Постанова
Іменем України
02 липня 2020 року
м. Київ
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду:
головуюча Стефанів Н. С.,
судді: Крет Г. Р.,
Шевченко Т. В.,
секретар судового засідання Безкровний С. О.,
учасники судового провадження:
прокурор Кузнєцов С. М.,
засуджений ОСОБА_1,
захисник Шмуйлова (Полтавець) І. М. (в режимі відеоконференції),
розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу захисника Шмуйлової (Полтавець) І. М., яка діє в інтересах засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_1, на вирок Кремінського районного суду від 10 травня 2018 року та ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 28 серпня 2018 року, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017130460000277, стосовно
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в м. Кремінна Луганської області, засудженого за ч. 2 ст. 187 Кримінального кодексу України (далі - КК України);
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2, який народився в м. Привілля Луганської області, засудженого за ч. 2 ст. 187 КК України.
1. Вимоги касаційної скарги, узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник в інтересах засуджених виклала вимогу до суду касаційної інстанції (далі - Суд) скасувати оскаржені судові рішення та призначити новий розгляд у суді першої інстанції через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, що призвело до безпідставного засудження ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 187 КК України попри вчинення, на переконання захисника, менш тяжкого злочину, а саме передбаченого ч. 1
ст. 122 КК України.
Крім того, вказує на відсутність в діях ОСОБА_2 та ОСОБА_1 кваліфікуючої ознаки вчиненого злочину, як попередня змова на вчинення нападу з метою заволодіння майном потерпілого та доказів на підтвердження умислу на викрадення такого майна, а висновки суду першої інстанції про узгоджений характер дій обвинувачених вважає такими, що не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, які спростовуються показаннями свідків.
Зазначає, що судом першої інстанцій проігноровано вимоги статей 87-89 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) через невизнання недопустимими доказами протоколів затримання засуджених.
Також зазначає, що вказані порушення залишились без належної перевірки суду апеляційної інстанції, який вичерпних відповідей на доводи апеляційних скарг сторони захисту не надав, що перешкодило суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення у даному провадженні.
2. Зміст оскаржених судових рішень, встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини кримінального провадження
2.1 Суд першої інстанції, вирок якого оскаржується
За вироком Кремінського районного суду Луганської області від 10 травня
2018 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 визнано винуватими за ч. 2
ст. 187 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк вісім років шість місяців з конфіскацією всього належного останнім на праві власності майна.
На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання ОСОБА_1 частково приєднано невідбуту частину покарання у виді одного року позбавлення волі за вироком Лисичанського міського суду Луганської області від 09 грудня 2016 року та йому остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк дев`ять років шість місяців з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили обвинуваченим залишено попередній - тримання під вартою.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону від 26 листопада 2015 року
№ 838-VIII) строк відбування покарання обвинуваченим визначено обчислювати з 31 березня 2017 року до набрання вироком законної сили із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
2.2 Суд апеляційної інстанції, ухвала якого оскаржується
За ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 28 серпня 2018 року апеляційну скаргу прокурора задоволено частково, апеляційні скарги обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_1, захисника Полтавець І. М. в їх інтересах залишено без задоволення.
Вирок змінено шляхом виключення з мотивувальної частини посилання суду, як на доказ підтвердження винуватості обвинувачених у вчиненні злочину, - показання свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 щодо пояснень ОСОБА_2 та
ОСОБА_1 , наданих слідчому під час здійснення ним кримінального провадження - проведення обшуку підозрюваних при їх затриманні.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону від 26 листопада 2015 року
№ 838-VIII) ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зараховано в строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 31 березня до 20 червня 2017 року включно з розрахунку попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі,
з 21 червня 2017 року до 28 серпня 2018 року - як день за день.
В іншій частині вирок залишено без зміни.
2.3 Обставини у кримінальному провадженні, встановлені судами
31 березня 2017 року близько 14:30 ОСОБА_2 та ОСОБА_1, перебуваючи на території домоволодіння по АДРЕСА_1, за попередньою змовою вчинили напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаним з насильством небезпечним для здоров`я ОСОБА_6 .
У результаті вказаних дій ОСОБА_2 та ОСОБА_1 заволоділи мобільним телефоном марки "Samsung", вартістю 300 грн, що належав ОСОБА_6, та заподіяли останньому легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, та середнього ступеня тяжкості тілесні ушкодження.
3. Доводи інших учасників судового провадження
Захисник підтримала подану нею в інтересах засуджених касаційну скаргу, просила задовольнити вимоги скарги в повному обсязі.
Засуджений ОСОБА_1 доводи поданої захисником касаційної скарги підтримав.
Прокурор проти задоволення касаційної скарги заперечив та просив оскаржені судові рішення залишити без зміни.
4. Джерела права й акти їх застосування
4.1 Кримінальний кодекс України
Стаття 187. Розбій
Частина 1. Напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, або з погрозою застосування такого насильства (розбій) карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років.
Частина 2. Розбій, вчинений за попередньою змовою групою осіб, або особою, яка раніше вчинила розбій або бандитизм, карається позбавленням волі на строк від семи до десяти років із конфіскацією майна