Постанова
Іменем України
08 липня 2020 року
м. Київ
справа № 554/2754/19
провадження № 61-4872 св 20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Лиманське",
третя особа - директор товариства з обмеженою відповідальністю "Лиманське" ОСОБА_3,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Полтавського апеляційного суду від 12 лютого 2020 року у складі колегії суддів: Дорош А. І., Лобова О. А., Триголова В. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Лиманське" (далі - ТОВ "Лиманське"), третя особа - директор ТОВ "Лиманське" ОСОБА_3, про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні.
Позовна заява мотивована тим, що 01 липня 2009 року вона була прийнята на роботу на посаду головного бухгалтера ТОВ "Лиманське".
Наказом директора ТОВ "Лиманське" ОСОБА_3 від 27 квітня 2018 року № 9 її звільнено із займаної посади на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України, у зв`язку з прогулом без поважних причин.
Під час перебування у трудових відносинах з відповідачем, останнім їй була нарахована, але не виплачена заробітна плата. Відповідно до довідки ТОВ "Лиманське" від 01 серпня 2018 року № 39 за період з 01 липня 2009 року по 31 липня 2018 року їй була нарахована, але не виплачена заробітні плата у розмірі 407 525 грн. Роботодавець відмовився виплачувати їй заборгованість по заробітній платі, оскільки у нього були відсутні кошти.
Вищевказаними протиправними діями відповідача порушено її трудові права, оскільки не виплачено їй заборгованість по заробітній платі, що суперечить положенням частини першої статті 115 КЗпП України.
З урахуванням викладеного ОСОБА_1 просила суд стягнути з відповідача на її користь заборгованість по заробітній платі у розмірі 407 525 грн, середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 620 870 грн.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 30 жовтня 2019 року у складі судді Материнко М.О. позов ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з ТОВ "Лиманське" на користь ОСОБА_1 заборгованість по виплаті заробітної плати у загальному розмірі 407 525 грн. Стягнуто з ТОВ "Лиманське" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 620 870 грн. Допущено негайне виконання рішення суду у частині стягнення розміру заробітної плати за один місяць у сумі 7 446 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідачем належними та допустимими доказами не підтверджено факт виплати позивачці заробітної плати, у тому числі платіжними дорученнями, видатковими відомостями, видатковими касовими ордерами, оформленими відповідно до вимог закону. Відомості про прийом-передачу фінансових документів у ТОВ "Лиманське" відсутні. Показаннями свідка ОСОБА_2, яка працювала у товаристві на посаді головного бухгалтера й була звільнена у 2009 році, підтверджено, що довідка ТОВ "Лиманське" від 01 серпня 2018 року № 39 про наявність заборгованості по заробітній платі перед позивачкою підписана, скріплена печаткою товариства особисто директором ТОВ "Лиманське"- ОСОБА_3, а тому її показання, що позивачка заробітну плату отримувала, безпідставні.
Ураховуючи викладене, у порушення вимог статті 115 КЗпП України заробітна плата ОСОБА_1 не була виплачена відповідачем своєчасно та у повному обсязі, у зв`язку із чим на день звільнення останньої існувала заборгованість по заробітній платі, яку у день звільнення не виплачено. Таким чином, на користь позивачки підлягає стягненню заборгованість по заробітній платі та середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні, розмір якого розраховано згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Полтавського апеляційного суду від 12 лютого 2020 року апеляційну скаргу ТОВ "Лиманське" задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано. У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Лиманське" понесені судові витрати у розмірі 19 407,50 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 7 227,12 грн. Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 29 березня 2019 року, залишеною без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 21 травня 2019 року, у частині накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно ТОВ "Лиманське" у межах суми заборгованості 1 028 395 грн.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що відповідач заперечував видачу директором ТОВ "Лиманське" довідки від 01 серпня 2018 року № 39 про заборгованість по заробітній платі, оскільки у цей період ОСОБА_3 перебувала у відрядженні. Позивачкою оригінал зазначеної довідки до суду не надано. Відсутні належні та допустимі докази на підтвердження наявності заборгованості по заробітній платі перед позивачкою, у тому числі не зазначено, за який саме місяць, за який рік не виплачена заробітна плата. Позивачка була звільнена з роботи 27 квітня 2018 року, проте у вищевказаній ксерокопії довідки період заборгованості вказано станом на 31 липня 2018 року.
Зазначений у довідці загальний розмір заборгованості по заробітній платі повинен складатися із сум щомісячних недоплат, чи її невиплат, апеляційний суд позбавлений можливості перевірити обставини, в якому саме місяці зі спірного періоду заборгованості позивачка не отримала, чи недоотримала заробітну плату і в якому саме розмірі. Не встановлено відомості щодо розміру щомісячної заробітної плати позивачки у період заборгованості, який складає понад 9 років.
На підтвердження відсутності заборгованості по заробітній платі перед позивачкою відповідач надав звіти форми № 1ДФ за 2012-2018 роки, в яких відображено виплату заробітної плати, у тому числі ОСОБА_1 за відповідним ідентифікаційним номером платника податків від 08 жовтня 2006 року, що свідчить про відсутність заборгованості по заробітній платі перед позивачкою. У пункті 3.5.1.7. копії акту про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства від 10 червня 2013 року у складі комісії державних податкових ревізорів-інспекторів відділу податкового контролю, інспекторів податкової служби Полтавської міської державної податкової інспекції, проведеної за період з 01 квітня 2010 року по 31 березня 2013 року, вказано, що порівнянням загальної суми виплаченої заробітної плати та сплаченого податку по відомостях виплати заробітної плати за відомостями, поданими у довідці форми 1ДФ розбіжностей не встановлено, що також підтверджує відсутність заборгованості по заробітній платі відповідача перед позивачкою.
Апеляційний суд дійшов висновку про те, що позивачка, подаючи одинадцять позовів до суду (з урахуванням цього, який є предметом розгляду) з аналогічним предметом та з аналогічних підстав у період з лютого 2019 року, з 25 по 29 березня 2019 року, які або визнані неподаними або залишені без розгляду за її заявою, допустила зловживання процесуальними правами, а саме вчинила маніпуляцію автоматизованим розподілом справ між суддями. Суд першої інстанції не звернув на це уваги, унаслідок чого безпідставно не застосував вимоги частини третьої статті 44 ЦПК України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить оскаржувану постанову апеляційного суду скасувати й залишити у силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 травня 2020 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 554/2754/19 з Октябрського районного суду м. Полтави.
У червні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 червня 2020 року справу за зазначеним позовом призначено до розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що факт виплати позивачці заробітної плати належними доказами не підтверджено, у тому числі платіжними дорученнями, видатковими відомостями, касовими ордерами, а звітність форми 1-ДФ підтверджує лише факт нарахування, але не виплати заробітної плати.
Апеляційним судом застосовано норми права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 07 лютого 2018 року у справі № 359/4100/16-ц, провадження № 61-1317 св 18.
Апеляційний суд не звернув уваги на те, що доведення відсутності винних дій покладається саме на роботодавця. ТОВ "Лиманське" не надало доказів фактичної виплати заробітної плати позивачці. Висновок апеляційного суду про те, що ОСОБА_1, як головний бухгалтер, подавала податкову звітність з інформацією про відсутність заборгованості по виплаті заробітної плати, є безпідставними, оскільки позивачка робила це під тиском директора ТОВ "Лиманське" - ОСОБА_3 .
Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що наявними у справі доказами не спростовується вина відповідача, як роботодавця, у несвоєчасній виплаті заробітної плати позивачці.
Доводи особи, яка подала відзив
У червні 2020 року ТОВ "Лиманське" подало відзив на касаційну скаргу, посилаючись на те, що оскаржувана постанова апеляційного суду є законною і обґрунтованою, доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, на його законність не впливають. Відповідач заперечував видачу директором ТОВ "Лиманське" довідки від 01 серпня 2018 року № 39позивачці, вважав її підробленою, тому просив суд перше інстанції призначити проведення судової почеркознавчої експертизи її оригіналу, яка нібито знаходиться у позивачки, проте судом було відмовлено у призначенні експертизи. У ТОВ "Лиманське" відсутня заборгованість перед позивачкою по виплаті заробітної плати.
Позивачкою було подано до суду першої інстанції одинадцять аналогічних позовів, з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, що свідчить про зловживання нею процесуальними правами, маніпулюючи автоматизованим розподілом справ.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
01 липня 2009 року ОСОБА_1 була прийнята на роботу на посаду головного бухгалтера у ТОВ "Лиманське".
Наказом директора ТОВ "Лиманське" ОСОБА_3 від 27 квітня 2018 року № 9 ОСОБА_1 звільнено із займаної посади на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України, у зв`язку з прогулом без поважних причин.