, 42 є військовим майном та вибула з власності держави в особі КМУ без волі останнього, оскільки передана у комунальну власність територіальній громаді без відповідного рішення КМУ або МОУ, у зв`язку з чим прокурор просив:
- визнати недійсною реєстрацію права комунальної власності за територіальною громадою м. Києва в особі Київської міської ради від 01.04.2015 на земельну ділянку площею 2,8288 га, яка розташована у м. Києві, проспект Відрадний, 42 (кадастровий номер 8000000000:69:254:0100);
- визнати за державою в особі КМУ право власності на земельну ділянку площею 2,8288 га по проспекту Відрадному, 42 у м. Києві (кадастровий номер 8000000000:69:254:0100);
- визнати право користування зазначеною земельною ділянкою за МОУ в особі Київського КЕУ.
3. У відзиві на позов Рада зазначила, що судом при розгляді справи № 910/4266/16 встановлені обставини щодо вибуття спірної земельної ділянки з користування держави в особі КМУ за погодженням із землекористувачем, з огляду на що відсутні підстави для задоволення позову прокурора.
Короткий зміст судових рішень
4. Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.08.2018 у задоволенні позову відмовлено.
5. Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий господарський суд наголосив на тому, що станом на день розгляду зазначеної справи рішення Ради від 26.07.2007 №134/1968 "Про передачу земельної ділянки Державному підприємству "Управління капітального будівництва та інвестицій" для будівництва житлового комплексу з об`єктами соціальної інфраструктури на проспекті Відрадний, 42 у Солом`янському районі міста Києва" є чинним, а тому матеріали справи не містять доказів, які би підтверджували, що реєстрація права комунальної власності за територіальною громадою міста Києва в особі Ради від 01.04.2015 на спірну земельну ділянку проведена не у спосіб та у порушення порядку, передбачених вимогами чинного законодавства.
6. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.05.2019 рішення Господарського суду міста Києва від 01.08.2018 скасовано, ухвалено нове рішення про задоволення позову.
Визнано недійсною реєстрацію права комунальної власності за територіальною громадою м. Києва в особі Київської міської ради від 01.04.2015 на земельну ділянку площею 2,8288 га, яка розташована у м. Києві, проспект Відрадний, 42.
Визнано за державою в особі КМУ право власності на земельну ділянку площею 2,8288 га, яка розташована у м. Києві, проспект Відрадний, 42.
Визнано право користування земельною ділянкою площею 2,8288 га, яка розташована у м. Києві, проспект Відрадний, 42 за МОУ в особі Київського КЕУ.
7. Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідачі не могли законно набути право власності на спірну земельну ділянку, оскільки рішенням суду від 28.09.2017 у справі №910/4266/16 встановлено, що прийняття Радою рішення №134/1968 від 26.07.2007 відбулося з порушенням чинного на той час законодавства щодо порядку припинення права користування (вилучення) земельних ділянок, що належать до земель оборони. При цьому, підставою для відмови у задоволенні позову слугувало подання відповідачем заяви про пропуск позовної давності та встановлення судами пропуску такого строку.
8. Апеляційний суд також зазначив, що через незаконне рішення Ради від 26.07.2007 №134/1968 та подальшу реєстрацію за територіальною громадою міста Києва в особі Ради права комунальної власності на спірну земельну ділянку, остання вибула з власності держави в особі КМУ без його волі.
9. Постановою Верховного Суду від 12.09.2019 постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.05.2019 скасовано, справу передано на новий апеляційний розгляд.
10. Передаючи справу на новий апеляційний розгляд, Верховний Суд не погодився з висновками апеляційного господарського суду щодо ефективності обраного прокурором способу порушеного права, а також з висновками про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог про визнання права власності і права користування спірною земельною ділянкою, з огляду на невстановлення судом апеляційної інстанції обставин щодо перебування цієї земельної ділянки у державній власності.
11. Під час нового апеляційного розгляду, постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.02.2020 рішення Господарського суду міста Києва від 01.08.2018 залишено без змін.
12. Апеляційний господарський суд зазначив, що, враховуючи чинність рішення Ради від 26.07.2007 №134/1968 "Про передачу земельної ділянки Державному підприємству "Управління капітального будівництва та інвестицій" для будівництва житлового комплексу з об`єктами соціальної інфраструктури на проспекті Відрадний, 42 у Солом`янському районі міста Києва", вимога про визнання недійсною державної реєстрації права комунальної власності, яка є похідною від вимоги про визнання недійсним вказаного рішення, не є належним способом захисту та не підлягає задоволенню.
13. Суд апеляційної інстанції дослідив, що рішенням виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів від 17.07.1978 № 1028/2 квартирно-експлуатаційній частині Київського військового округу, правонаступником якого є Київське КЕУ, надано спірну земельну ділянку в користування, а не у власність, та дійшов висновку про те, що вимога про визнання за позивачем-1 права власності на спірну земельну ділянку згідно вимог статті 392 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) не підлягає задоволенню.
14. За висновком апеляційного господарського суду вимога щодо визнання права користування земельною ділянкою за позивачем-2 в особі позивача-3 є похідною від вимоги про визнання права власності, а тому також не підлягає задоволенню.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
15. Київське КЕУ подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.02.2020 і рішення Господарського суду міста Києва від 01.08.2018 у справі № 910/7662/17 скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
16. Прокуратура подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення і постанову у справі № 910/7662/17, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (узагальнено)
17. Київське КЕУ зазначає, що суд апеляційної інстанції пославшись на висновки, які викладені у постанові Верховного Суду від 20.02.2018, фактично не врахував їх і не встановив обставини в частині підстав, на яких були проведені спірні реєстраційні дії.
17.1. Позивач-3 посилається на неврахування судом апеляційної інстанції висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 22.01.2020 у справі № 916/2851/17.
17.2. Київське КЕУ посилається на незастосування судами приписів статті 28 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а також на неврахування тих обставин, що на спірній земельній ділянці знаходиться нерухоме майно державної форми власності, яке перебуває в управлінні МОУ, а також, що спірна земельна ділянка належить до категорії земель оборони.
17.3. Позивач-3 посилається на неврахування судами обставин, встановлених у справі № 910/4266/16, а також неврахування правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 20.02.2018 у справі № 917/553/17.
17.4. Київське КЕУ наголошує на тому, що в матеріалах справи відсутні докази того, що КМУ, а також МОУ, як уповноважена особа здійснювати функції з управління цією земельною ділянкою, у встановленому законом порядку погодили зміну цільового призначення спірної земельної ділянки із земель оборони на землі для забудови, а отже спірне рішення державного реєстратора прийняте щодо земельної ділянки державної форми власності за відсутності відповідної правової підстави.
18. Прокуратура у касаційній скарзі зазначила, що суд апеляційної інстанції при вирішенні спору застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права (зокрема, статті 116 Конституції України, статей 15, 16, 392 Цивільного кодексу України, статей 13, 20 Земельного кодексу України, статті 1 Закону України "Про управління об`єктами державної власності", статей 9, 14 Закону України "Про Збройні Сили України", Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності, а також незастосування статті 28 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а також не застосовано") у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду України від 16.09.2015 у справі № 926/1017/14, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2018 у справі № 916/3727/15, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 22.03.2018 у справі № 5017/2972/2012, від 02.05.2018 у справі № 914/904/17, від 24.04.2019 у справі № 5017/3706/012, від 22.01.2020 у справі № 916/2851/17.
Позиція інших учасників справи, викладена у відзивах на касаційні скарги
19. Прокурор у відзиві на касаційну скаргу Київського КЕУ погоджується з її доводами, просить касаційну скаргу позивача-3 задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва від 01.08.2018 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.02.2020 скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
20. Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) подало відзив, у якому не погоджується з доводами касаційних скарг, вважає оскаржувані рішення і постанову законними і обґрунтованими, просить залишити їх без змін, а скарги - без задоволення.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
21. Рішенням виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів від 17.07.1978 № 1028/2 "Про надання в користування земельних ділянок квартирно-експлуатаційної частини Київського військового округу в Жовтневому районі" надано у користування квартирно-експлуатаційній частині Київського військового округу, правонаступником якої є Київське КЕУ, земельні ділянки площею близько 70 га, на яких розміщені військові частини та організації Київського військового округу в Жовтневому районі, у тому числі: Київське вище військове училище ім. Фрунзе площею біля 17 га по Брест-Литовському проспекту 71/2; військова частина 63630 площею біля 14 га по вул. Трудових резервів; військове містечко 165 площею біля 39 га по вул. Качалова 3 (наразі адреса - проспект Відрадний, 42).
22. Відповідно до листа начальника розквартирування військ і капітального будівництва Збройних Сил - начальника Головного управління розквартирування військ і капітального будівництва Міністерства оборони України від 09.06.2003 № 163/2588, з метою забезпечення житлом безквартирних військовослужбовців Київського гарнізону, де на квартирному обліку перебуває 7,3 тис. чоловік, у найбільш стислі строки, активізації будівництва житлових будинків з залученням додаткових коштів інвесторів з різною формою власності, в МО України створено державне підприємство "Управління капітального будівництва та інвестицій".
23. 21.02.2006 начальником Київського квартирно-експлуатаційного управління Івах С. Н. спрямовано на адресу Голови Київської міської ради та Начальника ДП "Управління капітального будівництва та інвестицій" лист № 303/25/3-210, відповідно до змісту якого Київське КЕУ, як правонаступник квартирно-експлуатаційної частини Київського військового округу, просило припинити право користування частиною земельною ділянкою площею 2,93 га на користь ДП "Управління капітального будівництва та інвестицій".
24. Головне квартирно-експлуатаційне управління Збройних Сил України листом від 06.06.2006 №303/1/4/923 звернулося до начальника Головного управління земельних ресурсів та Голови Солом`янської районної у місті Києві державної адміністрації, в якому зазначено про те, що останній не заперечує проти списання основних фондів розташованих на земельній ділянці військового містечка № 165 по проспекту Відрадному, 42 у Солом`янському районі міста Києва.
25. Рішенням Київської міської ради від 26.07.2007 № 134/1968 "Про передачу земельної ділянки Державному підприємству "Управління капітального будівництва та інвестицій" для будівництва житлового комплексу з об`єктами соціальної інфраструктури на проспекті Відрадний, 42 у Солом`янському районі міста Києва" (далі - рішення № 134/1968) вирішено:
- припинити Київському КЕУ, як правонаступнику квартирно-експлуатаційної частини Київського військового округу, право користування земельною ділянкою площею 2,85 га, відведеною відповідно до рішення виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 17.07.78 № 1028/2 "Про надання в користування земельних ділянок квартирно-експлуатаційної частини Київського військового округу в Жовтневому районі", та віднести її до земель запасу житлової та громадської забудови;
- затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки державному підприємству "Управління капітального будівництва та інвестицій" для будівництва житлового комплексу з об`єктами соціальної інфраструктури на просп. Відрадному, 42 у Солом`янському районі м. Києва;
- передати державному підприємству "Управління капітального будівництва та інвестицій", за умови виконання пункту 4 цього рішення, у короткострокову оренду на 5 років земельну ділянку площею 2,85 га для будівництва житлового комплексу з об`єктами соціальної інфраструктури на просп. Відрадному, 42 у Солом`янському районі м. Києва за рахунок земель запасу житлової та громадської забудови.
26. Судами попередніх інстанцій також встановлено, що відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (долучена прокурором до позовної заяви) право власності на земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:69:254:0100, загальною площею 2,8388 га, за адресою: м. Київ, проспект Відрадний, 42; цільове призначення - для будівництва житлового комплексу з об`єктами соціальної інфраструктури (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 615542780000) зареєстровано за територіальною громадою в особі Київської міської ради; форма власності - комунальна; дата державної реєстрації - 01.04.2015; підстава виникнення права власності - пункт 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності".
27. Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 30.05.2017 №НВ-8000554422017, право власності на земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:69:254:0100, загальною площею 2,8388 га, за адресою: м. Київ, проспект Відрадний, земельна ділянка 42, зареєстровано за територіальною громадою в особі Київської міської ради; у розділі "відомості про оренду, суборенду" вказано, що орендарем є ДП "Управління капітального будівництва та інвестицій" (дата державної реєстрації речового права - 26.11.2007, строк дії речового права - 5 років).
28. Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, рішенням Господарського суду міста Києва від 28.09.2017, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.01.2018 у справі №910/4266/16, у задоволенні позову Першого заступника військового прокурора Центрального регіону України в інтересах держави про скасування рішення Київської міської ради від 26.07.2007 №134/1968 відмовлено.
29. У вказаному рішенні суду від 28.09.2017 у справі № 910/4266/16 суд дійшов висновку щодо обґрунтованості доводів прокурора про прийняття Радою рішення від 26.07.2007 № 134/1968 "Про передачу земельної ділянки державному підприємству "Управління капітального будівництва та інвестицій" для будівництва житлового комплексу з об`єктами інфраструктури на просп. Відрадному, 42 у Солом`янському районі міста Києва" з порушенням вимог законодавства щодо порядку припинення права користування (вилучення) земельних ділянок, що належать до земель оборони. Водночас, судами у справі № 910/4266/16 встановлено пропуск позовної давності, що стало підставою для відмови у задоволенні позову.
30. Постановою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 12.12.2018 постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.01.2018 та рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2017 у справі № 910/4266/16 залишено без змін.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
33. 08.02.2020 набрав чинності Закон України від 15.01.2020 № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
34. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України (тут і далі - у редакції, чинній з 08.02.2020), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.