Постанова
Іменем України
09 липня 2020 року
м. Київ
справа № 607/15000/17
провадження № 61-43221св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - фізична особа-підприємець ОСОБА_2, фізична особа-підприємець ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Апеляційного суду Тернопільської області від 31 липня 2018 року у складі колегії суддів: Дикун С. І., Парандюк Т. С., Храпак Н. М. у справі за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні квартирою шляхом припинення торгівельної діяльності,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовної заяви
У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2 ), фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (далі - ФОП ОСОБА_3 ) про усунення перешкод у користуванні квартирою шляхом припинення торгівельної діяльності.
Позовна заява мотивована тим, що йому належить 2/5 частини, ОСОБА_2 - 3/20 частини, ОСОБА_3 - 2/5 частини і ОСОБА_4 - 1/20 частини квартир АДРЕСА_1 . Реальний виділ часток у спільній власності не проводився. Відповідачі без його згоди здійснюють у квартирах торговельну діяльність. Використання відповідачами спільних квартир під магазин " ІНФОРМАЦІЯ_1 " позбавляє його використовувати житлові квартири за призначенням.
Враховуючи викладене, з урахуванням уточнених позовних вимог, ОСОБА_1 просив суд усунути перешкоди в користуванні квартирами за АДРЕСА_1 шляхом зобов`язання відповідачів припинити торговельну діяльність, яка проводиться ними у спірних квартирах.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 квітня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Судове рішення мотивовано тим, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, що при проведенні відповідачами торговельної діяльності у квартирах йому чиняться перешкоди у користуванні спірним спільним майном, а також, що право надання дозволу чи заборони здійснення торговельної діяльності як одного із видів господарської діяльності, виходить за межі компетенції суду. При цьому, суд посилався на норми частини другої статті 386 ЦК України, яка регулює правовідносини щодо захисту прав власника, який має підстави передбачати можливість порушення свого права іншою особою, та зазначив, що вимоги позивача не містять вказівку про заборону конкретно визначених дій відповідачів, а тому не можуть бути задоволені.
Постановою Апеляційного суду Тернопільської області від 31 липня 2018 року рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 квітня 2018 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено.
Усунено перешкоди ОСОБА_1 у користуванні квартирами АДРЕСА_1 шляхом зобов`язання ФОП ОСОБА_2, ФОП ОСОБА_3 припинити торговельну діяльність, яка проводиться ними у квартирах АДРЕСА_1 . Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Судове рішення мотивовано тим, що право власності позивача на спірне майно є порушеним відповідачами у зв`язку із використанням останніми житлових квартир, без згоди позивача - співвласника, для здійснення торговельної діяльності під магазин, приміщення якого заповнені торговим обладнанням (вітринами, стелажами, шафами, столами, комп`ютерами) і товаром, яким відповідачі торгують, чим позивачу чиняться перешкоди у користуванні спірними квартирами, тому порушені права позивача підлягають поновленню у спосіб, заявлений у позові.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У серпні 2018 року ФОП ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Апеляційного суду Тернопільської області від 31 липня 2018 рокув якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції, всупереч частини четвертої статті 82 ЦПК України, не враховано те, що постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2017 року, позов ФОП ОСОБА_2 про скасування рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради "Про визнання таким, що втратило чинність Погодження режиму роботи об`єктів сфери торгівлі та сфери обслуговування населення на території м. Тернополя" від 23 листопада 2016 року № 975, а отже погодження режиму роботи об`єктів сфери торгівлі та сфери обслуговування населення на території м. Тернополя від 13 березня 2015 року № 52 є чинним.
Крім того, оскільки у заяві від 30 липня 1999 року ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_1 надали згоду на перепланування, а в подальшому воно здійснено, заявник вважає, що використовувати вказані квартири для проживання немає можливості. Тобто, 30 липня 1999 року сторони погодили використання приміщення саме для ведення підприємницької діяльності, тому доводи ОСОБА_1 є безпідставними.
Відзив на касаційну скаргу учасниками справи не подано
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 26 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області.
23 жовтня 2018 року справа № 607/15000/17 надійшла до Верховного Суду.
Відповідно до підпунктів 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, (з наступними змінами та доповненнями) та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 02 квітня 2020 року № 1 "Про заходи, спрямовані на належне здійснення правосуддя", у справі призначено повторний автоматизований розподіл.
Доповідачем у цій справі відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено суддю Литвиненко І. В., у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Висоцької В. С., Фаловської І. М.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судом встановлено, що квартири за АДРЕСА_1 належать на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 2/5 частини, ОСОБА_2 3/20 частини, ОСОБА_3 2/5 частини, ОСОБА_4 1/20 частини у кожній з квартир, що підтверджується інформаціями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно за № 104641994, № 104636826, № 104656528 від 22 листопада 2017 року. Квартири є об`єктами спільної часткової власності, виділ часток не проводився.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 березня 2012 року у справі № 2-9147/11 суд визнав незаконними та скасував: рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 25 липня 2007 року № 1028 "Про розгляд заяви гр. ОСОБА_3, гр. ОСОБА_2 щодо виведення частини квартир з житлового фонду міста"; рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 08 травня 2007 року № 575 "Д" про затвердження акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта; рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 03 жовтня 2007 року № 1424 про присвоєння промисловому магазину загальної площі 69,9 кв. м, який утворився внаслідок реконструкції частини квартир № АДРЕСА_3, адресного номера - АДРЕСА_4 ; рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 17 жовтня 2007 року № 1565, згідно якого вирішено оформити право власності за суб`єктом підприємницької діяльності ОСОБА_3 (далі - СПД ОСОБА_3 ) на 8/11 частин та за СПД ОСОБА_2 на 3/11 частин приміщення промислового магазину, загальною площею 69,9 кв. м за адресою: АДРЕСА_4 ; свідоцтво про право власності на нерухоме майно - нежиле приміщення, приміщення промислового магазину по АДРЕСА_5 частин) від 20 листопада 2007 року, видане на ім`я ОСОБА_3 ; рішення ХІV сесії V скликання Тернопільської міської ради від 03 грудня 2007 року № 5/14/122 "Про надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_6 СПД ОСОБА_3 "; рішення ХІV сесії V скликання Тернопільської міської ради від 18 березня 2008 року № 5/16/147 "Про внесення змін в рішення міської ради" в частині внесення змін в рішення Тернопільської міської ради від 03 грудня 2007 року № 5/14/122; рішення XXX сесії V скликання Тернопільської міської ради від 27 листопада 2009 року № 5/30/71 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0045 га для обслуговування добудови до промислового магазину за адресою: АДРЕСА_6 СПД ОСОБА_3 ; договір оренди земельної ділянки площею 0,0045 га по АДРЕСА_6 від 30 квітня 2010 року, укладений між Тернопільською міською радою та СПД ОСОБА_3 ; договір оренди земельної ділянки площею 0,0045 га по АДРЕСА_6 від 30 квітня 2010 року, укладений між Тернопільською міською радою та СПД ОСОБА_3
Рішенням Апеляційного суду Тернопільської області від 31 травня 2012 року рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 березня 2012 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_4 до виконавчого комітету Тернопільської міської ради, Тернопільської міської ради, СПД ОСОБА_3, СПД ОСОБА_2 про визнання незаконними та скасування рішень, свідоцтва про право власності та договору оренди.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 серпня 2012 року задоволено касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_4 та рішення Апеляційного суду Тернопільської області від 31 травня 2012 року скасовано, рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 березня 2012 року залишено в силі. Зокрема, в даній ухвалі зазначено, що суд першої інстанції цілком обґрунтовано вважав, що співвласниками квартир АДРЕСА_1 є не тільки ОСОБА_3 та ОСОБА_2, а також позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_4, а також те, що реальний поділ квартир між співвласниками фактично втратив чинність, виконавчий комітет Тернопільської міської ради не мав повноважень за відсутності заяв усіх співвласників та за відсутності повного переліку документів приймати рішення щодо виведення частин вказаних квартир з житлового фонду міста.
Таким чином, визнано незаконними та скасовано всі рішення Тернопільської міської ради, які стосуються переобладнання, прийняття в експлуатацію та визнання права власності на об`єкт нерухомості - промисловий магазин по АДРЕСА_4, присвоєння вказаному об`єкту нового адресного номера; свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 20 листопада 2007 року, видане на ім`я ОСОБА_3 на 8/11 частин нежитлового приміщення - промислового магазину по АДРЕСА_4, та рішення щодо надання в оренду земельної ділянки під вказаний об`єкт нерухомості.
На час розгляду справи спірні квартири є об`єктами житлової нерухомості.
Відповідно до листа виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 19 травня 2017 року № 5438/04 повідомлено ОСОБА_1, що виконавчим комітетом міської ради розглянуто та прийнято рішення виконавчого комітету міської ради від 23 листопада 2016 року № 975 "Про визнання таким, що втратило чинність, Погодження режиму роботи об`єктів сфери торгівлі та сфери обслуговування на території м. Тернополя за № 52 від 13 березня 2015 року". Суб`єктам господарювання ОСОБА_3 та ОСОБА_2 нове Погодження режиму роботи об`єктів сфери торгівлі та сфери обслуговування населення на території м. Тернополя не видавалось.