ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 липня 2020 року
м. Київ
справа № 2а-11933/10/1370
адміністративне провадження № К/9901/19846/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби про скасування рішення та податкових вимог, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2011 року (суддя Коморний О.І.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2016 року (судді: Левицька Н.Г. (головуючий), Сапіга В.П., Кухтей Р.В.) у справі № 2а-11933/10/1370,
У С Т А Н О В И В:
І. Суть спору
Короткий зміст позовних вимог
1. Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Західенерго" (далі - позивач, ПАТ "ДТЕК Західенерго") звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби (далі - відповідач, контролюючий орган, СДПІ ОВП у м. Львові МГУ ДФС) про визнання протиправними та скасування: першої податкової вимоги № 1/9 від 09.09.2010, другої податкової вимоги № 2/15 від 18.10.2010, рішення від 08.12.2010 № 1-10 про стягнення коштів та продаж інших активів платника в рахунок погашення його податкового боргу.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що контролюючим органом було невірно визначено суму податкового зобов`язання в результаті чого прийнято незаконні рішення про стягнення з позивача суми податкового боргу. Позивач зазначає, що податкові зобов`язання на суму 107 148 130,78 грн не узгоджувалися з позивачем ні одним з передбачених законодавством механізмів, у тому числі з органами Мінфіну та Держказначейства та як наслідок, вказаний борг заявлений на підставі податкової вимоги, що унеможливлює застосування загального правила узгодження податкового зобов`язання, передбаченого у п. 5.2.1. Закону України "Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". В результаті неузгодженості сум, вказаних у податкових вимогах, позивач зазначає про відсутність факту правильно визначеної суми податкового зобов`язання, а також, що субкредитним договором від 26.11.1996 № 2014/1, укладеним між Мінфіном та позивачем, відповідальність у вигляді стягнення пені за несвоєчасне повернення платежів за субкредитом не передбачена, а тому вимоги контролюючого органу про сплату пені безпідставні.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2016 року, адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано: першу податкову вимогу № 1/9 від 09.09.2010, другу податкову вимогу № 2/15 від 18.10.2010, рішення від 08.12.2010 № 1-10 про стягнення коштів та продаж інших активів платника в рахунок погашення його податкового боргу.
4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання протиправними та скасування: першої податкової вимоги № 1/9 від 09.09.2010, другої податкової вимоги № 2/15 від 18.10.2010, рішення від 08.12.2010 № 1-10 про стягнення коштів та продаж інших активів платника в рахунок погашення його податкового боргу, що не спростовано відповідачем жодними належними та достатніми доказами.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, СДПІ ОВП у м. Львові МГУ ДФС подала касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2011 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2016 року та прийняти рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ПАТ "ДТЕК Західенерго" у повному обсязі.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 26.11.1996 за № 2014-1 між Міністерством фінансів України, яке згідно з Статтею 2 (параграф 2.01.) Договору про надання позики між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку для фінансування Проекту розвитку ринку електроенергії № 4098 UA від 01.01.1996 представляє Україну Позичальника коштів згаданої позики (надалі "Позичальник"), з однієї сторони, та Акціонерною генеруючою компанією ПАТ "ДТЕК Західенерго", з другої сторони, укладено Договір про надання субкредиту (із наступними змінами та доповненнями) (надалі - Договір). Згідно із вимогами п. 1 Договору, Позичальник погодився рекредитувати ПАТ "ДТЕК Західенерго" частину надходжень за позикою Міжнародного банку реконструкції та розвитку в обсязі 50800000,00доларів США.
Умовами пункту 3.2 Договору визначено, що субкредит надається строком на 17 років, включаючи пільговий період протягом 5-х років і виключно на фінансування Проекту. Сплата відсотків та інші виплати здійснюються кожні півроку 15 травня та 15 листопада за умовами, зазначеними у п.2.04, 2.05 Статті Договору про надання позики (п.3.6 Договору). Відповідно до умов п. 3.14 Договору, ПАТ "ДТЕК Західенерго" сплачує Міністерству фінансів України кожні півроку на дату, зазначену в п. 3.6 даного Договору, комісію за зобов`язання по основній невикористаній сумі субкредиту.
ПАТ "ДТЕК Західенерго" здійснює погашення своїх боргових зобов`язань перед Міністерством фінансів по основній сумі субкредиту шляхом перерахування Міністерству фінансів у формі піврічних внесків, починаючи з моменту закінчення пільгового періоду, відповідних сум згідно з Графіком погашення позики (Додаткова стаття 1 даного Договору).
Умовами п.3.16 Договору передбачено, що відсотки по основній сумі субкредиту, використаної та непогашеної сплачуватимуться ПАТ "ДТЕК Західенерго" час від часу, згідно із п. 3.6 Договору з використанням ставки, яку Позичальник сплачує час від часу МБРР у відповідності до ст. 2 (параграф 2.05) Договору про надання позики плюс маржа в розмірі 1%.
Згідно із умовами п. 6.1 даного Договору ПАТ "ДТЕК Західенерго" несе відповідальність перед Міністерством фінансів України за своєчасність повернення в повному обсязі основної суми субкредиту, відсотків по ньому та за дотримання цілей використання цих коштів.
Суди попередніх інстанцій зазначили, що відповідно до вимог статті 21 Закону України "Про державний бюджет України на 2010 рік", у 2010 році визначено органи державної податкової служби України органами стягнення заборгованості суб`єктів господарювання перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками та фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі (кошти від повернення якої надходять за кодами програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету 2801380, 2801400, 2801410, 2801440, 3511530, 3511550, 3511560, 3511630, 3511660), а також заборгованості з відсотків за користування позиками, наданими за рахунок коштів, залучених державою, та з плати за надання гарантій та позик, отриманих за рахунок коштів, залучених державою та/або під державні гарантії.
Контролюючий орган зазначав, що доказом наявності вказаної заборгованості у позивача є подання Головного управління Державного казначейства України у Львівській області, на підставі яких направлялись відповідні вимоги, однак судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що постановою Львівського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2014 року у справі № 2а-10083/10/1370, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2015 року, позовні вимоги ПАТ "ДТЕК Західенерго" задоволено повністю та визнано протиправними дії ГУ ДКС України у Львівській області щодо нарахування пені у розмірі 52 423 237,70 грн за Договором про надання субкредиту від 26.11.1996 № 2014/1, визнано недійсним та скасовано подання ГУ ДКС України у Львівській області № 9 від 20.08.2010 та № 1 від 24.01.2013 скеровані до СДПІ ВПП про здійснення заходів щодо стягнення пені за простроченою заборгованістю по іноземному кредиту за договором від 26.11.1996 № 2014-1, зобов`язано ГУ ДКС України у Львівській області утриматися від нарахування пені за договором від 26.11.1996 № 2014/1 та надсилання подання до органів ДПС про її стягнення.
Колегія суддів зазначає, що постановою Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 2а-10083/10/1370 задоволено частково Касаційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області. Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2015 року скасовано в частині задоволених вимог щодо зобов`язання Головне управління Державної казначейської служби України у Львівській області утриматися від вчинення певних дій, а саме: нараховувати ПАТ "ДТЕК Західенерго" пеню за Договором про надання субкредиту від 26 листопада 1996 року № 2014/1, укладеного між Міністерством фінансів України та ВАТ "Західенерго" та надсилання подання до органів державної податкової служби про її стягнення, з підстав того, що Кодекс адміністративного судочинства України не встановлює можливості захисту порушених прав та інтересів осіб на майбутнє, а судове рішення не повинно містити приписів, що прогнозують можливі порушення з боку відповідача та про зобов`язання відповідача вчинити чи утриматись від вчинення певних дій на майбутнє. В іншій частині постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2015 року залишено без змін.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що постановою Львівського окружного адміністративного суду від 26 січня 2016 року у справі № 2а-9429/12/1370 (рішення набрало законної сили), залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2016 року, в задоволенні адміністративного позову СДПІ ВПП у м. Львові про стягнення з ПАТ "ДТЕК Західенерго" коштів в розмірі 53 245 324,11 грн - боргу за субкредитною угодою від 26.11.1996 № 2014/1 відмовлено.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
7. В доводах касаційної скарги контролюючий орган цитує норми матеріального та процесуального права, вказує на порушення допущені позивачем, на неврахування судами першої та апеляційної інстанції окремих положень Бюджетного кодексу України, Закону України "Про державний бюджет України на 2010 рік" та Закону України "Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", а також того, що доказом наявності такої заборгованості у позивача є подання Головного управління Державного казначейства України у Львівській області, що у своїй сукупності призвело до неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушень норм процесуального права при прийнятті рішення.
8. Позивач надіслав заперечення на касаційну скаргу, в якому вказує на правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права та просить залишити скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін.
9. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року №2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).