ПОСТАНОВА
Іменем України
10 липня 2020 року
Київ
справа №760/10319/17
адміністративне провадження №К/9901/49332/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Білак М.В.,
суддів Губської О.А., Радишевської О.Р.,
розглянув у порядку письмового провадження справу
за касаційною скаргою військової частини А0515
на постанову Солом`янського районного суду міста Києва від 9 жовтня 2017 року (у складі головуючого судді Оксюти Т.Г.)
та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2018 року (колегія суддів у складі головуючого судді Кобаля М.І., суддів Епель О.В., Карпушової О.В.)
у справі №760/10319/17
за позовом ОСОБА_1
до Департаменту державної виконавчої служби України в особі відділу примусового виконання рішень,
третя особа: військова частина А0515,
про визнання незаконними дій та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження.
I. ПРОЦЕДУРА
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту державної виконавчої служби України в особі відділу примусового виконання рішень, в якому просив суд скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про закінчення виконавчого провадження від 31 серпня 2016 року №51353925.
2. Постановою Солом`янського районного суду міста Києва від 9 жовтня 2017 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2018 року, позов задоволено: скасовано постанову про закінчення виконавчих проваджень №51353925 від 31 серпня 2016 року з примусового виконання виконавчого листа №760/11039/15-а від 31 травня 2016 року, виданого Солом`янським районним судом міста Києва на виконання постанови Солом`янського районного суду міста Києва від 25 серпня 2015 року у справі №760/11039/15-а.
3. Ухвалою Солом`янського районного суду містка Києва від 31 травня 2018 року виправлено описки та арифметичні помилки, допущені в мотивувальній частині постанови Солом`янського районного суду міста Києва від 9 жовтня 2017 року.
4. У поданій касаційній скарзі військова частина А0515 із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що постановою Солом`янського районного суду міста Києва від 25 серпня 2015 року задоволено позов ОСОБА_1 визнано неправомірними дії військової частини А0515 щодо непризначення позивачу одноразової грошової допомоги у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"; зобов`язано військову частину А0515 перерахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" для працездатних осіб на день встановлення інвалідності, за вирахуванням раніше виплачених коштів.
6. 10 червня 2016 року постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень ДВС України було відкрито виконавче провадження №51353925 на підставі виконавчого листа №760/11039/15-а, виданого 31 травня 2016 року з виконання постанови Солом`янського районного суду міста Києва від 25 серпня 2015 року.
7. 31 серпня 2016 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень ДВС України винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №51353925, на підставі пункту 8 частини першої статті 49, статті 50 Закону України "Про виконавче провадження".
8. Вважаючи таке рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ.
9. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що боржник - військова частина А0515, виконала судове рішення у рамках виконавчого провадження №51353925 частково, а тому постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження є передчасною.
10. Крім того суд апеляційної інстанції не взяв до уваги доводи апелянта та третьої особи, що нарахування одноразової грошової допомоги позивачу внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби під час участі в бойових діях у складі миротворчих сил ООН, мало здійснюватися відповідно до прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 2012 рік, тобто в розмірі 1118 грн, оскільки позивачу інвалідність ІІ групи внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби під час участі в бойових діях у складі миротворчих сил ООН, встановлена 23 лютого 2015 року, коли розмір прожиткового мінімуму був інший (1218 грн).
11. Також судом апеляційної інстанції вказано, що державним виконавцем застосовано пункт 8 частини першої статті 49 та статтю 50 Закону України "Про виконавче провадження", який взагалі не встановлює порядку закриття виконавчого провадження.
12. Отже, суди дійшли висновку, що спірна постанова відповідача є передчасною, порушує законні права та інтереси позивача, а тому підлягає скасуванню.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
13. Військова частина А0515 у своїй касаційній скарзі зазначає, що на виконання постанови Дніпровського районного суду міста Києва від 19 вересня 2013 року у справі №2а-/755/318/13, залишеної без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2014 року, нею ОСОБА_1 14 листопада 2014 року було виплачено одноразову грошову допомогу у зв`язку з установленням інвалідності (III групи під час первинного огляду) у розмірі 59985,90 грн.
14. 23 лютого 2015 року ОСОБА_1 було змінено групу інвалідності за III на II.
15. На виконання постанови Солом`янського районного суду міста Києва від 25 серпня 2015 року у справі №760/11039/15-а військовою частиною А0515 ОСОБА_1 виплачено одноразову грошову допомогу у розмірі 163614,10 грн.
16. Таким чином, зазначає скаржник, суди попередніх інстанцій під час розгляду справи на предмет правильного обрахунку військовою частиною А0515 суми виплаченої ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, а також правомірного закінчення ДДВС виконавчого провадження, повинні були з`ясувати:
- розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом для працездатних осіб, на день становлення інвалідності ОСОБА_1 ;
- суму одноразової грошової допомоги, яка була виплачена військовою частиною А0515 ОСОБА_1, за вирахуванням раніше виплачених коштів.
17. Посилаючись на роз`яснення Міністерства охорони здоров`я України від 27 квітня 2016 року №16.06-16/625-16, військова частина А0515 зазначає, що датою встановлення групи інвалідності вважається дата первинного огляду МСЕК. Водночас дата підвищення групи інвалідності не може вважатись днем встановлення інвалідності.
18. Таким чином, військова частина А0515, виконуючи постанову Солом`янського районного суду міста Києва від 25 серпня 2015 року, керуючись Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та враховуючи роз`яснення Міністерства охорони здоров`я України, здійснила розрахунок одноразової грошової допомоги, яка підлягала виплаті ОСОБА_1, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1118 грн) на день встановлення йому первинної інвалідності, а саме 25 жовтня 2012 року, за вирахуванням раніше виплачених коштів (59985,90 грн), як зазначено в резолютивній частині постанови суду (163614,10 грн = 1118 грн х 200 - 59985,90 грн), вказує скаржник.
19. Крім того звертає увагу, що суди попередніх інстанцій, розраховуючи суму одноразової грошової допомоги у зв`язку зі встановленням ОСОБА_1 другої (вищої) групи інвалідності, не врахували той факт, що військовою частиною А0515 кошти йому вже виплачувались в розмірі 59985,90 грн, у зв`язку з установленням інвалідності III групи під час первинного огляду, тому розмір одноразової грошової допомоги, який підлягав виплаті ОСОБА_1, становив 163614,10 грн.
20. Також скаржник наголошує, що судами при розрахунку доплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 неправильно застосовано розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.