Постанова
Іменем України
09 липня 2020 року
м. Київ
справа № 534/87/16-ц
провадження № 61-10091св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Яремка В. В. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
відповідачі - фізична особа-підприємець ОСОБА_4, фізична особа-підприємець ОСОБА_5,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 03 жовтня 2018 року у складі судді Солохи О. В. та постанову Полтавського апеляційного суду від 13 березня 2019 року в складі колегії суддів: Бондаревської С. М., Дряниці Ю. В., Кузнєцової О. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог та рішень судів
У січні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (далі - ФОП ОСОБА_4 ) про відшкодування майнової та моральної шкоди.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що 19 серпня 2015 року приблизно о 03:25 год. на території автомобільної стоянки ФОП ОСОБА_4, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , внаслідок навмисного підпалу, був пошкоджений належний йому автомобіль марки Toyota Land Cruiser Prado, номерний знак НОМЕР_1, який залишений ним на вказаній автостоянці 18 серпня 2015 року близько 23:30 год на зберігання. Позивач вважав, що шкода завдана йому внаслідок неналежного виконання працівниками ФОП ОСОБА_4 обов`язків з надання послуг щодо зберігання транспортних засобів.
З наведених підстав ОСОБА_1 просив стягнути з ФОП ОСОБА_4 на його користь на відшкодування майнової шкоди (збитків) 688 117,11 грн та 10 000 грн - на відшкодування моральної шкоди.
26 січня 2016 року до суду з позовом до ФОП ОСОБА_4 про відшкодування майнової шкоди (збитків) та моральної шкоди звернувся ОСОБА_3 .
На обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що 01 серпня 2015 року між ним та відповідачем був укладений договір зберігання автотранспортного засобу на автостоянці, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 . Вказував, що 19 серпня 2015 року на території автостоянки виникла пожежа, внаслідок якої було пошкоджено належний йому транспортний засіб Citroen Jumpy, номерний знак НОМЕР_2, який був переданий ним на зберігання відповідачу.
Просив стягнути з ФОП ОСОБА_4 на його користь на відшкодування майнової шкоди (збитків) 38 252,80 грн та 5 000 грн - на відшкодування моральної шкоди.
Ухвалою Комсомольського міського суду Полтавської області від 21 березня 2016 року зазначені позовні заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_3 до ФОП ОСОБА_4 про відшкодування майнової та моральної шкоди об`єднані в одне провадження та залучено до участі у справі як співвідповідача фізичну особу-підприємця ОСОБА_6
21 вересня 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ФОП ОСОБА_4 про відшкодування майнової та моральної шкоди. Позовні вимоги обґрунтовував тим, що 18 серпня 2015 року близько 20:00 год поставив на зберігання належний йому автомобіль марки Volkswagen Transporter, номерний знак НОМЕР_3, на автостоянку відповідача за адресою: АДРЕСА_1. Внаслідок пожежі, яка виникла 19 серпня 2015 року на зазначеній автостоянці, був пошкоджений його автомобіль, чим завдано майнову шкоду (збитки) та моральну шкоду.
Просив стягнути з ФОП ОСОБА_4 на його користь на відшкодування майнової шкоди (збитків) 28 758 грн та 5 000 грн - на відшкодування моральної шкоди.
Заочним рішенням Комсомольського міського суду Полтавської області від 10 грудня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено.
Ухвалою Комсомольського міського суду Полтавської області від 25 березня 2016 року заяву ФОП ОСОБА_4 про перегляд заочного рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 10 грудня 2015 року задоволено. Заочне рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 10 грудня 2015 року скасовано. Об`єднано позовну заяву ОСОБА_2 до ФОП ОСОБА_4 в одне провадження із позовами ОСОБА_1 та ОСОБА_3 до ФОП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_6 про відшкодування майнової та моральної шкоди.
Рішенням Комсомольського міського суду Полтавської області від 03 жовтня 2018 року, залишеним без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 13 березня 2019 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, мотивоване тим, що позивачі належними та допустимими доказами не довели факт надання ФОП ОСОБА_4 послуг з відповідального зберігання автомобілів, які належать їм на праві приватної власності. Крім того, відповідачі не дотримувались правил зберігання автотранспортних засобів на автостоянці, наслідком чого стало спричинення пошкоджень їх транспортних засобів.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги та позиції інших учасників
У травні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 03 жовтня 2018 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 13 березня 2019 року в частині відмови у задоволенні його позовних вимог, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги до ФОП ОСОБА_4 про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій не встановили фактичних обставин справи, які мають значення для справи, не надали належної оцінки тому, що докази укладення договору із зберігання транспортного засобу, укладеного між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_4 були знищені внаслідок підпалу транспортного засобу, суди не враховали висновки експертиз, проведених під час розслідування кримінального правопорушення, не врахували, що відповідачем не надано доказів відсутності на обліку на вказаній автомобільній стоянці пошкодженого транспортного засобу.
У липні 2019 року до Верховного Суду надійшли відзиви на касаційну скаргу від представника відповідача ФОП ОСОБА_4 - адвоката Бойченко Г. В., представника відповідача ФОП ОСОБА_6 - адвоката Кириченко Г. В., в яких вони просили касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, оскаржувані судові рішення - без змін.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 30 травня 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній цивільній справі та витребувано матеріали справи.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-ІХ) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (08 лютого 2020 року).
Касаційна скарга у цій справі подана у травні 2019 року, тому вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 460-ІХ.
Відповідно до частини першої статті 401 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) попередній розгляд справи проводиться у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (тут і далі - у редакції до набрання чинності Законом № 460-IX) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою та підлягає залишенню без задоволення з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Суди встановили, що 19 серпня 2015 року на автостоянці за адресою: АДРЕСА_1 вогнем було пошкоджено автомобіль Toyota Land Cruiser Prado, номерний знак НОМЕР_1, який належав ОСОБА_7, стосовно чого проводилося досудове розслідування у кримінальному провадженні.