Постанова
Іменем України
08 липня 2020 року
м. Київ
справа № 509/4632/16-ц
провадження № 61-2522 св 18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 03 жовтня 2017 року у складі судді Гандзія Д. М. та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 06 грудня 2017 року у складі колегії суддів: Комлевої О. С., Журавльова О. Г., Кравця Ю. І.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2016 року публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк"(далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що відповідно до кредитного договору від 12 січня 2011 року ПАТ КБ "ПриватБанк" надало ОСОБА_1 кредитну картку "Універсальна", а 03 липня 2012 року останньому було переоформлено вказану кредитну картку на престижну кредитну картку "Gold" з відкриттям карткового рахунку, згідно з яким відповідач отримав кредит у розмірі 6 000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту.
Також, позивач зазначив, що відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним анкета-заява разом із "Умовами та Правилами надання банківських послуг" та "Тарифами банку" - складає між ним та банком договір, про що свідчить особистий підпис у відповідній заяві.
Відповідач взяті на себе зобов`язання не виконував, на вимоги банку не реагував, унаслідок чого станом на 13 листопада 2016 року виникла заборгованість за кредитним договором у розмірі 13 544,64 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту у розмірі 5 488,19 грн, заборгованість по процентам за користування кредитом у розмірі 1 721,34 грн, пеня за прострочене зобов`язання у розмірі 4 263,94 грн, пеня за несвоєчасність сплати боргу у розмірі 950 грн, штраф (фіксована частина) у розмірі 500 грн, штраф (процентна складова) у розмірі 621,17 грн.
З урахуванням викладеного ПАТ КБ "ПриватБанк" просило суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за вказаним кредитним договором у розмірі 13 544,64 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 03 жовтня 2017 року у задоволенні позову ПАТ КБ "ПриватБанк" відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідно до кредитного договору від 12 січня 2011 року банк видав відповідачу кредитну картку "Універсальна", а 03 липня 2012 року ОСОБА_1 було переоформлено вказану картку на престижну кредитну картку "Gold" з відкриттям карткового рахунку, згідно з яким останній отримав кредит у розмірі 300 грн. Проте відсутні належні та допустимі докази згоди відповідача на збільшення розміру кредиту на його платіжну картку з 300 грн до 900 грн, а у подальшому до 2 000 грн і до 6 000 грн. Таким чином, сума кредиту була збільшена банком без погодження і згоди відповідача.
04 грудня 2015 року невстановлена особа через послуги додатку "Приват24" шахрайським шляхом заволоділа грошовими коштами у розмірі 5 270 грн, ОСОБА_1 вказував про те, що він не отримував вищевказані кошти на свій картковий рахунок, а про зняття зазначеної суми дізнався після надходження на його мобільний телефон SMS-повідомлення про списання коштів, після чого він звернувся до Приморського відділу поліції у м. Одесі головного управління національної поліції в Одеській області з відповідною заявою про злочин, унаслідок чого 06 грудня 2015 року внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення правопорушення передбаченого частиною третьою статті 190 КК України, кримінальне провадження триває.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 06 грудня 2017 року апеляційну скаргу ПАТ КБ "ПриватБанк" відхилено, рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що банком безпідставно збільшено розмір кредиту до 6 000 грн, оскільки відповідач, як позичальник, згоди на таке збільшення не надавав. Невстановлена особа через додаток "Приват24" заволоділа грошовими коштами у розмірі 5 270 грн, щодо вказаного факту за заявою відповідача внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 190 КК України. Ураховуючи викладене, оскільки відсутні докази отримання відповідачем кредиту у розмірі 6 000 грн на його картковий рахунок, на який банком були нараховані відсотки, пеня, штрафи, відсутня згода щодо усіх істотних умов договору, тому вимоги банку про стягнення з відповідача кредитної заборгованості є безпідставними.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ПАТ КБ"ПриватБанк"просить оскаржувані судові рішення скасувати й направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 28 лютого 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 509/4632/16-ц з Овідіопольського районного суду Одеської області.
У березні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 квітня 2020 року справу передано судді-доповідачеві.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 червня 2020 року справу за зазначеним позовом призначено до розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 після підписання анкети-заяви отримав кредитну картку та кредитні кошти. Користування відповідачем кредитними коштами, часткове, але систематичне погашення заборгованості по кредиту за період з 17 червня 2014 року по 16 лютого 2015 року, свідчить про укладення між сторонами кредитного договору. Умови та Правила надання банківських послуг, Правила користування платіжною карткою та тарифами банку є загальною й доступною інформацією, яка розміщена на офіційному сайті банку. Крім того, відповідно до анкети-заяви ОСОБА_1 зобов`язався виконувати вимоги Умов та Правил надання банківських послуг, які є складовою кредитного договору.
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 звернувся до ПАТ КБ "ПриватБанк" з метою отримання кредитних послуг, у зв`язку з чим підписав анкету-заяву від 12 січня 2011 року, згідно з якою отримав кредитну картку "Універсальна".
03 липня 2012 року ОСОБА_1 було переоформлено кредитну картку на престижну кредитну картку "Gold" та відкрито картковий рахунок, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 6 000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту (що підтверджується довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку).
Банк вказував про те, що своїм підписом у заяві відповідач підтвердив, що підписана ним заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua складає договір про надання банківських послуг.
За розрахунком Банку станом на 13 листопада 2016 року за ОСОБА_1 утворилася заборгованість у розмірі 13 544,64 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту у розмірі 5 488,19 грн, заборгованість по процентам за користування кредитом у розмірі 1 721,34 грн, пеня за прострочене зобов`язання у розмірі 4 263,94 грн, пеня за несвоєчасність сплати боргу у розмірі 950 грн, штраф (фіксована частина) у розмірі 500 грн, штраф (процентна складова) у розмірі 621,17 грн.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (тут і далі в редакції до наведених змін) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ПАТ КБ "ПриватБанк" підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону судові рішення не відповідають.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у цьому випадку
ПАТ КБ "ПриватБанк").
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.