Постанова
Іменем України
08 липня 2020 року
м. Київ
справа № 273/1143/18
провадження № 51-6162км19
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючої Вус С.М.,
суддів Єремейчука С.В., Стороженка С.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Голубенко О.В.,
засудженого ОСОБА_1 (у режимі відеоконференції),
захисника Гаврилюка І.Д. (у режимі відеоконференції),
прокурора Матюшевої О.В.,
потерпілої ОСОБА_2,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги потерпілої ОСОБА_2 та засудженого ОСОБА_1 на вирок Баранівського районного суду Житомирської області від 26 червня 2019 року та ухвалу Житомирського апеляційного суду від 26 листопада 2019 року стосовно останнього у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018060110000172, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Баранівка Житомирської області, жителя АДРЕСА_1 ), одруженого, працюючого робітником ТзОВ БМУ "Новобуд", раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Баранівського районного суду Житомирської області від 26 червня 2019 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки.
Вирішено питання щодо цивільного позову, процесуальних витрат, речових доказів та заходів забезпечення кримінального провадження.
Житомирський апеляційний суд ухвалою від 26 листопада 2019 року залишив указаний вирок місцевого суду без змін.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 12 травня 2018 року близько 03:15 по вул. Звягельській у м. Баранівка Житомирської області, керуючи транспортним засобом "ОРЕL OMEGA" реєстраційний номер " НОМЕР_1 ", усупереч вимогам пунктів 2.9. а), 1.5., 2.3. б), 12.1., 12.3., 12.4., 13.1. Правил дорожнього руху України, керував вказаним автомобілем у стані алкогольного сп`яніння, проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, невірно оцінив дорожню обстановку, не врахував дорожніх умов, а саме стану поверхні проїзної частини (чистоти, рівності, шорсткості, зчеплення), не обрав безпечної швидкості з урахуванням дорожніх умов і стану свого транспортного засобу, що унеможливило постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним; перевищив дозволену швидкість руху 50 км/год, не вжив заходів для зменшення швидкості у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку об`єктивно спроможний був виявити, або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди; не дотримався безпечної дистанції та безпечного інтервалу, не впорався з керуванням автомобіля, допустив виїзд за межі проїзної частини на узбіччя справа, де здійснив наїзд на велосипедиста ОСОБА_3 . Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди велосипедист ОСОБА_3 отримав тяжкі тілесні ушкодження, які спричинили смерть останнього.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційних скарзі потерпіла ОСОБА_2, посилаючись на невідповідність призначеного судом покарання тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок суворості, просить скасувати судові рішення стосовно ОСОБА_1 та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Обґрунтовуючи доводи, викладені у касаційній скарзі, зазначає, що суди безпідставно не взяли до уваги її думку щодо призначення ОСОБА_1 покарання не пов`язаного з позбавленням волі, не звернули увагу на те, що останній повністю відшкодував понесені їй збитки та, враховуючи її похилий вік, постійно надає їй допомогу.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність і невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок суворості, просить скасувати судові рішення стосовно нього і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Зазначає, що місцевий суд не звернув увагу на недостовірність даних транспортно-траслогічної експертизи, з огляду на те, що ними не встановлено кута осей транспортних засобів та помилково визначено межі швидкості його автомобіля у момент зіткнення, а суд апеляційної інстанції, усупереч вимогам ст. 404 КПК України не вирішив подане ним клопотання про повторне призначення указаної експертизи. При цьому вважає, що допущена неповнота судового розгляду може бути усунута лише під час нового розгляду судом першої інстанції шляхом додаткового з`ясування обставин дорожньо-транспортної пригоди. Обґрунтовуючи доводи щодо неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, вказує, що суд першої інстанції, не навів аргументів про відсутність підстав для застосування положень ст. 69 КК України. Також зазначає, що місцевим судом не враховано ряду обставин, а саме перебування на його утриманні малолітньої дитини; позицій потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_4 і ОСОБА_5, які просили призначити йому покарання не пов`язане із позбавленням волі; позитивних характеристик; часткового відшкодування завданої шкоди та щирого каяття у вчиненому ним кримінальному правопорушенні, внаслідок чого допущено невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та його особі через суворість. Разом із цим, засуджений акцентує на тому, що судом першої інстанції не враховано досудової доповіді органу пробації про середній ризик вчинення ним кримінального правопорушення та можливість виправлення без позбавлення або обмеження волі.
Позиції інших учасників судового провадження
У судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2, засуджений ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Гаврилюк І.Д. підтримали подані ними касаційні скарги та просили їх задовольнити з наведених у них мотивів.
Прокурор Матюшева О.В. заперечувала проти задоволення касаційних скарг потерпілої ОСОБА_2 та засудженого ОСОБА_1, вважаючи їх необґрунтованими, а судові рішення просила залишити без зміни.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, з`ясувавши думки потерпілої ОСОБА_2, засудженого ОСОБА_1, його захисника - адвоката Гаврилюка І.Д. та прокурора Матюшевої О.В., перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, наведені у касаційних скаргах, колегія суддів дійшла висновку, що скарги задоволенню не підлягають з огляду на таке.
За приписами ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Згідно з ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених у ч. 1 цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу (ч. 2 ст. 438 КПК України).
Таким чином, неповнота судового розгляду (ст. 410 КПК України) та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження (ст. 411 КПК України) не є підставою для перегляду судових рішень в касаційному порядку, чинним кримінальним процесуальним законом не передбачена можливість скасування касаційним судом рішень судів першої та апеляційної інстанцій з цих підстав.
Натомість зазначені обставини, на які посилається засуджений ОСОБА_1, були предметом перевірки суду апеляційної інстанції, який зазначив про відсутність порушень вимог КПК України при проведенні розгляду кримінального провадження у суді першої інстанції. Тому при перегляді судових рішень колегія суддів виходить із фактичних обставин справи, встановлених судом першої інстанції.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотримання вимог кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведенні належні і достатні мотиви та підставі його ухвалення.
Положеннями ст. 94 КПК України встановлено, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Колегія суддів вважає, що, ухвалюючи обвинувальний вирок стосовно ОСОБА_1, суд першої інстанції вищевказаних вимог кримінального процесуального закону дотримався.
Як убачається з мотивувальної частини вироку, висновки суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, за який його засуджено, ґрунтуються на об`єктивно з`ясованих обставинах, які підтверджені доказами, безпосередньо дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України.
Мотивуючи висновки щодо доведеності винуватості ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 286 КК України, суд врахував, зокрема, показання останнього, який підтвердив фактичні обставини справи, окрім швидкості руху автомобіля та перебування у стані алкогольного сп`яніння у момент дорожньо-транспортної пригоди; свідків ОСОБА_8 і ОСОБА_9, які підтвердили обставини, викладені в обвинувальному акті, за яких сталася дана дорожньо-траспортна пригода, та зазначили, що не бачили, чи вживав ОСОБА_1 алкогольні напої.
Також, обґрунтовуючи доведеність винуватості ОСОБА_1, суд послався, зокрема, на фактичні дані: протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди та схеми до нього від 12 травня 2018 року, з якого убачається, що в м. Баранівка Житомирської області по вул. Звягельській ( неподалік будинку № 74) виявлено механічно пошкоджений автомобіль "ОПЕЛЬ ОМЕГА", реєстраційний номер НОМЕР_1, велосипед, який має механічні пошкодження, та труп ОСОБА_3 ; висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 12 травня 2018 року № 19 "Б", згідно з яким ОСОБА_1 на момент дорожньо-транспортної пригоди перебував у стані алкогольного сп`яніння, висновку судово-медичної експертизи № 297, яким встановлено характер та локалізацію спричинених ОСОБА_3 тілесних ушкоджень, що спричинили смерть останнього; повідомлень Баранівської міської ради Житомирської області від 21 травня 2018 року № 859 та Житомирського обласного центру з гідрометеорології від 29 травня 2018 року № 24-03-16/1-669, з яких убачається які були погодні умови у період дорожньо-транспорної пригоди; висновку судової транспортно-трасологічної експертизи від 20 червня 2018 року № 481, згідно з яким первинний контакт досліджуваних автомобіля "ОПЕЛЬ ОМЕГА", реєстраційний номер НОМЕР_1 та велосипеда, ймовірніше за все відбувся між переднім бампером автомобіля із заднім колесом велосипеда; висновку судової експертизи технічного стану транспортного засобу від 21 липня 2018 року № 3/479, відповідно до якого не встановлено ознак технічного характеру, що могли призвести до раптової відмови систем, вузлів, агрегатів і деталей, що впливають на безпеку дорожнього руху, які могли б знаходитися в причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди; протоколу слідчого експерименту від 08 липня 2018 року, проведеного за участю свідка ОСОБА_10, згідно з яким встановлено відстань видимості велосипедиста за умов, аналогічних тим, що були під час дорожньою-транспортної пригоди; висновку судової експертизи механізму та обставин дорожньо-транспортної пригоди від 25 червня 2018 року за № 515, згідно з яким при заданому комплексі вихідних даних величина мінімальної швидкості руху автомобіля "ОПЕЛЬ ОМЕГА", реєстраційний номер НОМЕР_1, перед початком заносу автомобіля визначається рівною близько 178.0 - 192.2 км/год.