ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 липня 2020 року
Київ
справа № 640/18719/18
адміністративне провадження № К/9901/35083/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Мартинюк Н.М.,
суддів Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
за участю:
секретаря судового засідання - Андрієнко Н.А.,
позивача - ОСОБА_1,
представника позивача - Опалюка С.В.,
представника відповідача - Коваля О.П.,
розглянув у відкритому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу №640/18719/18
за позовом ОСОБА_1
до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області
про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 червня 2019 року (прийняте у складі: головуючого судді Клименчук Н.М.)
і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 3 грудня 2019 року (прийняту у складі: головуючого судді Карпушової О.В., суддів Епель О.В., Степанюка А.Г.).
УСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 у листопаді 2018 року звернувся з адміністративним позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області (далі - "КДКА Київської області"), в якому просив:
- визнати протиправним і скасувати рішення Дисциплінарної палати КДКА Київської області від 24 жовтня 2018 року у дисциплінарній справі №78/18, яким притягнуто адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності й застосовано до нього дисциплінарне стягнення у виді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю, а також припинено його право на заняття адвокатською діяльністю шляхом анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_1, виданого Київською міською КДКА на підставі рішення від 21 грудня 2010 року №8-10-9;
- зобов`язати КДКА Київської області повідомити Раду адвокатів Київської області про прийняте судом рішення для внесення відповідних відомостей в Єдиний реєстр адвокатів України про скасування рішення Дисциплінарної палати КДКА Київської області від 24 жовтня 2018 року у дисциплінарній справі №78/18 про позбавлення адвоката ОСОБА_1 права на зайняття адвокатською діяльністю, у зв`язку з чим його право на заняття адвокатською діяльністю припинено шляхом анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_1, виданого Київською міською КДКА на підставі рішення від 21 грудня 2010 року №8-10-9.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення є невмотивованим, необґрунтованим і незаконним. На думку позивача, підстави для відкриття дисциплінарного провадження у відповідача були відсутні, оскільки подана скарга не відповідала вимогам до її змісту й форми, а також не містила відомостей про наявність в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Дисциплінарну справу порушено без належної перевірки викладених у скарзі обставин, а член дисциплінарної палати, який проводив перевірку, перевищив свої повноваження, оскільки самостійно виявив нові обставини й підстави, на які скаржник не посилався, а також порушив строки проведення перевірки. Крім того, позивач посилається на порушення відповідачем принципу змагальності під час проведення перевірки і принципу гласності під час розгляду дисциплінарної справи. Також зауважує, що відповідач не врахував наслідки дій ОСОБА_1 для клієнта (скаржника), особу адвоката, не обґрунтував висновки про порушення позивачем присяги адвоката України.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 червня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 3 грудня 2019 року, у задоволенні позову відмовлено.
Суди виходили з того, що зібрані відповідачем матеріали і встановлені обставини в ході здійснення дисциплінарного провадження були достатніми для висновку про порушення позивачем вимог Правил адвокатської етики та Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" і не спростовані належними доказами, тому оскаржуване рішення є вмотивованим та прийняте в межах повноважень, у спосіб та в порядку, що передбачені законом. Зокрема, суди зазначили, що доводи скаржника про вступ адвоката ОСОБА_1 у змову зі стороною обвинувачення всупереч правовій позиції його адвокатів з адвокатського бюро "Євгена Солодко" свідчили про наявність підстав для більш ретельної їх перевірки, а отже й для порушення дисциплінарної справи стосовно позивача. До того ж ОСОБА_1 допустив порушення ряду норм Правил адвокатської етики, зокрема визнав порушення вимог статті 23 цих Правил і не спростував наявності інших порушень.
Короткий зміст вимог касаційних скарг та відзивів (заперечень)
У касаційній скарзі ОСОБА_1, вказуючи на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 червня 2019 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 3 грудня 2019 року й ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Щодо порушення норм матеріального права вказує таке:
- подана ОСОБА_2 скарга не відповідала вимогам щодо її змісту та форми, що, на думку позивача, свідчить про порушення відповідачем вимог пунктів 14, 15 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30 серпня 2014 року №120 (далі - "Положення"). Також вказує, що відповідач порушив дисциплінарну справу з інших підстав, ніж ті, що зазначалися у скарзі, а Дисциплінарна палата КДКА Київської області самостійно відшукувала докази винуватості ОСОБА_1 . Оскільки суди на вказане уваги не звернули, то, на думку позивача, порушили приписи статей 23, 33, 36-39, 40, 50 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність";
- оскаржуване рішення невмотивоване і в його основу покладено недоведені обставини. Зокрема, вказане рішення не містить обґрунтувань в частині того, що дії ОСОБА_1 були спрямовані на підрив престижу адвокатури, а також того, чому порушення Правил адвокатської етики у цьому випадку призвело до порушення позивачем присяги адвоката України. Відтак ОСОБА_1 вважає обране йому стягнення надто суворим, чому суди належної оцінки не надали;
- під час здійснення дисциплінарного провадження були порушені принципи рівності сторін, змагальності й гласності.
Крім того, скаржник вказує на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, а саме: статей 2, 77, 242, 310, 317 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України") у редакції, чинній до 8 лютого 2020 року. Зокрема зауважує, що суд апеляційної інстанції не надав можливості представнику ОСОБА_1 надати будь-які пояснення щодо апеляційної скарги і не провів судових дебатів.
Відповідач у відзиві на касаційну скаргу просить залишити оскаржувані судові рішення без змін, повністю погоджуючись із викладеними у них мотивами.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що 27 червня 2018 року до КДКА Київської області надійшла скарга ОСОБА_3 (від 27 червня 2018 року №824), який є підозрюваним у кримінальному провадженні №22018000000000119, що на момент звернення із зазначеною скаргою знаходилося на досудовому розслідуванні у Головному слідчому управлінні Служби безпеки України.
Перевірка цієї скарги Голова КДКА Київської області доручив члену дисциплінарної комісії ОСОБА_12.
ОСОБА_12 складено Довідку про наявність в діях адвоката дисциплінарного проступку.
Дисциплінарна палата КДКА Київської області 26 вересня 2018 року, розглянувши матеріали перевірки за скаргою ОСОБА_3, прийняла рішення про порушення дисциплінарної справи щодо адвоката ОСОБА_1
Не погоджуючись із цим рішенням, 17 жовтня 2018 року позивач оскаржив його до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
Рішенням Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 30 листопада 2018 року скаргу адвоката ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Дисциплінарної палати КДКА Київської області від 26 вересня 2018 року про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 без змін.
Рішенням від 24 жовтня 2018 року КДКА Київської області адвоката ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності за порушення приписів статей 7, 8, 11, 12, 18, 19, 23, 51 Правил адвокатської етики і статті 24, частин другої, третьої статті 28 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Цим рішення до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у виді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю шляхом анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_1, виданого Київською міською КДКА на підставі рішення від 21 грудня 2010 року №8-10-9.
Вважаючи протиправним рішення КДКА Київської області від 24 жовтня 2018 року, позивач звернувся до суду з цим позовом.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частини першої статті 4 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 5 липня 2012 року №5076-VI (тут і далі у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.
Частиною першою статті 11 цього Закону визначено текст присяги адвоката України: "Я, (ім`я та прізвище), урочисто присягаю у своїй адвокатській діяльності дотримуватися принципів верховенства права, законності, незалежності та конфіденційності, правил адвокатської етики, чесно і сумлінно забезпечувати право на захист та надавати правову допомогу відповідно до Конституції України і законів України, з високою відповідальністю виконувати покладені на мене обов`язки, бути вірним присязі".
Приписами пункту 1 частини першої статті 21 цього Закону передбачено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики.
Статтею 28 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначені підстави для відмови в укладенні договору про надання правової допомоги. Так, адвокату забороняється укладати договір про надання правової допомоги і він зобов`язаний відмовитися від виконання договору, укладеного адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням, у разі, якщо:
1) доручення на виконання дій виходять за межі професійних прав і обов`язків адвоката;
2) результат, досягнення якого бажає клієнт, або засоби його досягнення, на яких він наполягає, є протиправними, суперечать моральним засадам суспільства, присязі адвоката України, правилам адвокатської етики.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 32 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" право на заняття адвокатською діяльністю припиняється шляхом анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю у разі накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю.
Частиною другою вказаної норми передбачено, що накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі:
1) порушення присяги адвоката України;
2) розголошення адвокатом відомостей, що становлять адвокатську таємницю, використання їх у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб;
3) заподіяння протиправними діями адвоката, пов`язаними із здійсненням ним адвокатської діяльності, значної шкоди клієнту, якщо така шкода встановлена судовим рішенням, що набрало законної сили;
4) систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики, що підриває авторитет адвокатури України.
Згідно статті 35 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень:
1) попередження;
2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року;
3) для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.
Статтею 37 вказаного Закону визначено такі стадії дисциплінарного провадження: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
Відповідно до статті 40 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення.
Розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб.
Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, мають право надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката.
Розгляд справи про дисциплінарну відповідальність адвоката є відкритим, крім випадків, якщо відкритий розгляд справи може призвести до розголошення адвокатської таємниці. Під час засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ведеться протокол, який підписується головуючим та секретарем засідання.
Згідно статті 41 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу.
Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.
Пунктом 7 Положення передбачено, що дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється в особливому порядку. Адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному покаранню, доки його вину не буде доведено в законному порядку і встановлено рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Адвокат не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов`язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює дисциплінарне провадження стосовно адвоката. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь.
За пунктом 32 Положення дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується за наявності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
Приписами пункту 53 Положення визначено, що накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі: 1) повторного протягом року вчинення дисциплінарного проступку; 2) порушення адвокатом вимог щодо несумісності; 3) систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики.
Натомість згідно пункту 54 Положення накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі: 1) порушення присяги адвоката України; 2) розголошення адвокатом відомостей, що становлять адвокатську таємницю, використання їх у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб; 3) заподіяння протиправними діями адвоката, пов`язаними із здійсненням ним адвокатської діяльності, значної шкоди клієнту, якщо така шкода встановлена судовим рішенням, що набрало законної сили; 4) систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики, що підриває авторитет адвокатури України.
Згідно статті 7 Правил адвокатської етики, затверджених З`їздом адвокатів України 9 червня 2017 року (далі - "Правила адвокатської етики"), у своїй професійній діяльності адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів клієнта, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності. Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.
Приписами статті 8 вказаних Правил визначено, що у межах дотримання принципу законності адвокат зобов`язаний у своїй професійній діяльності виходити з переваги інтересів клієнта.
Адвокат зобов`язаний надавати професійну правничу (правову) допомогу клієнту, здійснювати його захист та представництво компетентно і добросовісно, що передбачає знання відповідних норм права, наявність необхідного досвіду їх застосування, доскональність у врахуванні всіх обставин, що стосуються доручення клієнта та можливих правових наслідків його виконання, ретельну підготовку до виконання доручення (стаття 11 Правил адвокатської етики).
За статтею 12 вказаних Правил адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на обмеження незалежності адвокатської професії, честі, гідності та ділової репутації своїх колег, підрив престижу адвокатури та адвокатської діяльності.
Відповідно до статті 18 Правил адвокатської етики у випадку, коли адвокат дійде висновку про відсутність фактичних та правових підстав для виконання доручення, він зобов`язаний повідомити про це клієнта та узгодити з ним зміну змісту доручення, що відповідав би тому гіпотетичному результату, який може бути досягнутий згідно з чинним законодавством, або відмовитись від прийняття доручення.
Згідно статті 19 цих Правил адвокату забороняється приймати доручення, якщо результат, якого бажає клієнт, або засоби його досягнення, на яких клієнт наполягає, є протиправними, або якщо доручення клієнта виходить за межі професійних прав і обов`язків адвоката. У випадках, якщо зазначені обставини не є очевидними, адвокат має надати відповідні роз`яснення клієнту. Якщо за таких обставин не вдається узгодити з клієнтом зміну змісту доручення, адвокат зобов`язаний відмовитись від укладення договору з клієнтом. Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.
Положеннями статті 23 Правил адвокатської етики передбачено, що до укладення договору з клієнтом адвокат (особа, уповноважена на підписання договору про надання правової допомоги від імені адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання) повинен з`ясувати у нього, чи він не пов`язаний чинним договором з іншим адвокатом (адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням) на виконання тотожного або такого, що частково збігається за обсягом, доручення.
Якщо клієнт пов`язаний чинним договором з іншим адвокатом (адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням) на виконання тотожного або такого, що частково збігається за обсягом, доручення та бажає залучити ще одного адвоката (адвокатське бюро, адвокатське об`єднання), адвокат (особа, уповноважена на підписання договору про надання правової допомоги від імені адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання), у випадку згоди на це клієнта, зобов`язаний роз`яснити клієнту про його обов`язок одразу після укладення договору про надання правової допомоги проінформувати про це адвоката (адвокатське бюро, адвокатське об`єднання), який раніше прийняв доручення від нього.
Статтею 51 Правил адвокатської етики закріплено, що адвокат не повинен допускати стосовно іншого адвоката спілкування з клієнтом іншого адвоката без згоди останнього з приводу доручення, яке ним виконується.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року №460-IX, що набрав чинності 8 лютого 2020 року, внесено ряд змін до Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України"), зокрема до Глави 2 "Касаційне провадження" Розділу ІІІ "Перегляд судових рішень".
Разом з тим, пунктом 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" вказаного Закону встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Оскільки касаційна скарга ОСОБА_1 подана до набрання чинності Законом України від 15 січня 2020 року №460-IX, то здійснюючи касаційний перегляд справи Верховний Суд керується положеннями КАС України, які діяли до набрання чинності вказаним Законом, тобто у редакції Кодексу, чинній до 8 лютого 2020 року.
Згідно з частиною першою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.